Tags: Пенелопе Крус

Тіні

Розімкнені обійми


Останній фільм Педро Альмодовара "Los abrazos rotos". Як завжди, завантажив давненько, переглянув сьогодні вночі. Типово для нього, але все ж варто дивитися нмд. Знову драма така, що хоч плач. Ті самі актори: Пенелопа Крус, Бланка Портільйо, Чус Лампреаве (Їй 79 років, з них 50 вона знімається в кіно, у Альмодовара вперше з'явилася 29 років тому!), Лола Дуеньяс, дві останні просто промайнули в епізодах.
Цікаво - подруга на початку, що прийшла "почитати" Матео газету, - Кіра Міро - грала в моєму улюбленому іспанському телесеріалі "Paco y Veva" у 2003 році, в ньому лише 18 серій було - потім закрили, але я досі пам'ятаю.

Як майже завжди, дуже чіпляє основна пісня, яка у Альмодовара завжди відповідає фільму, фактично є стрічкою в мініатюрі, цього разу це "Наосліп", виконує Міґель Поведа. Я нашвидкуруч її переклав під катом. Прикол в тому, що цей Поведа приїжджав у Київ з концертом в листопаді 2008 року, я якимось дивом про нього дізнався (єдина об'ява висіла в театрі Франка, причому всередині, вже біля каси) - складалося враження, що ніхто не зацікавлений був у рекламі - по глядачам я зрозумів, що половина - іноземці (мабуть, розподіляли запрошення по посольствах, бо організатором було Посольство Іспанії в Києві). Ну й нечисленним аборигенам (мені, molokoma та santa_a) теж продали квитки, щоб не дискримінувати вже повністю, причому по 30 чи 40 грн, здається, тобто символічно. Насправді Міґель Поведа один з найкращих кантаорів фламенко Іспанії.

Collapse )
Лілу

Не йди


Хтось колись порадив це італійське кіно (Non ti muovere, Don't move, No te muevas), в головній ролі Пенелопе Крус. До речі, вона нічого так, навіть в тридцять років. А так, звичайна драма: дружина, коханка, діти народжені й ненароджені, янгол з небес...
Читаю

Volver


Добрі люди дали переписати ДВД "Повернення" з двох дисків, є купа додаткових матеріалів: інтерв'ю з Педро Альмодоваром, Пенелопе Крус, Кармен Маура; розмова режисера з головними героїнями на 40 хвилин, коментарі до фільму від Педро та Пенелопе, репортаж з Каннського фестивалю-2006 (дві премії: за кращу режисеру та головну жіночу роль п'ятьом головним жіночим персонажам), etc. І все це іспанською мовою (з субтитрами англійською).
Мені якось раніше не довелося бачити й чути цих усіх в оригіналі поза кіно. Тож окрім того, що це один з з моїх найулюбленіших фільмів, так іще стільки на додачу, дуже задоволений.