Tags: зустрічі

Читаю

Антон Фрідлянд

Потім була друга автограф-сесія від іншого автора "Фоліо".
Презентував Антон три книжки: "День банана" (не знаю, чи перевидання, чи ще з 2005 року залишилися, бо я її придбав у 2008-му, тоді ще продавалося перше видання - 1000 екземплярів). "День шахмат" - здається, видали цього року - я її прочитав в інтернеті давно. До речі, він радив на питання, з чого починати знайомство з його творчістю, саме цей роман. На зауваження, а чи не заважатиме те, що читач може не розумітися на шахах, сказав, що там шахів практично немає, та й він сам грати не вміє ;)
І третю книжку я вже купив, теж нова: "Похитители мифов" - містичний роман та оповідання.
На зустрічі було присутньо трохи менше людей, ніж з Ірванцем, а саме четверо, з них одна дівчина - організаторка (вона ж ставила більшість питань), співробітниця книгарні теж іноді підходила для масовки, мабуть. Зі звичайного люду була одна дівчина і я (хоча вона теж чимало питань ставила, може, журналістка).
Всі книги Фрідлянда писані російською, але сама зустріч весь час була українською, я трохи не спочатку був - не знаю, чия це ініціатива. Він нормально говорить, не знаю, чого це два роки тому малювали його образ як російськомовного змалечку. Хоча по телефону він з двома говорив російською (Ірванець з Юрком Позаяком - українською).
Антон досі шеф-редактор журналу "Unique", це практично дистанційна робота, багато подорожує, частково це оплачується тими, кого вони піарять, але не повністю, бо, наприклад, є три готелі, в яких він може пожити безкоштовно, але ж тупо в них не будеш весь час, бо хочеться проїхати по країні - тому, якщо за свій кошт, то живе в недорогих готелях. Не прихильник подорожувати з наметом - хоче мати комфорт. Був практично по всьому світу, крім, хіба Латинської Америки (лише в Домініканській республіці). Питали про Індію - був чотири рази, там добре. Хвалив Азію, що там можна комфортно жити за невеликі гроші, на відміну від Києва, скажімо.
В Україні сподобалося в Софіївці (Умань) - каже, що якщо бути в будній день - то практично Європа.
Питали, що читає, казав, що останнім часом багато спеціальної літератури, наприклад, про шумерів ("Похитители мифов" по анотації якийсь зв'язок мають з шумерами).

Читаю

Олександр Ірванець

Раніше любив ходити на усілякі автограф-сесії, але, якщо чесно, вже й забув, коли востаннє був присутній - може, років два тому.
Сьогодні в Книгарні #1 на Петрівці було дві зустрічі, то я пішов таки.
Олександр Ірванець презентував три своїх книги, всі - видавництво "Фоліо" (нмд це вид-во змушує авторів брати участь в таких заходах): "Рівне/Ровно" (третє видання вже - до речі, це одна з перших, а, може, й перша книга, яку я прочитав з сучукрліту - ще з десяток років тому); збірка поезій "Мій хрест", яку я не ризикнув придбати, і "Загальний аналіз" - прозова книжечка (декілька оповідань і повість), яку я вже взяв для автографа, ну, і прочитати, звісно.
Ірванець мав ще одну зустріч сьогодні ввечері на Грушевського, читав, що дехто з френдів збирався туди.
На Петрівці, звичайно, місця немає для зустрічей, слухачів було 6-7 людей, стільки й автографів він роздав.
Казав, що читає всіма слов'янськими мовами, хоча розмовляє не усіма. Наприклад, приїжджаючи до Болгарії, вже на третій день може практично говорити. Він десь з Полісся, там бере білоруське ТБ, тому по-білоруськи може гутарити ліпше від сябрів.
В основному люди ставили питання: казав, що Україні як державі - бути.
Наступну книжку буде писати про русинську автономну республіку, яка постає на кордонах України, Польщі та Словаччини.
Казав, що має ЖЖ, але твори там не публікує, хіба якісь подорожні нотатки. Просив не ображатися, що не френдить - бо не вміє ;) Також має Фейсбук, але там нічого практично не пише.

Шева

ВІКНУ


Ця абревіатура, виявляється, означає Військовий інститут КНУ. У них в гостях (а це зовсім поруч від нас) нещодавно був Ющенко. "У проведенні заходу також взяли участь В.О. Міністра оборони України Валерій Іващенко, Начальник ГШ ЗСУ генерал-полковник Іван Свида, ректор КНУ Леонід Губерський та інші поважні гості.
На пропозицією ректора університету Леоніда Губерського всі учасники заходу сфотографувалися на пам'ять."

http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1781/

Aparcamiento

Згадати все


що: зустріч активістів майдану.
де: майдан незалежності, недалеко від великої колони.
коли: неділя, 22 листопада 2009 року о 18:00.

зустріч - позапартійна і позаорганізаційна. з собою мати термос з гарячим чаєм і одноразові стаканчики - будемо, як і 5 років тому, частувати всіх, хто проходитиме там в той час. поспілкуємося, у мене буде один цікавий артефакт з майдану-2004 - подивимося.

це - не громадська акція, це - просто тусняк тих, кому не байдуже.

хто має бажання приєднатися - перепостіть цей пост у себе в жж, повідомте друзів. свободу не спинити :)

http://posmixator.livejournal.com/403968.html

UPD. А в цей самий час...

