Tags: ДН

Куля

Масаж


Нарешті добрався я до "Кругозору", на семінар зі справжнього тайського масажу, презентованого Карпою. Заради нього вона навіть обрізала це:



Звичайні квитки коштували по 89 грн, а спецквиток на отримання масажу з рук зірки 490. Кажуть, хтось його подарував одному хлопцеві, який, власне й отримав теє задоволення. Хоча Ірена половину часу ходила по залі і показувала, як робити, то перепало щастя майже всім, і мені теж декілька разів.

Народу було небагато: душ 18-20 разом з пресою, яка частково теж масажувалася, а прийшла безкоштовно, схоже. Була парочка журналістів, які думали, що Карпа письменниця - про те, що вона співачка, вони не чули. Розказав їм коротко біографію :), врешті навіть записали мої координати ;) Цікаво: раніше в мене брали інтерв'ю як у репетитора з математики, потім як у репетитора з іспанської. Може вигулькну десь як фанат Карпусі :)

З одного боку шкода, що мало люду було, дехто вважав, що через задорогі квитки. Не знаю, мені вони дешеві були. Та й це ж ексклюзивна подія, не буде вона більше семінарів проводити з масажу, думаю. Але з іншого, це супердобре, зала маленька, тому всі відсунули стільці, постелили килимки і давай вчитися практично. Тривало то все десь зо дві з половиною години. Був відсканений посібник з малюнками та невеликими коментарями, по ньому йшли. Хоча встигли не все - там десь близько сотні елементів було. Декому дісталися роздруківки, теоретично пообіцяли вислати скани з "Кругозору". Насправді в Таїланді цей масаж роблять за бажання клієнта ще й з гепі-ендом, але то вже Карпа дала додому на самостійне опрацювання.

Мене масажувала vzahalinijak, за що я їй дуже вдячний. З жежефрендів ще бачив solo_monna та ler_la.
Мене несподівано привітали з ДН, тож хоча прийшов я на семінар з порожніми руками, повертався вже з Collapse )
Читаю

Cumpleaños. ¿feliz?


Один з моїх учнів - шестидесятирічний уругвайський психотерапевт казав, що у людини сприйняття віку неймовірно змінюється з часом.
Коли я навчився рахувати та дізнався, який тоді був рік, то вичислив, що у 2000-му році (майже як кінець світу) мені буде двадцять сім. Це звучало як вирок.
В двадцять з лихом років я був впевнений, що проживу не більше п'ятидесяти, а взагалі хотів померти молодим. Сьогодні мені виповнюється тридцять п'ять і чомусь здається, що житиму до 82-85 років. Єдине, ще не знаю, чому присвятити цей час.