Tags: лекції

Обама

Рецепти економічного зростання: інституційні чинники та шоки

Ось з такою розумною назвою я сьогодні прослухав публічну лекцію проф. Лєшека Бальцеровича. Цікаво, що це один з небагатьох поляків, ім'я яких я чомусь знаю, хоча вже й не сказав би відразу, хто він такий. Прочитати цю лекцію для бізнес- та політичної еліти України його запросила Київська школа економіки і приурочено це було до випуску магістрів цього року, яких (на хвилиночку!) виявилося аж двадцятеро. Щоправда з нашої "еліти" були лише Богатирьова, Кужель та Ляпіна, а от з іноземців було декілька послів. Все йшло англійською мовою, але бажаючим роздавали пристрої для прослуховування синхронного перекладу українською, або навіть просто нормального звуку англійською, бо в залі якась акустика не така - принаймні для мене виявилося непосильно слухати Бальцеровича англійською через погані мікрофони, чи колонки.

Я записав на диктофон, викладаю на Депозитфайлз аудіо 90 Мб, можна оцінити звук англійською - Institutional Systems, Shocks, and Economic Growth - Prof. Leszek Balcerowicz

Вів захід голова Американської торгової палати Хорхе Зукоскі.
Всього було близько півтори сотні люду, доволі різношерстного: випускники з батьками, студенти, викладачі KSE, чимало журналістів та просто зівак, типу мене. Відбувалося це в "Прем'єр Палаці" і це вперше я там був у конференц-залі.
Вручили якісь папки випускникам, потім ще призи від спонсорів Ернст-енд-Янг тим, хто проявив себе найкраще (троє з них закінчили з відзнакою, а іще один з якоюсь супер_найбільш_можливою відзнакою).

Лекція Бальцеровича не була такою вже й цікавою, як на мене, бо все-таки я їх вже наслухався в універі й начитався (сьогодні якраз закінчив книгу нашого викладача Назарова - "Історію економіки"), тому це на любителя.
До речі, після лекції, під час відповідей на питання, він знову відкрив свою презентацію, вже не у повноекранному режимі, тому стало видно назву файла в Пауерпойнті: "бла-бла-бла-Юкрейн-Джун-Файнел", тобто треба віддати йому належне - не просто прочитав якусь випадкову лекцію з тих, що читає пачками своїм студентам, а спеціальну для цього візиту, та ще й правив її, схоже.
Під час лекції намагався жартувати, наприклад, що єдине досягнення соціалістичного режиму - винайдення кубика Рубика. Був анекдот про те, що станеться, як почати будувати соціалізм в Сахарі - молодим було смішно.

Потім були питання: Кужель та діваха з "Кореспондента" говорили російською, чим зганьбили себе нмд, двоє ж інших журналістів: з "Ділового тижня" та "Ukrainian Business Week" (назви умовні - я їх не запам'ятав точно) - ставили питання англійською. Було одне цікаве - чим він керувався, роблячи непопулярні кроки "шокової терапії", адже це самогубство для політика. Він відповів, що по-перше, не любить цього словосполучення, бо люди входять в шок від самих цих слів: "шокова терапія". Сказав, що не належить до політиків, які в ній на все життя, і тому для таких існує політика заради політики. Знав, що прийшов на два-три роки (1989 - 1991) і тому діяв заради економічних змін. Застосував для здійснення переходу від планової до ринкової економіки свої напрацювання в попередні роки (думаю, це хід наввипередки на можливий закидон щодо праці в Інституті марксизму-ленінізму). В другий же свій прихід на посаду міністра фінансів (1997-2000) вже більше на піар звертав увагу, пропагандуючи свої дії для публіки. Голова Нацбанку (2001 - 2007) це вже невиборна посада була, тому це не зовсім політика. Наразі він професор Варшавської школи економіки.

