Tags: Сузір'я

Царь

Посвящение Еве


Вперше подивився на компі театр, причому російський, це по Шмітту. Двічі бачив цей спектакль у нас в "Сузір'ї", і він мене так вразив, що почав шукати інфу про нього, виявилося, що москалі поставили його раніше за наших, назвали чомусь "Посвящение Еве" (наші "Приховане кохання", а сам Шмітт "Загадкові варіації" - у нас найкраща назва нмд). Але все одно я пошукав російський варіант, його показували по ТВ у них, і один мій учень на моє прохання завантажив по торренту. ТВ-постановка 2003 року. На мою думку дещо перегравали, але Шмітта зіпсувати неможливо, та й грають всі його на 99% по тексту.
Дізнався одну цікавинку: Ален Делон, як і майже всі актори кіно, починав з театру, але закинув його заради кіно. Так от, після 28-річної театральної перерви, у 1996-му він повернувся - саме заради того, щоб зіграти у французькій постановці. Спектакль йшов два роки, після чого Ален Делон знову пішов з театру.
Читаю

Приховане кохання 2. Сузір'я


7,5*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Я вже був раніше, що цікаво: все один в один, таке рідко буває нмд. Мені це говорить про те, що Шмітт вже все зробив, щоб спектакль мав успіх, акторам головне зіграти, і роблять вони то майстерно. Зала практично заповнена, відсотків на 90, а от ціни трохи підняли: на 10 грн. Цікаво, що ніхто не подарував квітів, бо минулого разу акторів просто закидали, дивно - такі перепади в настрої ;)

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html
Царь

Парнас дыбом. Сузір'я


7,5*/10

У виставі використано твори Юрія Олєши, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Миколи Заболоцького, Семена Кірсанова, Іллі Ільфа та пісні 30-х років. Вистава іде російською мовою.

Ми серед відпочиваючих міфічного санаторію десь на узбережжі Чорного моря.
Розпорядок за традиціями тих часів: фізичне загартування, водні процедури, ванни – термальні та сонячні, прийняття їжі, культурна програма, сон.

Розваги: хоровий спів, гра на пляшках, пікнік і звичайно, любовні романи – увечері, під спів цикад, нявчання котів та шелест прибою. Саме про це йдеться у поетично-прозаічно-пісенній композиції створенії за текстами радянських літераторів 30- х років - часів романтизму і соціальних ілюзій

Режисер-постановник – Ігор Славинський
У виставі зайняті: Ігор Славинський, Ірина Калашнікова, Сергій Мельник, Катерина Тижнова, Олександр Кочубей

Чимось нагадує "У Барабанному провулку", хіба там лише пісні Булата Окуджави, а тут більше авторів, і не лише співи, а й вірші. Обидва ті актори звідти грають і тут. Взагалі дуже веселий і позитивний поезоскоп.
Глядачів було півзали, так шкода, бо всі просто в захваті були. Я теж, хоча насправді ледве примусив себе піти, бо до цього мав сім уроків, був просто вбитий. Закінчення о 20:45, без антракту. Квитки по 70 грн, хз, чи подорожчали, в минулому сезоні від 40 до 70 були в залежності від вистави.

http://www.suzirja.org.ua/ukr/plays/parnas.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=788

На наступну суботу, як не буде лекцій в універі ввечері, є купа варіантів: вчетверте піти на "8 кроків танго" (наврядчи є квитки), вдруге на "Моя дорога Памела", "Я - божевільна?", "Приховане кохання" (найбажаніший наразі варіант) чи на щось нове: в оперу або костьол.
Царь

Украдене щастя. Сузір'я


6/10 Іван Франко драма
Режисер-постановник – Андрій Білоус
Дійові особи та виконавці:
Ганна – Катерина Кістень.
Микола Задорожній – Дмитро Суржиков,
Михайло Гурман – Андрій Білоус
Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 30 хв.

Створюючи свою сценічну версію класичного твору Івана франка про одвічний любовний трикутних, режисер-постановник спробував з’ясувати саму природу зради і ті обставини, які сприяють зародженню цього почуття, примушуючи людину іти на злочин.
На цей раз дія «Украденого щастя» (сценічна редакція А. Білоуса) відбувається не в далеких 60-х – 70-х роках XIX століття, а у вбивчо близьких – за силою свого страшного резонансу – 30-х роках XX століття.
Це трагедія трьох людей, які були вимушені не жити – а просто вижити в умовах сталінського терору, щоб дожити до початку своєї фатальної зустрічі. Це трагедія людей, що стали жертвою не просто обставин, а системи.

На виставі було десь 20-25 глядачів, це капець просто. Але мене чекала приємна несподіванка: головну роль виконувала моя улюблена акторка, яку я просто не знав, як звати ;) - та, що грала мадемуазель Тербуш в "Розпуснику" Нового театру на Печерську, який я двічі бачив, і після першого ж разу визнав, що вона велика актриса. Там вона грала російською, а тут українською, тому я в перші пару хвилин не міг повірити, що це саме вона. Назагал спектакль нормальний, драматичний та ін., але все-таки мушу визнати, що постановки по нашим авторам (Шевченко, Франко) програють поки іноземним. Хоча й не без винятків - той же Котляревський, Нечуй-Левицький. Зі жменьки глядачів все-таки одна людина подарувала квіти Катерині Кістень, це добре.

http://suzirja.org.ua/index.php?pages=20&lang=ru&af=20

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=996

http://www.bilous.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=45:l-r&catid=35:2009-06-25-18-12-39&Itemid=2

По плану маю ще тричі сходити в Сузір'я: 23, 25 і 30 липня.
Вивісили вже афішу у Франка на вересень О_о
Царь

Приховане кохання. Сузір'я


8*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Якими загадковими бувають варіації людських відносин! Чудакуватий нобелівський лауреат майже задоволений своїм життям і самотністю. Саме тому він прохолодно і без зайвого ентузіазму зустрічає журналіста провінційної газети. Звичайне інтерв’ю переростає в суто чоловічу розмову. Щоправда згодом з’ясовується, що без жінки тут не обійшлося. ЇЇ біла тінь час від часу виринає з темряви і стає між двома чоловіками.

Сильна річ, Шмітт мене не розчарував, це четвертий спектакль по ньому я вже дивився. Чимось схожий на "Маленькі подружні злочини" у Франка - теж лише двоє акторів на майже дві години, і потужні елементи детективу. Тут ще й складніше було: все-таки два чоловіки на просторі півтора на півтора метри протягом всього часу - дуже важко, мабуть, щось таке тримаюче в напрузі забацати, але живий класик зміг :) На жаль, не можу розкривати нічого, дивіться краще самі :) Наприклад, назва переграється кілька разів, причому остаточно (востаннє?) аж наприкінці спектаклю. На 80 глядачів подарували штук 10-12 букетів квітів - стопудово це люди не вперше прийшли. Всі жінки, звичайно. Хоча серед глядачів перекіс не дуже великий був - десь 60/40.
Цікаво, що москалі поставили то ще у 1999-му (Вахтангова), наші теж в принципі не так уже й запізнилися - 2005.
Квитки по 50 грн без місць. Кінець о 21:00.

http://suzirja.org.ua/index.php?pages=20&lang=ru&af=11

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html