Tags: вистави

Царь

Гедда Габлер. Молодий театр

6,0 / 10
Прем'єра: 31 березня 2001
Генріх Ібсен, переклад Наталії Грінченко
Сімейна драма на 2 дії
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
ГЕДДА ГАБЛЕР - Народна артистка України Лідія Вовкун
ЙОРГЕН ТЕСМАН - Заслужений артист України Станіслав Боклан
ЮЛЛЄ ТЕСМАН - Ганна Розстальна
АСЕСОР БРАК - Заслужений артист України Олексій Вертинський
ЛЕВБОРГ ЕЙЛЕРТ - Народний артист України Валерій Легін
ТЕА ЕЛЬФСТЕД - Римма Зюбіна
БЕРТА - Олена Куліковська

Гедду Габлер називають найзагадковішою жінкою всієї світової драматургії. Вона любить коней і пістолети, як годиться донці військового генерала. Вона красива, але холодна і поміркована, як і будь-яка донька старої Скандинавії. Вона обожнює красу у всьому, навіть у смерті. Вона категорична у своїх поглядах на життя і не виносить напівситуацій - або все, або нічого! А чи здатна Вона, на справжнє тепле людське кохання? Раптом, із далекого минулого з’явиться Він, і Вона згадає, як це – кохати. Але тепер її ім’я Гедда Тесман, вона заміжня за іншим…

Мені не дуже. Колись ми цього Ібсена навіть в універі вчили, начебто він якийсь новатор великий у театрі був. Але якось непевно, теж під кінець гора трупів, як у Шекспіра, але там відчувається трагічність, а тут... "не вірю".

http://www.molody.kiev.ua/repertoire/gedda_gabler.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=1069
Царь

Торчалов. Молодий театр

7,5* / 10

Головний герой цієї історії – Павло Максимович Торчалов, прокинувшись якось після тяжкого сну, усвідомлює, що цей черговий ранок його насиченого видатними подіями життя, добрим назвати не можна. Він опиняється у місці, де оточуючі наперебій намагаються довести йому, що він помер. Повірити у власну смерть важко, навіть тоді, коли бачиш свій паспорт з датою смерті замість дати народження. Так свідомий громадянин починає нове життя – життя після смерті…

http://www.molody.kiev.ua/repertoire/torchalov.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=3678

Взагалі це прем'єра майже, ще й року нема цій виставі. В ролі Торчалова - Станіслав Боклан. Сподобалося в принципі. Прикольно подекуди, особливо з Лізавєтою та її стосунками з Пушкіним. Ну й пожежа Москви 1812 року - це, звичайно, дуже смішно.

Царь

Я - божевільна?!

Вдруге пішов на цей спектакль Театру пластичної драми на Печерську. До того бачив його майже півтора роки тому. Зараз трохи цікавіше вже було - більш зрозуміло, чи що. Хоча книжку все одно не хочу читати, краще залишити якусь інтригу - може, ще коли піду.
Зал на 50 глядачів, було близько трьох з половиною десятків - чув, як говорила адміністраторка, бо ми зайшли останніми. Хоча примудрилися сісти на перший ряд - я це обожнюю! (квитки без місць, всі по 45 грн).
Крім цієї вистави, в репертуарі є ще "Маленький принц", якого я теж бачив раніше. Персонал нам пообіцяв скоро третю виставу, але хз, коли це буде. А взагалі дуже класно, що є такий театр, раджу сходити за нагоди, воно цікаво.
Царь

Дон Жуан - 2

7,5 / 10
Прем'єра: 22 листопада 1997 Жан-Батист Мольєр, переклад Ірини Стешенко Комедія-міф на 2 дії
Це вже вдруге подивився і не пошкодував, навіть більше сподобалося, ніж минулого разу.
Станіслав Боклан і Олексій Вертинський дуже гармонійну пару складають Дон Жуан - Сганарель.

http://www.molody.kiev.ua/repertoire/don_juan.html
http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=77
Царь

