Tags: читання

Читаю

Іоланда Солер

Сьогодні був на читанні поезій Іоланди Солер, яке проходило в новому приміщенні Посольства Іспанії на вул. Іллінській, біля Могилянського культурного центру.
Було всього людей 30-35, в т.ч. дехто з працівників посольства: Ракель, ще один хлопець, якого я не знаю (можливо це завідувач культурного відділу). Пізніше підійшли художниця та фотограф, чия виставка відкрилася вчора - вони виявилися старими друзями Іоланди (теж з Канарів, а вона там виросла, хоча народилася в Сантандері). З відомих мені людей ще бачив Олену Чекан. В основному були студенти, частина людей більш зрілого віку. Перед початком Ракель роздала всім збірки поезій: оригінал та переклад українською Борщевського - всього 8 сторінок кожного виду. Всі ці поезії Іоланда прочитала сама, супроводжуючи коментарями, що, звичайно, набагато цікавіше, ніж самому читати ці білі вірші. Я записав на диктофон, якість не дуже, але все чутно - неймовірно, виявляється, що диктофон, захований в кишені, непогано пише.

Більшість людей, очевидно, добре шарила іспанською. Але Ракель наполягла, щоб був переклад, бо насправді цю подію позиціонували як читання українських перекладів, тому дехто прийшов за тим, може.

Борщевський перекладав коментарі, але самі вірші українською вже не читав. Yolanda Soler Onís багато чого цікавого розказувала, наприклад, в іспанській слова "relámpago" (блискавка) використовують діти та поети, за її словами, а дорослі, втративши фантазію, вживають "rayo", слово простіше. Тобто це синоніми. Вона навіть присутніх запитала, яке слово ми вживаємо, і більшість сказала, що "релампаго" (бо "райо" для нас це "промінь").
Також розказувала, що більшість творчих людей з центру Іспанії мають очі зелені або блакитні (наприклад, Julio Llamazares) і це для того, щоб люди, які не бачили моря, могли уявити його - це в неї така поетична теорія (у Zapatero теж зелені очі, до речі).

По ходу був невеличкий конфлікт - Сергій Борщевський сказав Іоланді, що він не "Сергєй", а "Сергій" - це некультурно і недипломатично, звісно, тим більше вона все одно відразу не второпала, в чому прикол, лише насамкінець, здається, вкурила трохи. От чим мені Борщевський подобається, то тим, що він УБН. Звичайно, дехто скаже, що не можна так чинити, але, дійсно, якось же треба доносити нашу думку, якщо не доходить. Тому нмд треба продовжувати боротися з вітряками - дивись, років через 20-30 іспанці, може, навіть перестануть писати "Kiev".

Трохи більше половини поезій були новими, з минулого року виданої книжки, і це читання було четвертим лише (перші два в Іспанії та одне в Любліні).

Насамкінець шеф культурного відділу запросив усіх випити по бокалу іспанського вина (всі посміялись і він теж - але це насправді так, іспанці не уявляють спілкування без вина). Було трохи наїдок, не дуже багато, але достатньо.

Виходячи з дому на читання, я отримав листа з культурного відділу від Ракель, що сьогодні її останній день роботи, і вона не могла поїхати, не попрощавшись з людьми. Це вперше на моїй пам'яті, що людина так зробила - може, це недипломатично, хз. Але вона реально попрацювала на славу ці два роки - я більш-менш цікавлюся всім іспанським з 1997-го року, коли почав учити мову, то за останні два роки культурний відділ зробив більше, ніж за всі попередні, нмд, звичайно. Можливо, більше персоналу, більше фінансування, але й людський фактор теж важливий. Тому я їй подарував невеличкий подарунок, сказав пару приємних слів - принаймні, їй було приємно, думаю. Сказала, що нема чого хвилюватися - її шеф дуже активна людина, тому тут процес затухати не буде. Ну, подивимося.

Collapse )
Царь

Заповіт

Сьогодні в клубі "44" Ірена Карпа оголосила свій заповіт, роздала своє майно, мені дістався такий-от ведмедик:



Вхід був вільний у клуб, це все дійство виникло стихійно, як я зрозумів. СТБ наче запускає нову програму: "Останній день", де різного штибу зірки будуть прощатися з цим світом. То ніхто не схотів бути першим, лише Ірена не з боязких виявилася:



http://www.youtube.com/watch?v=hCc7IJUJ0Nc

Насамкінець пороздавала різних своїх книжок, підписавши їх бажаючим.

