Tags: економіка

Шева

Вступ

За інерцією слідкую за вступом у виші на бакалаврат. У цьому році показники дуже схожі на трирічної давнини, коли я вступив, принаймні на економічному факультеті.

Отже по всій Україні 600 тис. абітурієнтів, які в середньому подали по три заяви.
Лідером по абсолютній кількості заяв у цьому році несподівано виявився рідний КНУ, який раніше поступався КПІ та НАУ: 33 тисячі.
В середньому по нашому універу конкурс склав трохи більше 13 людей на одне бюджетне місце, причому серед всіх сімнадцяти факультетів та інститутів рейтинг такий:

1) рідний Економічний факультет - 25
2) Інститут журналістики - 20
3) Ф-т кібернетики - 19
4) Юридичний ф-т - 17
5) Інститут міжнародних відносин - 15
6) Інститут філології - 15
7) Ф-т психології - 14
8) Географічний ф-т - 14
9) Філософський ф-т - 12
10) Ф-т соціології - 11

Всередині нашого факультету найбільший конкурс на такі спеціальності (всього їх вісім):

1) Міжнародна економіка - 40
2) Фінанси і кредит - 38
3) рідна Економіка підприємства - 35

На мою спеціальність заочно всього 4 людини на місце (єдина заочка на економічному).

Тобто назагал показники страшні, я не розумію, чого всі так сюди йдуть, але, мабуть, не буду кидати, раз це так, виявляється, престижно, та й провчився вже три роки.
Читаю

Чому низькі податки можуть врятувати економіку?

Лекцію з такою назвою відвідав минулої середи. Проводив американський економіст Деніел Мітчелл, який начебто за океаном щось радить політикам, особливо республіканцям. Було 16 присутніх, всі говорили англійською, я навіть щось розумів, дуже здивувся, до речі цьому. Мабуть через те, що він говорив про економіку, тобто нічого принципово нового я не почув, маю на увазі, що тексти ці я читав в тому чи іншому вигляді, навіть за останній рік прочитав тридцять сторінок англійською з підручника з економіки, і якась база вже була, тому розумів його відсотків на 80-85. Звичайно, якщо б я не знав, що таке державний сектор економіки чи крива Лафера, то навряд чи би щось второпав.

Дійство проходило у Міжнародному центрі перспективних досліджень, причому на високому рівні, навіть була кава, чай, вода і тістечка - все це з офіціантом включно. Було пару відносно знайомих мені людей з ЖЖ та Фейсбука. Дехто з присутніх навіть щось шарив у темі та адекватний, але не всі, звичайно.

Записав на диктофон, щоб іще пізніше послухати англійською та попрактикуватися в аудіюванні. Всього близько двох з половиною годин тривало.
Казав, що в цьому році Обама знову переможе, але через чотири роки вже серед республіканців з'являться цікаві кандидати, пару рейганів, за його словами.

http://www.facebook.com/events/346477455406614/

http://infoporn.org.ua/materials/articles/Chomu_nizki_podatki_mozhut_vryatuvati_ekonomiku/50924
Шева

Олімпіада з економіки бізнесу

В Київській школі економіки нова олімпіада, раніше проходили лише олімпіади з кількісних методів в економіці, я брав участь в двох останніх, з біля 140 учасників посідав в районі 45-го місця.
На цій було менше учасників - на першому етапі в Києві 106 людей, я набрав 10 балів з 17 можливих і поділив 25-37 місце, що в принципі те саме, що і раніше. Щоправда серед 16 студентів нашого факультету (економічний КНУ) я поділив 3-5 місця, що 1) відносно краще; 2) свідчить про нижчий рівень нашого факультету, в чому я й не сумнівався, в принципі.
Було багато завдань, яких я навіть не знав, що воно таке - якісь фінанси і кредит, чи щось того плану - у нас іще не було такого.
Обама

Рецепти економічного зростання: інституційні чинники та шоки

Ось з такою розумною назвою я сьогодні прослухав публічну лекцію проф. Лєшека Бальцеровича. Цікаво, що це один з небагатьох поляків, ім'я яких я чомусь знаю, хоча вже й не сказав би відразу, хто він такий. Прочитати цю лекцію для бізнес- та політичної еліти України його запросила Київська школа економіки і приурочено це було до випуску магістрів цього року, яких (на хвилиночку!) виявилося аж двадцятеро. Щоправда з нашої "еліти" були лише Богатирьова, Кужель та Ляпіна, а от з іноземців було декілька послів. Все йшло англійською мовою, але бажаючим роздавали пристрої для прослуховування синхронного перекладу українською, або навіть просто нормального звуку англійською, бо в залі якась акустика не така - принаймні для мене виявилося непосильно слухати Бальцеровича англійською через погані мікрофони, чи колонки.

