Tags: літератури

Читаю

Безіменний кансьонеро


Підіймаючи вгору очі,
бачу відстань таку значущу
між моїм бажанням і сущим,
що, в сльозах, дивитись не хочу.

Абсолютно не моє, але нмд красиво.

Іспанська поезія Золотої доби (XVI-XVII ст.)