Приборкання норовливої. Театр Івана Франка


7,5/10 В. Шекспір. Переклад І. Кочерги, Ю. Лісняка. Комедія на 2 дії

Це одна з ранніх комедій Шекспіра. Вона вражає жвавістю, іскристою дотепністю, ніжністю барв, витонченістю, театральністю і, безумовно, красою і силою втілення почуття кохання.
...До Падуї - "мистецтв колиски" прибуває молодий дворянин Люченцьйо із своїм слугою Траньйо, щоб розпочати тут навчання. Випадок знайомить його із Баптістою, а також його двома дочками Катаріною та Б'янкою. Люченцьйо закохується у Б'янку. Але зачувши про волю Баптісти - не видавати заміж молодшої чарівної, лагідної Б'янки доки не одружиться старша Катаріна, відома своєю норовливістю, закоханий вирішує під машкарою вчителя потрапити до дому Баптісти й завоювати серце Б'янки. Його ж слуга Траньйо мусить удавати з себе Люченцьйо.
У цей же час до Падуї приїздить давній друг Гортензьйо - красень Петруччо, який прагне успіху, багатства й кохання. Гортензьйо пропонує йому посвататись до Катаріни, а його представити як вчителя музики в домі Баптісти. Петруччо погоджується і відтоді вистава перетворюється на гострий і солодкий поєдинок між норовливою Катаріною і мужнім претендентом на її руку...
Справжній бенкет винахідливості, веселих витівок, на які здатні закохані, яскравість комедійних ситуацій супроводжують дію.

http://ft.org.ua/index.php?do=static&page=priborkannyanorovlivoi

Із зірок грали Остап Ступка та Олексій Богданович. Останній мені все більше й більше подобається. Нмд найкращий актор зараз у театрі. Шкода, що він старішає буквально на очах, а не мав би по ідеї... Після закінчення театрального відразу став актором цього театру, і вже 26 років.

Квитки все дорожче й дорожче у Франка стають, вже по 150 грн. Хоча хз, може, це я все ближче й ближче підбираюся (4-й ряд)...
Вистава гарна, все так добротно і монументально, претензій нема, мінімалізмом не обійшлося.
Сезон до 30 червня, схоже, буде, на відміну від минулого року, коли закінчили в середині червня. І глядачів багато в цю пору, тоді влітку відчутно менше ходило, та й криза була.

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=2031
Царь

Звичайна історія - 2


Зібрався в Молодий театр на прем'єру "Поки мама не прийшла", аж в останній день заміна вистави відбулася, начебто через хворобу акторів (їх всього троє там), ну ладно.
Поміняли на "Звичайну історію" - це перша вистава, яку я дивився в цьому театрі, і тоді вона мені дуже сподобалася. Цього разу, власне, теж сподобалася, дуже гарно.
Оце глянув на сайт, склад акторів, і трохи прозрів. Станіслав Дудник, який грає в багатьох виставах там, тепер виявився Станіслав Бжезінський! Шерше ля фам, і за три секунди знайшлася, звісно, така собі Іванна Бжезінська, яку я раніше, якщо чесно, не бачив, а, може, не запримітив просто. Вона тут же грала Дашу (півтора роки тому точно не вона була). Тобто це прикол - ці двоє молодят грали іншу пару у виставі. Цікаво, чому він взяв її прізвище, або, скоріше, вони взагалі якесь ліве взяли одночасно, бо вона в дужках значиться як Поточняк. Згадки ж про Дудника нема ніде, я вже засумнівався в своїй пам'яті навіть. Третій варіант - це творчий псевдонім - таке теж часто трапляється.

Царь

У палаючій пітьмі. Молодий театр


7*/10 Прем'єра: 29 березня 2008 Антоніо Буеро Вальєхо, переклад Сергія Борщевського Драма на 1 дію

Випадково втрапив на цю виставу, не так багато в нас ставлять іспанців - це, може, й перше, що бачив. Камерна сцена (без місць), квитки найдешевші з усіх вистав - по 30 грн (може через те, що основна маса акторів - студенти театрального). Купив квитки перед початком, прийшли - всі вже глядачі сиділи, але нас посадила білетерша на перший ряд (там було кілька місць вільних залишено для адміністрації), можливо через те, що я в неї програмку взяв. Це я вперше там опинився на першому ряду (до того двічі чи тричі був на камерній сцені, але нагорі). Прикольно - актори прямо перед тобою ходять, одного разу навіть ціпком зачепили :)
Зала заповнена була відсотків на 80. Без антракту, закінчилося о 20:40. Квітів не дарували.
Мені дуже сподобалося, вистава символічна - про сліпих незрячих, треба знайти сам твір в оригіналі та прочитати. Він помер лише дев'ять років тому - воював ще в Громадянську війну 1936-39 рр., за республіканців, звісно. Був засуджений до страти, але за день до неї йому замінили на ув'язнення, звільнили 1946 року, в тому ж році він написав цю свою першу п'єсу - за один тиждень...
Колись може ще піду за нагоди.
Влюбився в Лоліту :)

http://www.molody.kiev.ua/repertoire/y_palaychii_pitmi.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=2011