Питали всіляко, які рецепти для України, але він, зрозуміло, нічого чіткого не сказав. Радників вистачає, за його словами - це і МВФ, з його порадами щодо пенсійної реформи та ін. Взагалі він дядько жорсткий насправді. Судова реформа (тут зала невесело саркастично посміхнулася - якраз в день судилища над Тимошенко). Громадянське суспільство, вільна преса - коротше, всього цього в Україні немає (це останнє я вже додаю від себе). Звертаючись чомусь до цих двадцяти випускників, пан поляк сказав: "Думайте, коли голосуєте, чи не голосуєте" - я це сприймаю фактично як його сарказм, спрямований до всіх українських виборців: "ну й придурки ж ви, що таку владу собі обираєте чи не голосуєте взагалі", а тепер рецептів просите, хто ж вам лікар.

Один з його месиджів був: "Час політичних Санта Клаусів завершився і шари більше не буде". Дісталося Греції. До речі, дехто з іспанців мені те саме казав про теперішню владу соціалістів, що теж розтринькали все на соціальні потреби, от тепер і криза. Ющенка і Тимошенко він не згадував, а можна було б, мабуть.

Тут у мене невеличкий ліричний відступ: відомо, що коли наші політичні клоуни загралися у кінці 2004 року так, що втратили контроль над плебсом, то змушені були, порушивши плани, віддати Ющенку владу в обмін на недоторканність і т.п., можливо, навіть, на повернення влади "законно обраному тоді Януковичу" через 5 років. Чи не віддано тепер владу Янику в обмін на проведення ним непопулярних реформ, як-то пенсійної, знищення спрощенців і т.д., на що, зрозуміло, ніколи не зважилася би Юля, що і підтверджують витоки тієї ж Вікілікс, наприклад.
Регіонали ж не бояться падіння рейтингів, що і бачимо повсякчас - уже півтора роки влади, скільки не зменшується у всіх рейтинг, у Яника і ПРУ він залишається найвищим, бо, відверто кажучи, за них голосують переважно дебіли, а їх завжди буде більшість, як не абсолютна, так відносна. Отже, чи не робиться їхніми руками наразі те, що давно вже треба було робити в економіці, це 1%, зрозуміло, але хоча б це. При цьому решта виконує відведену їм роль у Печерському суді, наприклад. Зауважу, що таких випадків ми постфактум дізналися вже багато. З того ж, що відбувається зараз, скинуто буде покривало вже через 10-15 років, може, а то й раніше, залежно, від наступного розвитку подій у цій виставі, де сценаристи, як в тому телесеріалі "Загублені", так забрехалися, що вже навіть я на шостому сезоні втратив цікавіть, тому його й вирішено було припинити.

Отже, лекція та відповіді на питання тривали півтори години, і о восьмій всі перейшли на фуршет у сусідню залу, де було дуже багато напоїв і наїдків, але все одно було трохи затісно, бо нарід у нас голодний, як відомо (зауважу, що Бальцерович штовхався там з усіма на рівних, накладаючи собі). Врешті я пішов звідти, наївшись досхочу і випивши бокал шампанського, причому насамкінець абсолютно випадково (чекав прозорого ліфта, щоб спуститися з другого поверху) зіткнувся на виході з готелю з оратором, тому почекав трохи - він сів з якимось чуваком у задріпану автівку, припарковану не перед готелем, а за переходом - спочатку мені здалося, що це Деу Нексія, але все-таки то виявилося Вольво десь 10-15-річної давнини.

Етно

Як підготуватися до походу

Оце сходив у суботу втретє на курси "Кругозору", на цей раз на тему походів. Купив квиток з місяць тому по акції задешево, особливо в похід я не збирався ;) але все одно дуже цікаво було. Презентували Паша і Наташа, хоч і молоді, але по-моєму вони вже сходили не один раз всю Україну і половину Росії, та й по всьому видно, що фанати. За три години дуже структуровано подали все, що стосується походів, від спорядження, гідів, їжі до конкретних маршрутів, і мільйон порад про що завгодно. Видно, що готувалися.

Мені взагалі дуже подобаються кругозорівські лекції, бо насправді можна отримати за обмежений час і невелику платню квінтесенцію досвіду професіоналів, які витратили на його здобуття купу часу і грошей. З моєї точки зору таким курсам ціни немає, єдине, що знову ж таки, не всіх це цікавить, бо теми семінарів досить оригінальні. На цьому наприклад було п'ять слухачів, хоча записалося, може, й більше, просто не всі дійшли, як завжди.