Tags: Книгарня Є

Читаю

Вулик

Сьогодні несподівано для себе потрапив на презентацію в "Книгарні Є" двох перекладів Каміло Хосе Сели: "Родина Паскуаля Дуарте" та "Вулик". Я запізнився на півгодини, але підозрюю, що вони теж не зовсім вчасно почали. Був перекладач обох книжок - Сергій Борщевський, іспаніст Олександр Пронкевич - автор передмов та жіночка - видавець "Країни мрій".

Говорили дуже багато цікавого, Села - останній іспанський нобеліант (помер у січні 2002 року). У нас він мало знаний, хоча, скажімо "Родина Паскуаля Дуарте" - роман, що посідає друге місце серед іспанських книг за кількістю перекладів іноземними мовами. Тепер його перекладено і українською. "Вулик" перекладали 1969 року, здається, але той переклад майже недоступний, Борщевський його прочитав вже після того, як свій зробив, хтось позичив. Сказав, що важко порівнювати, чий кращий, бо це треба аналізувати та порівнювати з оригіналом в першу чергу. Лаяв перекладачів, що перекладають з російської, як, наприклад, Маріо Варгаса Льосу переклали українською цьогоріч.
Презентовані дві книги Борщевський переклав минулого року на замовлення видавництва, залишивши дипломатичну службу (йому зараз 62 роки, мабуть, пішов на пенсію). Взагалі чувак з гумором.



Потім приїхав посол Іспанії, але його спочатку перехопило телебачення і біля каси брали інтерв'ю. Посол дуже довго розхвалював Борщевського, на що той сказав, що в принципі тут люди зібралися через Селу. Посол відповів, що про Селу нехай Борщевський розповідає, а він хоче поговорити про Сергія :). Той навіть не хотів дещо перекладати, то послу довелося пригрозити, що він може й російською сказати. Тут Борщевський відразу сказав, що давайте обійдемося двома державними мовами - не думаю, що посол викупив цей прикол.

Наприкінці одна з працівниць видавництва, яка вела зустріч, заспівала три пісні, в одній з них їй акомпанувала на скрипці її дочка років семи: "Зеленеє жито", "Місяць на небі", "Червона рута" - всі іспанською мовою (переклав той самий перекладач). По-моєму, було дуже гарно, послу теж сподобалося.
Потім почалося неофіційне спілкування, винесли іспанського вина та купу всяких наїдок на напивок. Я трохи випив, тому пішов до Борщевського по автограф іспанською:



Питав, чим я займаюся, бо я до нього говорив іспанською, тому, мабуть, побажав успіхів також в іспаністиці :) Він для мене великий авторитет, я тут іноді викладаю його переклади іспанської поезії. Хоча він сам поет, тому, боюся, може іноді зробити переклад кращий за оригінал ;)



Книги невеликі: 190 та 250 сторінок, хоча не з дешевих - 47 та 53 грн відповідно. Наклади по 1700 екземплярів. І все одно думаю, що це нерентабельний проект. Дякували видавництву, що взялося за таку справу, бо набагато вигідніше видавати іншого штибу "літературу". Представник казала, що питання є навіть в іншому - українські видавництва дуже рідко купляють права, тому це довгий процес завоювання авторитету - щоб закордоном побачили, що це нормальне видання, і з таким видавництвом можна надалі працювати.



Бачив на презентації мого колишнього викладача з КНЛУ та Ракель з посольства Іспанії, яка опікується культурними і освітніми програмами, схоже. Людей було як завжди: 40-50.

Я теж колись переклав два маленькі оповідання Сели: "Поміж молотом і ковадлом" та "Фінансист".