Я записав на диктофон, викладаю на Депозитфайлз аудіо 90 Мб, можна оцінити звук англійською - Institutional Systems, Shocks, and Economic Growth - Prof. Leszek Balcerowicz

Вів захід голова Американської торгової палати Хорхе Зукоскі.
Всього було близько півтори сотні люду, доволі різношерстного: випускники з батьками, студенти, викладачі KSE, чимало журналістів та просто зівак, типу мене. Відбувалося це в "Прем'єр Палаці" і це вперше я там був у конференц-залі.
Вручили якісь папки випускникам, потім ще призи від спонсорів Ернст-енд-Янг тим, хто проявив себе найкраще (троє з них закінчили з відзнакою, а іще один з якоюсь супер_найбільш_можливою відзнакою).

Лекція Бальцеровича не була такою вже й цікавою, як на мене, бо все-таки я їх вже наслухався в універі й начитався (сьогодні якраз закінчив книгу нашого викладача Назарова - "Історію економіки"), тому це на любителя.
До речі, після лекції, під час відповідей на питання, він знову відкрив свою презентацію, вже не у повноекранному режимі, тому стало видно назву файла в Пауерпойнті: "бла-бла-бла-Юкрейн-Джун-Файнел", тобто треба віддати йому належне - не просто прочитав якусь випадкову лекцію з тих, що читає пачками своїм студентам, а спеціальну для цього візиту, та ще й правив її, схоже.
Під час лекції намагався жартувати, наприклад, що єдине досягнення соціалістичного режиму - винайдення кубика Рубика. Був анекдот про те, що станеться, як почати будувати соціалізм в Сахарі - молодим було смішно.

Потім були питання: Кужель та діваха з "Кореспондента" говорили російською, чим зганьбили себе нмд, двоє ж інших журналістів: з "Ділового тижня" та "Ukrainian Business Week" (назви умовні - я їх не запам'ятав точно) - ставили питання англійською. Було одне цікаве - чим він керувався, роблячи непопулярні кроки "шокової терапії", адже це самогубство для політика. Він відповів, що по-перше, не любить цього словосполучення, бо люди входять в шок від самих цих слів: "шокова терапія". Сказав, що не належить до політиків, які в ній на все життя, і тому для таких існує політика заради політики. Знав, що прийшов на два-три роки (1989 - 1991) і тому діяв заради економічних змін. Застосував для здійснення переходу від планової до ринкової економіки свої напрацювання в попередні роки (думаю, це хід наввипередки на можливий закидон щодо праці в Інституті марксизму-ленінізму). В другий же свій прихід на посаду міністра фінансів (1997-2000) вже більше на піар звертав увагу, пропагандуючи свої дії для публіки. Голова Нацбанку (2001 - 2007) це вже невиборна посада була, тому це не зовсім політика. Наразі він професор Варшавської школи економіки.

Питали всіляко, які рецепти для України, але він, зрозуміло, нічого чіткого не сказав. Радників вистачає, за його словами - це і МВФ, з його порадами щодо пенсійної реформи та ін. Взагалі він дядько жорсткий насправді. Судова реформа (тут зала невесело саркастично посміхнулася - якраз в день судилища над Тимошенко). Громадянське суспільство, вільна преса - коротше, всього цього в Україні немає (це останнє я вже додаю від себе). Звертаючись чомусь до цих двадцяти випускників, пан поляк сказав: "Думайте, коли голосуєте, чи не голосуєте" - я це сприймаю фактично як його сарказм, спрямований до всіх українських виборців: "ну й придурки ж ви, що таку владу собі обираєте чи не голосуєте взагалі", а тепер рецептів просите, хто ж вам лікар.

Один з його месиджів був: "Час політичних Санта Клаусів завершився і шари більше не буде". Дісталося Греції. До речі, дехто з іспанців мені те саме казав про теперішню владу соціалістів, що теж розтринькали все на соціальні потреби, от тепер і криза. Ющенка і Тимошенко він не згадував, а можна було б, мабуть.

Тут у мене невеличкий ліричний відступ: відомо, що коли наші політичні клоуни загралися у кінці 2004 року так, що втратили контроль над плебсом, то змушені були, порушивши плани, віддати Ющенку владу в обмін на недоторканність і т.п., можливо, навіть, на повернення влади "законно обраному тоді Януковичу" через 5 років. Чи не віддано тепер владу Янику в обмін на проведення ним непопулярних реформ, як-то пенсійної, знищення спрощенців і т.д., на що, зрозуміло, ніколи не зважилася би Юля, що і підтверджують витоки тієї ж Вікілікс, наприклад.
Регіонали ж не бояться падіння рейтингів, що і бачимо повсякчас - уже півтора роки влади, скільки не зменшується у всіх рейтинг, у Яника і ПРУ він залишається найвищим, бо, відверто кажучи, за них голосують переважно дебіли, а їх завжди буде більшість, як не абсолютна, так відносна. Отже, чи не робиться їхніми руками наразі те, що давно вже треба було робити в економіці, це 1%, зрозуміло, але хоча б це. При цьому решта виконує відведену їм роль у Печерському суді, наприклад. Зауважу, що таких випадків ми постфактум дізналися вже багато. З того ж, що відбувається зараз, скинуто буде покривало вже через 10-15 років, може, а то й раніше, залежно, від наступного розвитку подій у цій виставі, де сценаристи, як в тому телесеріалі "Загублені", так забрехалися, що вже навіть я на шостому сезоні втратив цікавіть, тому його й вирішено було припинити.

