Tags: спектаклі

Царь

Я - божевільна?!

Вдруге пішов на цей спектакль Театру пластичної драми на Печерську. До того бачив його майже півтора роки тому. Зараз трохи цікавіше вже було - більш зрозуміло, чи що. Хоча книжку все одно не хочу читати, краще залишити якусь інтригу - може, ще коли піду.
Зал на 50 глядачів, було близько трьох з половиною десятків - чув, як говорила адміністраторка, бо ми зайшли останніми. Хоча примудрилися сісти на перший ряд - я це обожнюю! (квитки без місць, всі по 45 грн).
Крім цієї вистави, в репертуарі є ще "Маленький принц", якого я теж бачив раніше. Персонал нам пообіцяв скоро третю виставу, але хз, коли це буде. А взагалі дуже класно, що є такий театр, раджу сходити за нагоди, воно цікаво.
Царь

Посвящение Еве


Вперше подивився на компі театр, причому російський, це по Шмітту. Двічі бачив цей спектакль у нас в "Сузір'ї", і він мене так вразив, що почав шукати інфу про нього, виявилося, що москалі поставили його раніше за наших, назвали чомусь "Посвящение Еве" (наші "Приховане кохання", а сам Шмітт "Загадкові варіації" - у нас найкраща назва нмд). Але все одно я пошукав російський варіант, його показували по ТВ у них, і один мій учень на моє прохання завантажив по торренту. ТВ-постановка 2003 року. На мою думку дещо перегравали, але Шмітта зіпсувати неможливо, та й грають всі його на 99% по тексту.
Дізнався одну цікавинку: Ален Делон, як і майже всі актори кіно, починав з театру, але закинув його заради кіно. Так от, після 28-річної театральної перерви, у 1996-му він повернувся - саме заради того, щоб зіграти у французькій постановці. Спектакль йшов два роки, після чого Ален Делон знову пішов з театру.
Царь

Приховане кохання. Сузір'я


8*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Якими загадковими бувають варіації людських відносин! Чудакуватий нобелівський лауреат майже задоволений своїм життям і самотністю. Саме тому він прохолодно і без зайвого ентузіазму зустрічає журналіста провінційної газети. Звичайне інтерв’ю переростає в суто чоловічу розмову. Щоправда згодом з’ясовується, що без жінки тут не обійшлося. ЇЇ біла тінь час від часу виринає з темряви і стає між двома чоловіками.

Сильна річ, Шмітт мене не розчарував, це четвертий спектакль по ньому я вже дивився. Чимось схожий на "Маленькі подружні злочини" у Франка - теж лише двоє акторів на майже дві години, і потужні елементи детективу. Тут ще й складніше було: все-таки два чоловіки на просторі півтора на півтора метри протягом всього часу - дуже важко, мабуть, щось таке тримаюче в напрузі забацати, але живий класик зміг :) На жаль, не можу розкривати нічого, дивіться краще самі :) Наприклад, назва переграється кілька разів, причому остаточно (востаннє?) аж наприкінці спектаклю. На 80 глядачів подарували штук 10-12 букетів квітів - стопудово це люди не вперше прийшли. Всі жінки, звичайно. Хоча серед глядачів перекіс не дуже великий був - десь 60/40.
Цікаво, що москалі поставили то ще у 1999-му (Вахтангова), наші теж в принципі не так уже й запізнилися - 2005.
Квитки по 50 грн без місць. Кінець о 21:00.

http://suzirja.org.ua/index.php?pages=20&lang=ru&af=11

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html