Tags: наука

Лілу

Кабмін скасував іспит з української мови при вступі до аспірантури

Кабінет міністрів України постановою № 642 від 28 липня 2010 року вніс зміни до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів.

Текст відповідного розпорядження за підписом прем`єр-міністра України Миколи АЗАРОВА розміщений на Урядовому порталі.

Зокрема, згідно з постановою, тепер індивідуальний план роботи аспіранта передбачатиме складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика.

Таким чином вступники до аспірантури складатимуть вступні іспити із спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціальності, із філософії та однієї із іноземних мов на вибір (англійської, німецької, іспанської, італійської, французької) в обсязі навчальних програм для вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, затверджених Міносвіти. Іспит з іншої іноземної мови складатиметься за рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи у разі, коли знання цієї мови необхідне для роботи над дисертацією.

Уряд також скасував обов`язковість включення до складу предметних комісії для прийняття іспитів у майбутніх аспірантів доцентів та висококваліфікованих викладачів з української мови.

Аналогічні правила уряд встановив і для здобувачів наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою.

Як повідомляв УНІАН, обов`язковість іспитів з української мови при вступі до аспірантури, а також при здобуванні наукових звань була запроваджена постановою Кабінету міністрів № 309 від 1 березня 1999 року, якою було затверджено Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. В той час уряд очолював Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО.
Шева

Писаки

Деякі цікаві дані по КНУ:

Шестеро співробітників КНУ входять в сотню найбільш цитованих вчених України (з КПІ – 2 особи, з Одеського і Черкаського університетів – по 1–й особі).

Всього 3 підрозділи університету (фізичний факультет – 193 статті, хімічний – 149 статей, радіофізичний – 79 статей) опублікували 60 % всіх статей співробітників університету, які вийшли в закордонній науковій періодиці. До лідерів намагаються наблизитися біологи (47 статей), філологи (39 статей), математики (36 статей), всі інші факультети та інститути складають 25% від загальної кількості публікацій у закордонних виданнях.

В середньому одним науково-педагогічним і науковим працівником університету у 2009 році опубліковано за кордоном 0,2 статі або одна стаття за 5 років...
Лілу

Добкін став кандидатом наук


Харківський міський голова Михайло ДОБКІН здобув науковий ступінь кандидата наук.

Про це інформує офіційний сайт Харківської міської ради.

Згідно з повідомленням, М.ДОБКІН захистив дисертацію на тему «Адміністративно-правовий статус виконавчих органів міських рад» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Захист відбувся 12 листопада в Інституті законодавства Верховної ради України, йдеться у повідомленні.



http://www.unian.net/ukr/news/news-346699.html

http://www.youtube.com/watch?v=q3z2wheJWyk