Tags: Тарас Шевченко

Шева

Поезії Тараса Шевченка вперше видані турецькою мовою


Минулого тижня в Анкарі була надрукована збірка перекладів «KOBZAR (Seçmeler)» («Кобзар. Вибране»). Вперше турецькою мовою вірші та поеми видатного українського поета Тараса Шевченка переклала Федора Іванівна Арнаут, кандидат філологічних наук, доцент кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До видання разом із найвизначнішими віршами увійшли поеми «Кавказ» та «Катерина». Поезії перекладачка систематизувала за хронологічним принципом.

Книга доповнена вступним словом Федори Арнаут та статтею «Taras Şevçenko’nun Hayatı ve Çalışmaları» («Життя та творчість Тараса Шевченка»), вступною статтею проф. Г.Ф. Семенюка та коротким словником понять.

«На жаль, турецький читач мало знайомий з українською літературою, а творчість видатного українського письменника Тараса Шевченка й зовсім не відома в Туреччині. Його ім’я не можна знайти в жодній турецькій енциклопедії! Я хотіла ознайомити більш широке коло читачів з українською літературою і тому, насамперед, обрала творчість Тараса Шевченка», - розповідає Федора Іванівна про мету цього видання.

Робота над перекладами тривала рік. Порівняно недовгий термін пояснюється наполегливою та частою працею Федори Арнаут. Видання «KOBZAR (Seçmeler)» було випущено за власний кошт перекладачки у кількості 1000 примірників.

«Перекладаючи поезію Шевченка я не стикнулася із значними труднощами, бо і сама я поет, - розповідає про особливості роботи Федора Іванівна, - Починаючи переклад, я забувала своє життя та поринала в Шевченків світ, намагалася дивитися на твори його очима. Під час роботи мені траплялися деякі застарілі слова, значення яких я не знала, тому доводилося звертатися до словників та друзів-філологів. Іноді було дуже складно дібрати турецькі відповідники. Однак в цьому допоміг відомий турецький професор фольклорист Ірфан Юнвер Насраттиноглу».

Переклад творів Шевченка є значною подією як в українській літературі, так і в турецькій. Адже творчість Тараса Григоровича перекладена багатьма мовами світу, але лише тепер турецькі читачі познайомляться з віршами видатної людини, символу України.

«Відкриваючи світ Шевченка я хотіла познайомити з Україною, адже життя цього поета є відображенням життя українського народу», - відмітила Федора Іванівна Арнаут.

Презентація книжки відбудеться в понеділок 28 вересня 2009 року о 12.00 в інституті Філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; 63 аудиторія Мала Актова зала; 2 поверх
Адреса: бульвар Шевченка 14

http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1658/
Читаю

Дива


Якими романтичними бувають музиканти: http://xermiss.livejournal.com/14857.html

А ось як оригінально переклав Тараса Григоровича:

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

І. Костецький, український письменник другої половини ХХ століття:

Всемирный мир – вишняк с избою.
Певец придворный – майский жук.
Домой усталый тащит плуг,
И спелись девки всей гурьбой,
А матерям все недосуг.
Но вот и ужин под избою.
Звезда – ну, свечечка точь-в-точь!
Борщ, как нектар, подносит дочь.
Мать склонна к сказочному строю,
Да соловей взгремел под ночь.

http://yuriev-den.livejournal.com/1904.html

Фотка Квін в Харкові: http://azolka.livejournal.com/568148.html

Черновецький у Шустера, прикольно: http://www.youtube.com/watch?v=0ZwTbuNif1Q

Ось який град був днями в Мадриді: http://fernandita.livejournal.com/66570.html

Повiнь (оповiдання-застереження): http://sasha-shlo.livejournal.com/14014.html

Депутат Киеврады и почетный президент ОАО «Трест «Киевгорстрой №1 имени Загороднего»
Алексей Омельяненко: http://community.livejournal.com/saveoldkyiv/288380.html
Aparcamiento

Великі


Так, френдстрічка мене дістала, тому я теж підключаюся до шлефмобу. Якщо ви зателефонуєте за номером 8 900 451 10 02, то проголосуєте за Степана Бандеру. Коштує це задоволення всього 30 коп. Або можна відіслати смс на номер 10310 вказавши в тексті цифру 2. Коштує 1 грн.
Тільки що зателефонував, полегшало. Мене не здивувала інфа, що в перші години після шоу проголосувало сто тисяч люду, з такими цінами я можу наярювати по телехвону хоч по 16 травня включно і мені нічого не буде, що я, мабуть, і робитиму потроху.

Хоча взагалі я телевізор не дивлюся, про проект чув лише у френдівні, вважаю це все викачуванням грошей і провокацією, Вахтанга Кіпіані не поважаю і взагалі з цієї десятки мене найбільше впирає Леся Українка. За Чорновола нічого не казатиму, голосував за нього на президентських виборах 1 грудня 1991 року, але з історичної точки зору ще дуже рано. Тарас Григорович це наше все, сподіваюся, хоч він з вищеназваних переможе, бо решта якась попса.

http://greatukrainians.com.ua/voting/

Люде намутили і в жж автономне голосування: http://www.livejournal.com/poll/?id=1171333

UPD. 18.04. Від сьогодні телефонувати 40 коп, інфляція, мабуть.
Читаю

Немає нічого нового під сонцем

Середина ХІХ століття. З листа Івана Турґєнєва Марії Вілінській (Марку Вовчку):

"Мені дали 4 № "Основ", із яких я міг зробити висновки, що вище малоросійського племені немає нічого у світі – і що особливо ми, великороси, погань і нікчемність. А ми, великороси, поглажуємо собі бороду, насміхаємося і думаємо: нехай діти тішаться, поки іще молоді. Виростуть – порозумнішають. А тепер вони ще від власних слів п'яніють. І журнал у них на такій славній бумазі – і Шевченко такий великий поет... Тіштеся, милі діти"
Читаю

Актуальний Шевченко. Вирівнювач хребта

Олександр ПАЛІЙ

Cправжнього Шевченка досі не прочитано. Цікаво спостерігати, як його, самоука, не здатні зрозуміти люди з науковими ступенями чи двома вищими освітами. Не прочитано через те, що нецензурованого Шевченка можна знайти лиш в останніх виданнях "Кобзаря".

Collapse )
Читаю

9 березня в Києві

Читаю

Доля

Тарас Шевченко

Доля

Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
"Учися, серденько, колись
З нас будуть люде", - ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава - заповідь моя.

[9 лютого 1858, Нижній Новгород]