Tags: думки

Царь

21-те століття

Читаю наразі історію економічних вчень.

Француз Сен-Сімон про суспільство XVIII століття:

"... воно є істинно картиною світу, перевернутого догори ногами, оскільки нація як основний принцип сприйняла положення, що бідні повинні бути великодушними до багатих, внаслідок чого малозабезпечені щоденно позбавляють себе частини необхідних їм засобів для того, щоб збільшити надлишок великих власників; оскільки страшні злочинці, злодії вищого порядку, які крадуть у всієї сукупності громадян триста або чотириста мільйонів у рік, мають владу карати дрібні провини проти суспільства; оскільки неосвіченість, забобони, лінь і пристрасть до спустошливих задоволень становлять талан ватажків суспільства, а здібні, заощадливі і працелюбні люди підпорядковані їм і використовуються лише як знаряддя; оскільки у всіх родах занять бездарі управляють здібними, аморальні покликані давати настанови громадянам щодо доброчинності, найбільші злочинці карають дрібні провини".
Обама

La lista de Schindler


Передивився фільм "Список Шиндлера", цього разу іспанською. Звичайно, є сльозоточиві моменти, який же Голівуд без цього.

Винесши за дужки тему єврейства, піару та ін., мене більше зацікавила реальна фігура цього чехословацького німця, члена НСДАП: всі сходяться на тому, що цей авантюрист не збирався нікого рятувати, а керувався виключно прагматичними мотивами - власне це розкрито у фільмі. З часом же мутував у рятівника людей, витративши всі зароблені на них гроші на викуп цих же робітників. Не виключено, що він відчував себе богом при цьому - а воно теж варто багато чого - частково він говорив про це з комендантом табору.

Це те, що я завжди вважав: людина не може насправді знати, як поведеться в критичних чи незвичних для себе ситуаціях. Нещодавно тут в жеже накинулися на одного, який написав, що не воюватиме за Україну, як москалі війною підуть, щось таке. Та це ще хз, писати в коментарях що хочеш можна, це ніц не гарантує, що людина потім в реалі зробить. Там в стрічці теж були розкриті такі персонажі.

Ми в Україні зараз це вживу спостерігаємо - вже зо два десятки років, як люди, піднесшись з грязі в князі, ким стали. Причому це не тому, що саме ці політики, чи мажори, гірші за інших - вони такі самі, як решта. Ющ в 2004-му казав: люди хороші, просто з владою не пощастило. Обрали президента з бажанням щось змінити (щоправда без можливості навіть самому правильно діяти). Пройшло п'ять років - що могло змінитися, якщо люди не змінилися - все буде йти так само, аж доки не зміниться менталітет, а дивлячись на сучасну молодь, я не бачу жодних поползновєній до змін.