Tags: життя

Лілу

Доля


Помер екс-заступник голови Одеської облради Фелікс Петросян, відомий одеський бізнесмен та батько студента-юриста, котрий пошкодив 11 автівок та вбив людину. Як повідомляють ЗМІ, він помер від інсульту.

За словами одного з близьких помічників Петросяна, який попросив не називати його імені, покійного звела в могилу низка серйозних неприємностей. «Все почалося з аварії, в яку потрапив його син. Петросян-старший зробив так, як роблять на Сході, - купив власникам розбитих машин новенькі іномарки, а сім'ї загиблого дав велику суму грошей, після чого вони відмовилися від претензій до його сина. Через цю трагедію шеф виклав багато грошей на «вирішення питань». Їх стало катастрофічно не вистачати, тому він підвищив оренду на «Ямі», і там почали бунтувати орендарі. І в політиці йому не сильно везло - його партія отримала слабку підтримку виборців. А рік тому померла його мати. Хвороба печінки, від якої він довго страждав, загострилася, лікування в Німеччині не допомогло », - зізналося наше джерело.

Нагадаємо, одна людина загинула і двоє постраждали в ніч на 13 січня 2008 року в ДТП на вулиці Академіка Вільямса в Одесі. Фелікс Петросян - 18-річний студент третього курсу Одеської юридичної академії, син депутата облради, за кермом автомобіля Toyota Prado перевищив швидкість у темний час доби і налетів на автомобіль Daewoo. У результаті спровокованої серії зіткнень водій Daewoo загинув, пасажирка, водій одного з автомобілів і одна з перехожих отримали тілесні ушкодження, а загальна кількість пошкоджених автомобілів досягла 11. Райсуд Одеси прийняв у січні 2009 року рішення призупинити досудове слідство у даній справі, Приморський райсуд 27 лютого 2009 ухвалив відновити слідство у даній кримінальній справі, проте згодом, на початку липня минулого року, закрив кримінальну справу Фелікса Петросяна.

http://vjn.livejournal.com/815206.html
Читаю

Cumpleaños. ¿feliz?


Один з моїх учнів - шестидесятирічний уругвайський психотерапевт казав, що у людини сприйняття віку неймовірно змінюється з часом.
Коли я навчився рахувати та дізнався, який тоді був рік, то вичислив, що у 2000-му році (майже як кінець світу) мені буде двадцять сім. Це звучало як вирок.
В двадцять з лихом років я був впевнений, що проживу не більше п'ятидесяти, а взагалі хотів померти молодим. Сьогодні мені виповнюється тридцять п'ять і чомусь здається, що житиму до 82-85 років. Єдине, ще не знаю, чому присвятити цей час.
Читаю

Тему розкрито


Ось людина коротко і ясно пояснила, чому все так сумно і хто винен:

Камінь

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду.
Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: "А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!"
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло та ще й дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.
Вода перестала прибувати.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів на інший луг.
Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила студена криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмару пилюки. "Де ж воно все поділося?" - з сумом подумав дідусь.

Василь Олександрович Сухомлинський "Вогнегривий коник. Казки.Притчі. Оповідання."
2-е видання, Київ, "Вікар", 2008, стор. 130-131.

via maslov_v
Читаю

Дзеркало


Історія, яка трапилася з жж-френдом, нагадала мені дещо.
З півроку тому, коли я відпочивав у лікарні швидкої допомоги у відділенні нейрохірургії (там вперше дізнався, що це для травми голови передовсім відділення), зустрів там чимало людей з різними історіями в житті, зокрема був один хлоп, довбанутий дзеркальцем заднього огляду, але не тролейбуса, як то сталося у Житомирі, а метро. Відбулося це у час пік, багато людей вийшло з вагону, і коли він йшов по перону, натовпом його штовхнуло в бік поїзду, який уже рухався, відїжджаючи і бортанув його тим злополучним дзеркалом, та так, що його відрубило прямо там на місці, очухався він через деякий час у відділенні міліції на тій же станції, куди його відтягнули, чекаючи на швидку. Десь там у нього забрали бабки, плеєр, ну то таке. Відвезли його на Мінський масив у діагностичний центр, де зробили знімок голови, але, за словами хлопа, клацнули трохи вище, короче, нічого знімок не показав, мозги типу в нормі. І по тому, його відпустили додому. Але через якийсь час, на другий-третій день він почав відчувати якісь провали, страшний біль голови, завезли його вже на вул. Братиславську, де знімок нарешті показав, що в нього розтрощені мозги. Чувак реально страждав у палаті, боліла голова, з часом майже перестав ходити, потім ще й оглух на одне вухо, а він щось там лабав і якраз надибав якогось продюсера. Чим закінчилось, не знаю, бо я вже виписався, а він залишився - лікування в самому розпалі в нього було.