Tags: Післявчора

Читаю

Жити післявчора


Сьогодні сходив у „Смолоскип” на зустріч з Ірою Цілик. Взагалі я там був утретє в житті. Вперше років півтора, а скоріше, два тому в підвалі на першому (чи не останньому?) творчому вечорі Катріни Хаддад, і рік тому відразу після відкриття книгарні. Чомусь я думав, що сьогоднішній вечір теж буде у підвалі, але він відбувався прямо у книгарні – було поставлено чотири лавки напроти двох крісел та столика. Все почалося вчасно, я до початку швидко продивився книжки, купив Хосе Луїса Раміреса (лекція, прочитана у Львівському універі півтора роки тому) в перекладі з іспанської та другу книгу Цілик „Післявчора”. Я її бачив кілька разів, але не купляв, бо взяв собі за правило не накуповувати книжок одного автора, якщо є ще його нечитані. Але так склалося, що якраз поетичну збірку я нещодавно подужав, пізніше напишу дещо про неї. Тож я її прихопив з дому для автографу. Але стихійно придбав і другу – там же на касі лежала. На тоненькі дві книжечки дали газету і фірмовий пакет смолоскипівський, це мені сподобалося - прийду ще, ггг.
Всього глядачів/слухачів було десь 20-25, концентрація жежешників перевищувала всі допустимі межі нмд, лише з френдів було п’ятеро, ще кілька я побачив юзверів, а решта була мені незнайома.
Вийшло все цікаво – Іра прочитала два уривки з другої (прозової) книги, зауваживши, що з першої поетичної вже виросла. Тобто поезії не було зовсім. Натомість були питання – як не дивно, чимало для такої, здавалося б, невеликої авдиторії, декому навіть довелося боротися за право запитати. Провокаторів не було, як на презі Чапая, наприклад, в Є. Пару представившихся кореспонденток, наприклад, з „Шо” і якогось невідомого мені україномовного журналу „Сократ” (?). Був хлопець з відео, який зараз знімає чи то сюжет, чи то фільм про Іру. Автограф мені дали на „Післявчора”, потім зафотаю і сюди викладу.
Стосовно прози, я залишився певною мірою задоволений, тобто я однозначно найближчим часом прочитаю, по-перше, там 120 сторінок малого фактівського формату; по-друге, повість автобіографічна на 60%, за словами авторки, а правдиво чи перебріхано, то вже для читача не так суттєво. Тобто читати це можна з цікавості передусім.
Опісля ще можна було піти у кіноклуб, на третій поверх. Але по-перше був якийсь японець, по-друге, мені вже й так було забагато позитиву і вражень на один вечір, тож на кіноклуб я піду іншим разом. Добре, якщо дійсно на восьму вечора, це полегшує, бо сьогодні мені довелося урок переносити, щоб встигнути. І далі буде лише гірше з розкладом. А так ходити можна, і насправді я давно збирався, але то час незручний, то гості незнайомі, а це неприкольно мені. Щодо книжок, то треба якось зайти більш докладно передивитись, може, там є щось, чого немає в Є (каламбур).
Абсолютно випадковий збіг: вчора я дочитав метрівську книжку (не тому, що пишуть метри, а тому що читаю їх в метро), тож взяв нову, яку купив ще рік тому і вона в мене лежала весь цей час, прочитав десять сторінок, поки їхав на метро ці кілька зупинок і буквально через десять хвилин там в книгарні вперше живйом побачив цього автора.





http://knyharnya.livejournal.com/22931.html
Читаю

Плани на четверги


Чому не можна зняти кіно про Київ без «поетичної лабуди»?
Як не проміняти свою мрію на «only commercial»?
І чи навіть в Каннах на балконі думається про домівку?

Дізнайтеся про це і багато іншого
під час зустрічі з авторкою книжки
Післявчора
Ірою Цілик

у четвер, 9 жовтня, о 18:30
в Українській книгарні «СМОЛОСКИП»
вул. Межигірська, 21 (ст. метро Контрактова площа, вихід до вул. Нижній Вал)

http://knyharnya.livejournal.com/21837.html

Центр польських і європейських студій НаУКМА, (вул. Волоська, 10, Києво-Могилянська академія, корп. 6, підвальне приміщення)
16 жовтня, четвер, о 16.00 Вівторок, 14 жовтня; початок о 16.30

ДИЛЕМИ ЯКІСНОГО ПЕРЕКЛАДУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖКУЛЬТУРНОГО ПОРОЗУМІННЯ:

1. Переклад: (за)(при)своєння тексту культурним середовищем перекладу чи вікно до культурного середовища оригіналу? Збереження культурних особливостей оригіналу VS «перелицювання» незнайомих культурних реалій задля більшої доступності текста читачеві.

2. Як далеко простягаються повноваження перекладача у тлумаченні незрозумілих, складних чи полісемантичних, неоднозначних чи зумисне двозначних фрагментів тексту? Примітки та перекладацькі коментарі: необхідні дороговкази чи перекладацька надінтерпретація?

Далі http://community.livejournal.com/translate_ua/44692.html