Tags: Сергій Бабкін

Царь

Квартирник

Оце сходив я на другий в житті квартирник (перший раз півроку тому на Карпу). Цього разу я вирішив подивитися на хваленого Сергія Бабкіна, що його дехто вже давно мені рекомендував. Спілкуючись з людьми до того, зрозумів, що є ті, хто від нього в захваті, та інші, хто про такого зроду не чули.
Квартирник був у великій триповерховій хаті в приватному секторі між Солом'янською та Червонозоряним. Я так зрозумів, що в тому будинку багато чого відбувається, зокрема йога. Організатори обіцяли чай, каву та київський торт, то так і було, щоправда я забрав останній шматочок.

Концерт проходив на третьому поверсі, де і порозсідалися в основному на підлозі, але ще стільців двадцять було та стояли люди - всього наче 150 квитків було продано - десь так і було.
Анонсували з 19 до 23, але реально Бабкін з'явився о 19:30, а закінчилося дійство о 22-й.
Я вперше в житті його бачив, хіба десь пару фоток в жж, то візуально пізнав, але пісні і т.ін. - це було для мене повністю новим. В принципі він cantautor, штибу барда, співає своїх пісень, трохи є реінкарнацією Висоцького, але з сучасними наворотами: неймовірні вокальні дані, велика робота з гітарою, жести, міміка, і взагалі актор. Чимось схожий на Ігоря Рубашкіна з Нового театру на Печерську. До цього ще додати трохи непересічну зовнішність, не здивуюсь, якщо він чимось бризкає собі в очі для блиску, вигляд трохи божевільного, це він свідомо, зрозуміло, грає - в результаті успіх забезпечено. Принаймні серед його публіки, а це молодь 20 +/-, дівчата на 80%, в принципі це ще не критичний гендерний дисбаланс, я на деяких виставах у театрах бачив і більшу диспропорцію. Відповідні тексти, на цей рахунок я ще вердикта остаточного не виніс, бо з першого разу все ж не викупається, припущу хіба, що вони є простою філософією для зростаючого покоління (згадував репліку однієї жж-френдеси з приводу фільму в три де "Океан" - що він може зацікавити хіба того, хто в дитинстві замість програм Кусто дивився КВН, щось таке). Тому мені, звичайно, з моїм вродженим набутим цинізмом це все баян, але, вибачте, я більше двадцяти років тому вперше Біблію прочитав, і чим старішаю, тим все навкруги частіше повторюється. До цього додам, що зараз є модним анонсовувати події через соціальні мережі, то цього разу це було зроблено через одну відому російську мережу, а не через Фейсбук хоча б, що, зрозуміло, направлено на певну авдиторію, а це вже діагноз на 90%. Я вже мовчу про українські мережі, зрозуміло, що це жодного разу не комфільно, бо зараз як людина не згадала про Пітєр та Москву, то вже не крутий чувак.

Це відступ, але я жодним чином не віднімаю заслуг Бабкіна, він насправді талант, і, головне, людина реально на своєму місці, от у кого "сродна праця" за Сковородою, до речі, його питали, чи він вважає те, що робить, своєю професією, ну що він міг на це відповісти, це все одно, що було питати в Сократа, чи він за професією філософ. Людина живе цим (тут нещодавно в жеже дехто писав, що навряд чи про багатьох людей таке можно сказати), це безсумнівно - те, що він робить - це його стиль життя, і не може бути інакше. Це не Ірина Білик, що співала десять років українською, а потім перейшла на російську, бо так, бачиш, можна більше заробляти - от у кого співи це професія.

Дисків, як ми сподівалися, не продавали його, лише якусь книжечку віршів. Питання йому ставили люди, багато хто вважає, що дебільні, але мені в принципі цікаво було, бо я нічогісінько про нього не знав. Тригодинне сидіння на підлозі далося взнаки чимало кому, мабуть, мені особливо - роки вже не ті, я вже крутився, як міг, пару разів навіть судомами ноги зводило (до речі, Бабкін казав, що йому одного разу так звело пальці, що і не дивно - бо він виробляє з гітарою неймовірні речі - це як на мене, людини далекої).

В цілому катарсису я не пережив (це дуже рідко буває, востаннє років півтора тому), але мені сподобалося, це, принаймні, щось нове було, дякую mi_otro_sol, що підігнала мені квитки, відірвавши від серця, та fukotoki, що склала мені компанію.

Назагал розцінюю цього Сергія Бабкіна як безсумнівний талант, що є явищем неординарним та в чомусь новим для теперішнього покоління. Може, ще коли схожу на нього, він казав, що 19 грудня, здається, в Києві буде харківський театр "19" з "Нашим Гамлетом", причому в театрі Лесі Українки (!), а в другій половині січня буде тур в підтримку альбома. Потому після концерту він рушив у Вільнюс для виступу, я так зрозумів.

Collapse )