Tags: сучукрліт

Читаю

Вчимося писати вірші, або як не стати графоманом

Четвертий курс "Кругозору". Презентував Сергій Пантюк, поет, піарив сайт "Інша література".
Я записався з цікавості, скажу чесно, пробував, може, писати пару раз вірші, але ще в молодості востаннє. Щоправда, намагався перекладати з іспанської та на іспанську, тобто якийсь професійний інтерес все ж був у мене.
Було достатньо теоретичної інформації, в принципі корисно для загального розуміння. В кінці двічі зіграли в буріме: він дав присутнім рими: "мости-рости", "спочинок-личинок", за його словами, що на думку спало, і кожен мав забацати чотиривірш: слова можна було міняти місцями. Як не дивно, я теж щось написав, аж сам здивувався. А в людей (всього було присутньо семеро), дуже гарно повиходило...
За другим разом він дав нам рими з реального вірша: "прийшов, маргарити, підошов, говорити", тут у людей трохи гірше вийшло, менш різнопланово, ніж за першим разом, але все одно класно. Думаю, всі пішли звідти окриленими :) Принаймні для мене це виявилося цікаво.
Цитував для прикладів, коли пояснював рими, розміри та ін. в основному сучукрлітівців з трьох книжок: "Дві тонни", "Літпошта" (обидві я прочитав) та ще однієї, яку мені не вдалося ідентифікувати, обкладинку я не бачив: Світлану Богдан, Павла Коробчука, Богдана-Олега Горобчука, Романа Скибу, Олега Романенка, Дмитра Лазуткіна, Олесю Мамчич та інших.
Читаю

Література

Читаю

Краща українська книга-2010

Сьогодні повідомили підсумки конкурсу.
В номінації "Беллетристика" очікувано перемогла Оксана Забужко - "Музей покинутих секретів", в "Документалістиці" - Олесь Ільченко - "Місто з химерами". Першу я придбав давненько, буду потроху читати, а другу треба буде ще купити.
Переможці отримають по 5 тис. грн. Другі та треті місця відповідно по 3200 та 1500 грн. Нагородження, читання та автограф-сесії сьогодні в "Купідоні" о 18:00. Я, на жаль, не потрапляю, а хотілося б.
Натомість з'їздив у "Корреспондент" забрати свій власний приз - два сертифікати по 25 грн, на які я можу придбати книжки (книжку?) у "Емпіку", в якому, до речі, ще жодного разу не був. Цікаво, що премії щасливчикам зменшилися в розмірах, бо три роки тому мені дали сертифікат на 100 грн, щоправда тоді було сім премійованих, а зараз п'ятдесят, хоча, думаю, багато хто просто за ними не приїде.



На жаль, мене не запустили всередину, віддали на ресепшені, а шкода, бо по ходу це виявилося те саме місце, де був почивший в бозі майже два роки тому "Новинар".
Читаю

Найкраща українська книга

Цей щорічний конкурс, який проводиться журналом "Корреспондент", наближається до завершення. Післязавтра вранці будуть оголошені переможці в обох номінаціях, а ввечері в "Купідоні" нагородження. http://exclusive.korrespondent.net/books/bestbook

Як завжди, спочатку голосувала масовка (на сайті Кора, в мангазинах EMPIK та Буква, які підтримують акцію). Потім визначалося журі, яке складається з восьми осіб, з яких я знаю лише Вакарчука-молодшого та Ігоря Бондар-Терещенка.
Ось п'ятірки-шорт-листи:
Результати голосування читачів Корреспондент.net:

Белетристика

* Гра в пацьорки, І.Роздобудько
* Ели воду из-под крана, О. Сидоренко
* Музей покинутих секретів, О. Забужко
* Тайна старого особняка, Светлана и Андрей Климовы
* Чотири пори життя, М. Матіос

Документалістика

* Легенди Львова. Книга 2, Ю. Винничук
* Мексиканські хронікі, М. Кідрук
* Місто з химерами, О. Ільченко
* Моя остання територія, Ю. Андрухович
* Флешка - 2gb, Ю. Іздрик

Проголосував я особисто за виділене, хоча стовідсотково вже не згадаю. Забужко на той час я ще навіть не купив, наразі, до речі, прочитав 15 сторінок та заглох, вже три місяці як. Кідрука купив сьогодні лише в Книгарні "Є", хоча тоді на презентації був. Андруховича прочитав іспанською ще три роки тому (ця книга спершу видана була в Європі, до нас дійшла лише нещодавно).