Collapse )
Царь

Швейк. Театр Івана Франка


7*

Тижнів зо два вже, як був там з vzahalinijak, але ніяк не написав, може, тому з тих пір ніяк до театру не втраплю - карма, чи що.
Першого разу мені не сподобався перший акт, а від другого був у захваті. Цього разу все навпаки.
Перед початком спіймали очікуваного Хостікоєва у фойє:



Наприкінці вистави знову вони з Бенюком кидалися яблуками в глядачів, але не дуже ті ловилися чомусь. В нас теж одним жбурнули і я майже спіймав...
Вперше сидів у театрі Франка в першій частині партеру - там відчутно дорожчі квитки. На 5-му ряду - по 170 грн, але нам штовхнули якісь запрошення по 100. Сказати, щоб набагато краще чути чи видно - не сказав би - не варто воно тих грошей нмд.
Імпровізації чимало у Хостікоєва, особливо в ролі поручика Лукаша, і це зрозуміло, там таке він городить, аби не мовчати. Тому вийшли урізаними його монологи в другому акті.
Черговий актуальний жарт франківців - Швейк сказав, що "дякую Богу, що наш цісар не дозволив продати Одеський припортовий завод".

http://www.ft.org.ua/index.php?do=static&page=shveyk

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=313
Читаю

Приховане кохання 2. Сузір'я


7,5*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Я вже був раніше, що цікаво: все один в один, таке рідко буває нмд. Мені це говорить про те, що Шмітт вже все зробив, щоб спектакль мав успіх, акторам головне зіграти, і роблять вони то майстерно. Зала практично заповнена, відсотків на 90, а от ціни трохи підняли: на 10 грн. Цікаво, що ніхто не подарував квітів, бо минулого разу акторів просто закидали, дивно - такі перепади в настрої ;)

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html
Царь

Парнас дыбом. Сузір'я


7,5*/10

У виставі використано твори Юрія Олєши, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Миколи Заболоцького, Семена Кірсанова, Іллі Ільфа та пісні 30-х років. Вистава іде російською мовою.

Ми серед відпочиваючих міфічного санаторію десь на узбережжі Чорного моря.
Розпорядок за традиціями тих часів: фізичне загартування, водні процедури, ванни – термальні та сонячні, прийняття їжі, культурна програма, сон.

Розваги: хоровий спів, гра на пляшках, пікнік і звичайно, любовні романи – увечері, під спів цикад, нявчання котів та шелест прибою. Саме про це йдеться у поетично-прозаічно-пісенній композиції створенії за текстами радянських літераторів 30- х років - часів романтизму і соціальних ілюзій

Режисер-постановник – Ігор Славинський
У виставі зайняті: Ігор Славинський, Ірина Калашнікова, Сергій Мельник, Катерина Тижнова, Олександр Кочубей

Чимось нагадує "У Барабанному провулку", хіба там лише пісні Булата Окуджави, а тут більше авторів, і не лише співи, а й вірші. Обидва ті актори звідти грають і тут. Взагалі дуже веселий і позитивний поезоскоп.
Глядачів було півзали, так шкода, бо всі просто в захваті були. Я теж, хоча насправді ледве примусив себе піти, бо до цього мав сім уроків, був просто вбитий. Закінчення о 20:45, без антракту. Квитки по 70 грн, хз, чи подорожчали, в минулому сезоні від 40 до 70 були в залежності від вистави.

http://www.suzirja.org.ua/ukr/plays/parnas.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=788

На наступну суботу, як не буде лекцій в універі ввечері, є купа варіантів: вчетверте піти на "8 кроків танго" (наврядчи є квитки), вдруге на "Моя дорога Памела", "Я - божевільна?", "Приховане кохання" (найбажаніший наразі варіант) чи на щось нове: в оперу або костьол.