Отже, лекція та відповіді на питання тривали півтори години, і о восьмій всі перейшли на фуршет у сусідню залу, де було дуже багато напоїв і наїдків, але все одно було трохи затісно, бо нарід у нас голодний, як відомо (зауважу, що Бальцерович штовхався там з усіма на рівних, накладаючи собі). Врешті я пішов звідти, наївшись досхочу і випивши бокал шампанського, причому насамкінець абсолютно випадково (чекав прозорого ліфта, щоб спуститися з другого поверху) зіткнувся на виході з готелю з оратором, тому почекав трохи - він сів з якимось чуваком у задріпану автівку, припарковану не перед готелем, а за переходом - спочатку мені здалося, що це Деу Нексія, але все-таки то виявилося Вольво десь 10-15-річної давнини.

Шева

Фінансові генії Америки

Дочитав цю книгу, презентовану мені у травні журналом "Деньги.UA" за перемогу в конкурсі "Валютний прогноз". Визнаю, що раніше не читав подібної "літератури", бо бізнесові прагнення в мене не дуже розвинені, я взагалі пофігіст і фаталіст. Але раз вже дали таке, то вирішив прочитати, та й навчання на економічному факультеті таки трохи зобов'язує цікавитися цією темою.

Художньо пережовані (з великим креном на фінансовий бік) біографії Ендрю Карнегі, Джона Рокфелера та ще двох американських воротил кінця XIX століття.
Мені здалося, що в американському стилі, досить примітивна писанина - "текст трохи по-дибільному написаний". Недолік - книга практично нередагована, тобто як перекладач написав, так воно й пішло у друк. Я це бачу, бо сам так перекладаю невідомі мені речі. Хоча якийсь редактор і значиться в кінці. Пам'ятаю, в якійсь книжці Карпи бачив аж чотирьох редакторів. Думаю, так і потрібно робити, бо інакше не дуже читабельно виходить. Ну і помилок купа, плутанина з роками.
Хоча зернина користі там є. І припускаю, що шарящі люди набагато більше цих зернин відкопають.

http://alla-savchenko.livejournal.com/12652.html

Книга продається за 110 грн у видавництві. Або я свою комусь можу подешевше продати.

Баба

Банкіри вважають, що ще один податок вкладники витримають

Оподаткування доходів за депозитами фізосіб не призведе до скорочення вкладів населення.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова правління «Укрсоцбанку» Борис ТИМОНЬКІН сьогодні під час круглого столу "Оподаткування депозитних доходів фізосіб: чого чекати вкладникам?".

Свою думку він пояснив тим, що якщо людина отримує ставку за депозитом на рівні 20% річних, то податкова виплата становитиме всього 1% річних, а ефективна прибутковість вкладу - 19%, і більшість людей не відмовлятимуться від такої прибутковості
*.

Голова правління банку "Фінанси та Кредит" Володимир ХЛИВНЮК вважає, що оподаткування депозитів не призведе до розкриття банківської таємниці – розмірів вкладів клієнтів – якщо в методології нарахування податку буде зроблено таке допущення: банки нараховують 5% податку на всю суму нарахованих клієнтам-фізособам відсотків за вкладами.

Голова наглядової ради "Платінум Банку" Юрій БЛАЩУК вважає, що держава повинна регулювати податковою ставкою термін розміщення вкладів у банківській системі. Наприклад, доцільно було б встановити 0% ставку на доходи за депозитами, які були розміщені в банківській системі на термін більше 1 року.

Заступник міністра фінансів України Тетяна ЄФІМЕНКО заявила, що, якщо за базу узяти дані за депозитами за останні 3 роки, то надходження до держбюджету від податку на доходи фізосіб від депозитів були б на рівні 800-900 млн. грн.

Як повідомлялося, 17 червня Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Податкового кодексу, внесений на розгляд парламенту Кабінетом міністрів. Документом передбачається стягнення 5% податку на доходи громадян, отримані від депозитів.

* Розумний ти наш "Укрсоцбанк", я сам вмію рахувати. Туди гроші не понесу більше.

http://www.unian.net/ukr/news/news-382907.html
Читаю

Фінансові генії


Був сьогодні в редакції журналу "Деньги.UA", забрав свій приз за перемогу в конкурсі "Валютний прогноз" - книгу:



Її продають аж за 110 грн на сайті, так що раз дали на шару, то вже буду читати :)

http://dengi.ua/cprognoz.html

Взагалі дуже люблю ходити кудись за призами :) Але востаннє був аж в "Україні молодій" два з половиною роки тому.