Фоток ще є тут.

Багато бачив карпанеймівців та інших жежешників.
Читаю

Читання

В суботу 13 листопада в "44" Ірена Карпа читаме "Заповіт" (свій, не класика) і нові тексти радісні. Все це в рамках нового емо-шоу "Мій останній день". Вхід на шару ще й з доплатою - першим сорока відвідувачам подарунки - книжки за жизнь... Початок о 18:00.



http://irenakarpa.com/news/103

Я буду.
Царь

Проекти


В рамках проекту «Простір особистості» Художньої студії «Антресоля»

КИЇВ – 100 РОКІВ: ХРОНОЛОГІЯ ПОРАНЕНЬ

До Дня Києва, авторський проект Олени Максименко

Кожне місто – живий організм, і, як і кожна істота, розвивається, еволюціонує та змінюється. Однак зміни бувають різними, розвиток може бути гармонійним і природнім, як зростання маленької дитини, а може – деструктивним і хворобливим, як ріст ракової пухлини.
Київ – місто не лише історичної слави, а й місто із духом сильним та особливим. Однак, наскільки «здоровими» є зміни, що зазнало місто за останню сотню років..?
Проект «Хронологія поранень» має на меті порівняти атмосферу столиці на початку ХХ століття та столиці сьогоднішньої. Через звук та зображення передати настрій та норов двох різних вимірів. Дати відчути на доторк шрами міста, ті втрати, яких уже не відшкодувати. І водночас дати відчути ту «жилку» міста, що досі пульсує.

В рамках проекту глядачам будуть представлені зображення Києва сторічної давнини та зображення сучасної столиці, відтворені з того самого (або близького) ракурсу.
Пацієнтові, як відомо, властиво бути або живим, або мертвим. «Хронологія поранень» - це не ностальгія за минулим і не страх перед майбутнім. Це спроба тверезо осмислити загальну «історію хвороби», теперішній стан та перспективи.

Час відкриття: 29.05.2010, 17:00
Місце прведення: Київ, Іллінська 9, Культурно-Мистецький Центр (Національний університет Києво-Могилянська Академія), 4 поверх

Тривалість виставки: 29.05.2010 – 10.06.2010

http://v-dorozi.livejournal.com/136367.html



У четвер 27 травня о 19.00
на подвір'ї Інституту журналістики (Київ, вул.Мельникова, 36/1)
у рамках Журналістської весни-2010
відбудуться поетичні читання просто неба

Свої вірші читатимуть поети-випускники і поети-студенти ІЖ.
Охочі читати - візьміть свої твори.
Хто хоче лише слухати – захопіть каремат, щоб зручніше було сидіти на травичці.
Вхід вільний, запрошуємо всіх.

http://community.livejournal.com/littusivka/134260.html
Читаю

Міський Вертеп


У п'ятницю 8 січня 2010 року о 14:00 – приходьте на Володимирську гірку дивитися

Міський Вертеп

Це буде велике вуличне дійство за участі простих киян. А в ньому - сакральна вертепна історія, автентичні колядки від творчого гурту "Цінькоторечки", вірші сучасних поетів.

У нас читатимуть:

Світлана Богдан
Павло Вольвач
Павло Коробчук
Олена Максименко
Олеся Мамчич
Сергій Пантюк
Леся Мудрак
Сяргей Прылуцкі
Олена Степаненко
Олег Романенко
Таня Савченко
Оксана Самара
Вікторія Черняхівська
Організатор – Артем Захарченко, заспівує – Настя Мельниченко.

Орієнтир - найвища точка Володимирської гірки, якраз понад Українським домом, тільки трохи в глибину парку.

http://fotynija.livejournal.com/32215.html

http://gohatto-n.livejournal.com/343019.html



http://www.youtube.com/watch?v=SY_32IzyBLo
Лілу

QARPA in Moscow


В п'ятницю 12-го червня о 22-00 гурт QARPA виступить у рамках Міжнародного Московського Книжкового Фестивалю.
Всіх екс-патів і тих розумах, що здатні осягнути цей текст, запрошуємо на врочистість.

Отже, Проект ОГИ (Потаповский пер. дом 8/12)
Розклад читань та інших тельбухів за участю Ірени Карпи докладемо пізніше.

http://qarpa.com/news.php?id=72
Читаю

Пресуха на повітряній кулі

Був на прес-конференції на Михайлівській площі "Київської барикади".

Collapse )