Tags: ОБСЄ

Читаю

Кордон


Коли був у "Жовтні" останні рази, звернув увагу на Фестиваль сербського кіно, на який відразу ж зарікся йти, бо не маю найменшої симпатії до цих братів наших москалів. Але сьогодні так кармічно склалося, що з легкої руки banderivka я пішов на закриття фестивалю. Були якісь люди О_о перед початком, навіть озадачили мене питанням, як я відрізняю сербів від косоварів. Не дивлячись на, здавалось би, просте запитання, так і не знайшов, що на нього відповісти. Забігаючи наперед, скажу, що фільм так само не дав відповіді на це фундаментальне питання, не знаю, добре це чи погано. А повідала нам "Шеренга" (по їхньому Кордон) про події 97-го року в Белграді, я, чесно кажучи, тоді це все провтикав, телевізор я вже не дивився, а інтернета ще не було.
Короче, по ходу у них теж була своя Помаранчева революція, тіко мочили вони одне одного добряче. В центрі картини автобус з їхніми ментами-відморозками, взагалі, в мене склалось враження, що цю стрічку знято на грант якоїсь там Єврокомісії чи ОБСЄ. Фільм був сербською з субтитрами українською в залі "Класік" на 50 місць. Чесно кажучи, я був вражений, раніше вважав, що сербська схожа на нашу мову, але реально я французьку разів у десять краще сприймаю, ніж цю сербську, було, звичайно, з десяток слів штибу "дохтуре", "ізвінітє", "август" тощо.
Після закінчення хвільму збагнув, що це не лише пародія на нашу Помаранчеву революцію, а й на Вільяма нашого Шекспіра, лише на відміну від його "до кінця всі померли" тут всі залишились каліками, як не фізичними, то моральними. Власне, висновок я такий виніс, що треба й далі їх ділить на якомога менші куски, то може, хоч на якийсь час цей балканський гадючник буде локалізовано, назавжди, думаю, навряд. Фільм взагалі зарахівний, якщо любите бокс, то дивитись можна, один раз, звичайно, не більше.