Власне, я за все це вже й забув би давно, але сьогодні зателефонувала дівчина і сказала, що я потрапив у 50 щасливчиків з тієї масовки, яким будуть якісь призи, я трохи не розчув, які саме, наче якісь сертифікати на купівлю книг у двох вищезазначених книжкових мережах, але на яку суму, я ще не знаю.
Цікаво, що я вже раз таке вигравав у них, по-моєму років три тому, тоді мені дали 100 грн, і я їх отоварив у книжковому, але тоді в них партнером були книгарні "Фоліо". Подивимося, як це все пройде цього разу, потім відпишу ще.
Читаю

Антон Фрідлянд

Потім була друга автограф-сесія від іншого автора "Фоліо".
Презентував Антон три книжки: "День банана" (не знаю, чи перевидання, чи ще з 2005 року залишилися, бо я її придбав у 2008-му, тоді ще продавалося перше видання - 1000 екземплярів). "День шахмат" - здається, видали цього року - я її прочитав в інтернеті давно. До речі, він радив на питання, з чого починати знайомство з його творчістю, саме цей роман. На зауваження, а чи не заважатиме те, що читач може не розумітися на шахах, сказав, що там шахів практично немає, та й він сам грати не вміє ;)
І третю книжку я вже купив, теж нова: "Похитители мифов" - містичний роман та оповідання.
На зустрічі було присутньо трохи менше людей, ніж з Ірванцем, а саме четверо, з них одна дівчина - організаторка (вона ж ставила більшість питань), співробітниця книгарні теж іноді підходила для масовки, мабуть. Зі звичайного люду була одна дівчина і я (хоча вона теж чимало питань ставила, може, журналістка).
Всі книги Фрідлянда писані російською, але сама зустріч весь час була українською, я трохи не спочатку був - не знаю, чия це ініціатива. Він нормально говорить, не знаю, чого це два роки тому малювали його образ як російськомовного змалечку. Хоча по телефону він з двома говорив російською (Ірванець з Юрком Позаяком - українською).
Антон досі шеф-редактор журналу "Unique", це практично дистанційна робота, багато подорожує, частково це оплачується тими, кого вони піарять, але не повністю, бо, наприклад, є три готелі, в яких він може пожити безкоштовно, але ж тупо в них не будеш весь час, бо хочеться проїхати по країні - тому, якщо за свій кошт, то живе в недорогих готелях. Не прихильник подорожувати з наметом - хоче мати комфорт. Був практично по всьому світу, крім, хіба Латинської Америки (лише в Домініканській республіці). Питали про Індію - був чотири рази, там добре. Хвалив Азію, що там можна комфортно жити за невеликі гроші, на відміну від Києва, скажімо.
В Україні сподобалося в Софіївці (Умань) - каже, що якщо бути в будній день - то практично Європа.
Питали, що читає, казав, що останнім часом багато спеціальної літератури, наприклад, про шумерів ("Похитители мифов" по анотації якийсь зв'язок мають з шумерами).

Читаю

Олександр Ірванець

Раніше любив ходити на усілякі автограф-сесії, але, якщо чесно, вже й забув, коли востаннє був присутній - може, років два тому.
Сьогодні в Книгарні #1 на Петрівці було дві зустрічі, то я пішов таки.
Олександр Ірванець презентував три своїх книги, всі - видавництво "Фоліо" (нмд це вид-во змушує авторів брати участь в таких заходах): "Рівне/Ровно" (третє видання вже - до речі, це одна з перших, а, може, й перша книга, яку я прочитав з сучукрліту - ще з десяток років тому); збірка поезій "Мій хрест", яку я не ризикнув придбати, і "Загальний аналіз" - прозова книжечка (декілька оповідань і повість), яку я вже взяв для автографа, ну, і прочитати, звісно.
Ірванець мав ще одну зустріч сьогодні ввечері на Грушевського, читав, що дехто з френдів збирався туди.
На Петрівці, звичайно, місця немає для зустрічей, слухачів було 6-7 людей, стільки й автографів він роздав.
Казав, що читає всіма слов'янськими мовами, хоча розмовляє не усіма. Наприклад, приїжджаючи до Болгарії, вже на третій день може практично говорити. Він десь з Полісся, там бере білоруське ТБ, тому по-білоруськи може гутарити ліпше від сябрів.
В основному люди ставили питання: казав, що Україні як державі - бути.
Наступну книжку буде писати про русинську автономну республіку, яка постає на кордонах України, Польщі та Словаччини.
Казав, що має ЖЖ, але твори там не публікує, хіба якісь подорожні нотатки. Просив не ображатися, що не френдить - бо не вміє ;) Також має Фейсбук, але там нічого практично не пише.