Tags: los abrazos rotos

Тіні

Розімкнені обійми


Останній фільм Педро Альмодовара "Los abrazos rotos". Як завжди, завантажив давненько, переглянув сьогодні вночі. Типово для нього, але все ж варто дивитися нмд. Знову драма така, що хоч плач. Ті самі актори: Пенелопа Крус, Бланка Портільйо, Чус Лампреаве (Їй 79 років, з них 50 вона знімається в кіно, у Альмодовара вперше з'явилася 29 років тому!), Лола Дуеньяс, дві останні просто промайнули в епізодах.
Цікаво - подруга на початку, що прийшла "почитати" Матео газету, - Кіра Міро - грала в моєму улюбленому іспанському телесеріалі "Paco y Veva" у 2003 році, в ньому лише 18 серій було - потім закрили, але я досі пам'ятаю.

Як майже завжди, дуже чіпляє основна пісня, яка у Альмодовара завжди відповідає фільму, фактично є стрічкою в мініатюрі, цього разу це "Наосліп", виконує Міґель Поведа. Я нашвидкуруч її переклав під катом. Прикол в тому, що цей Поведа приїжджав у Київ з концертом в листопаді 2008 року, я якимось дивом про нього дізнався (єдина об'ява висіла в театрі Франка, причому всередині, вже біля каси) - складалося враження, що ніхто не зацікавлений був у рекламі - по глядачам я зрозумів, що половина - іноземці (мабуть, розподіляли запрошення по посольствах, бо організатором було Посольство Іспанії в Києві). Ну й нечисленним аборигенам (мені, molokoma та santa_a) теж продали квитки, щоб не дискримінувати вже повністю, причому по 30 чи 40 грн, здається, тобто символічно. Насправді Міґель Поведа один з найкращих кантаорів фламенко Іспанії.

Collapse )