22 листопада, Президент України Віктор ЮЩЕНКО візьме участь в урочистих заходах з нагоди Дня Свободи.

Як повідомляє прес-служба глави держави, заходи розпочнуться о 18.30 в “Українському домі”.

Планується, що Президент виступить із промовою та вручить державні нагороди.

Урочистості продовжаться концертом українських виконавців та творчих колективів.

http://www.unian.net/ukr/news/news-348159.html
Шева

Семен Глузман


Запрошуємо на лекцію Семена Глузмана

29 вересня 2009 р. (вівторок) 13.00 аудиторія 204 Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка

правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, виконавчий секретар асоціації психіатрів україни, директор українсько-американського бюро захисту прав людини, член американського товариства психіатрів, королівського коледжу психіатрів великобританії, товариства психіатрів і неврологів німеччини, співголова комітету “бабин яр”

СЕМЕН ГЛУЗМАН “РЕФЛЕКСІЇ на тему ТЕПЕРІШНЄ/МАЙБУТНЄ”

Вхід вільний, запрошуються усі бажаючі

Контактний телефон: 8 067 645 40 43

Цитата: «Почему я не захотел стать политиком? Я не жалею. Действительно, был период в начале независимости, когда меня уговаривали. Видимо, Господь Бог дал ума и предчувствия. Я плохо отношусь к украинским политикам. Я не считаю, что я проиграл. Я считаю, что я выиграл. Я влияю так, как я могу влиять. И я считаю, что зона моего влияния гораздо важнее, чем зона влияния кого-то из членов украинского парламента, хотя у меня нет таких денег, у меня нет своих масс-медиа. Но я полагаю, что я свой выбор совершил разумно, и мне нравится то место, которое я занимаю в украинском обществе. Мне нравится моя страна, но — я повторяю — мне не нравятся те, кто ею руководят».

Олексій Якубін

http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1659/
Читаю

Плани на четверги


Чому не можна зняти кіно про Київ без «поетичної лабуди»?
Як не проміняти свою мрію на «only commercial»?
І чи навіть в Каннах на балконі думається про домівку?

Дізнайтеся про це і багато іншого
під час зустрічі з авторкою книжки
Післявчора
Ірою Цілик

у четвер, 9 жовтня, о 18:30
в Українській книгарні «СМОЛОСКИП»
вул. Межигірська, 21 (ст. метро Контрактова площа, вихід до вул. Нижній Вал)

http://knyharnya.livejournal.com/21837.html

Центр польських і європейських студій НаУКМА, (вул. Волоська, 10, Києво-Могилянська академія, корп. 6, підвальне приміщення)
16 жовтня, четвер, о 16.00 Вівторок, 14 жовтня; початок о 16.30

ДИЛЕМИ ЯКІСНОГО ПЕРЕКЛАДУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖКУЛЬТУРНОГО ПОРОЗУМІННЯ:

1. Переклад: (за)(при)своєння тексту культурним середовищем перекладу чи вікно до культурного середовища оригіналу? Збереження культурних особливостей оригіналу VS «перелицювання» незнайомих культурних реалій задля більшої доступності текста читачеві.

2. Як далеко простягаються повноваження перекладача у тлумаченні незрозумілих, складних чи полісемантичних, неоднозначних чи зумисне двозначних фрагментів тексту? Примітки та перекладацькі коментарі: необхідні дороговкази чи перекладацька надінтерпретація?

Далі http://community.livejournal.com/translate_ua/44692.html
Читаю

Новинар - 2


З Новинара надіслали прощального листа, повідомили, що виклали фотки з зустрічей з читачами (я засвітився на 4, 9 та 23), всього був на трьох з шести.

Підсумовуючи всі ці дискусії з приводу закриття, зауважу таке:
Звичайно, можна зрозуміти цього Джедая, от він вклав два лимони, дав можливість людям реалізувати та отримати те, про що так довго говорили боролись, а реакція потенційних читачів виявилася не такою, як очікувалось - наклад 15 тисяч.
З іншого боку - закривати Новинар, продовжуючи видавати якісь безкоштовні українофобствующі 15 мінут - це злочин проти України, за що я йому таки не вибачу ніколи. Навіть якщо щось збиткове, не обов'язково його позбуватись, має бути на ньому якась соціальна відповідальність, це розуміють і роблять всі бізнесмени. Від збитків одного невеликого журналу він би не розорився.
Це виносячи за дужки співробітників та передплатників.
Читаю

Я Лєніна відєл


Так кармічно склалося, що по дорозі на фотовиставку Далай-лами я зафотав не менш космічного персонажа. Проходячи повз Київраду, узрів немаленький натовп, підійшов і врешті побачив живйом Льоню. Його попередника Омелю я бачив одного разу в 2001-му, здається, році, теж випадково, біля Московської площі - такий низенький виявився.
Отже мер щось там втирав, але без мікрофона, тому в трьох метрах вже ніц не чути було, тож я задовольнився тим, що зафотав цю непересічну подію для історії цього журналу і пішов далі. Враховуючи низький ККД таких ходінь в народ, думаю, головна мета їх - це піар, що я й роблю, не розчаровувати ж нашого благодєтєля.

Collapse )