Tags: іспанське кіно

Читаю

Хребет диявола


Вчора закінчилася "Лінія іспанського кіно" фільмом режисера Ґільєрмо Дель Торо "El espinazo del diablo". Це перша частина трилогії, друга стрічка якої наче більш відома: "Лабіринт Фавна". Третя очікується в наступному році.

Почнемо з дубляжа. В попередніх анонсах було, що цей фільм буде перекладатися українською прямо в залі, тобто як і три попередніх, потім в момент продажу квитків виявилось, що він буде мовою оригіналу з російськими субтитрами, причому про це наполегливо попереджали касирши, продаючи квитки. В результаті він без попередження виявився дубльований повністю російською, еспанської ні грама не чутно було. Зала була майже повна, відсотків на 90, може, людей налякало, що іспанською буде.

Фільм в принципі нормальний, як триллер, але сенсу жодного немає, просто привиди бродять по дитбудинку. До речі, ходять чутки, що дуже скоро в прокат виходить інший фільм цього ж режисера "Притулок" ("El orfanato") зі схожим сюжетом: дитбудинком бродить замордований хлопчик, але, на відміну від вчорашнього, де йому треба було помститися, там мета інша наче була. І в обох фільмах Дель Торо залишає зачіпку для продовження.

Підсумовуючи "Лінію", розставив би чотири стрічки в такому порядку:
1. "Бентежна Анна" (Caótica Ana).
2. "Хребет диявола" (El espinazo del diablo).
3. "Літній дощ" (El camino de los ingleses).
4. "Діра" (Zulo).
Читаю

Третій пішов


"Бардем, Оскар" - так лаконічно виглядає головна новина дня в Іспанії - Хав'єр Бардем першим з іспанських акторів нарешті отримав "Оскар" (за чоловічу роль другого плану в стрічці "Старим тут не місце"). Очікувана на 95% подія розглядається як довгоочікуваний поштовх до переїзду Бардема в Голівуд. Якщо вважати це підвищенням, то він на нього заслужив. Зірка іспанського кіно першої величини на протязі останніх десяти років може повторити зірковий шлях Антоніо Бандераса та Пенелопи Крус.

Читаю

Caótica Ana


Вчора подивився третій фільм "Лінії іспанського кіно" "Бентежна Анна" режисера Хуліо Медема. Це той, що знімав "Люсія і секс". Власне вийшло продовження, тобто стиль магічний реалізм, молода гарна головна героїня, яку весь фільм роздягають де треба й де не треба, чимось схожа на Дженніфер Лав Х'юїт. Позиціонувався як психологічний триллер, це не зовсім так, напруги жодної немає. Навіть в кінці стрічки Медем ще й почав жартувати.
Зала була повна й ніхто не пішов, власне фільм гідний прокату повноцінного, на відміну від стрічок перших двох днів.
З іншого боку це фільм-"пустишка", тобто глядачеві нічого не залишається, як смоктати її всі дві години, все вже вирішено за тебе, а ти просто хаваєш, що ж режисер нашифрував. Сенсу особливого немає - що люди несуть в собі пам'ять минулих поколінь. В Америці це кіно не покажуть точно.
Озвучка вже була краща, досвіду набираються люди.
Було пару моментів, що не зовсім точно переклали чи незрозуміло.
- Con la historia no puedo, es más fuerte que yo. - Історія це моя слабкість.
- De la noche a la mañana - Однієї ночі.
Взагалі не дуже гарно було чути оригінал, але все ж краще, ніж в "Літньому дощі", хоча й трохи гірше, ніж в "Дірі".
Сьогодні останній фільм "Хребет диявола" о 21:00.
Читаю

Діра


Вчора сходив на другу стрічку "Лінії іспанського кіно": "Zulo". Показували в малому (синьому) залі, влазить півтораста глядачів, було коло сотні, пішло десь 10-15 з сеансу. Фільм малобюджетний: з декорацій лише колодязь, в якому сидів чувак весь фільм, "випустили" його лише двічі: в лісок, де спіймали перед тим, та в кінці в пустелі, куди випустили на "волю". Акторів лише троє, причому двоє були весь час в масках, тобто може, вони й акторами не були, а так, статистами. В принципі художнім фільмом позиціонувати це не дуже чесно, можна було б спробувати те саме донести й через короткометражку, тоді б нормально люди сприймали, а так багато хто почувався обдуреним. Фільм не є психологічним трилером, ні жахами, скоріше натякає на щось, але непевно, а взагалі, que cada uno saque sus propias conclusiones. Я б особисто його поставив трохи вище за "Літній дощ" в ідейному сенсі.

Глядачі просто вразили, з усіх чотирьох боків мені пощастило з ними. Найкраще вчинили ті, що спереду сиділи - пішли через хвилин двадцять після початку і, звичайно, нічого не втратили. Сходи в залі малому не дуже високі, тобто це допомогло. Решта ж мужньо дотерпіли до кінця, спілкуючись по телефону та між собою вголос, намагаючись привернути хоч чиюсь увагу з осіб протилежної статі. Взагалі тут проявився один з недоліків тотального дубляжу українською. Раніше, йдучи на україномовний сеанс, шанс зустріти бидлоту був набагато меншим, бо "нормальні" люди в Києві ходили на кіно на "нормальном язикє", тепер же все це закомплексоване кодло повалило на всі підряд сеанси.

Взяв квитки на неділю й понеділок на цей же час - 21:00 в той самий зал, тут мене чекав неприємний сюрприз: я звик, що за добу до початку можна взяти нормальні місця, тобто посередині зали, а тут вільних місць було пару десятків, всі крайні місця в усіх рядах. Причому 2/3 квитків не куплені, а заброньовані, тож, враховуючи "успіх" серед глядачів двох перших стрічок фестивалю, можна спрогнозувати, що глядачів надалі буде менше.
Читаю

Лола


Сьогодні вперше в житті відмітився на к/ф "Молодість".
"Що я знаю про Лолу" - фільм виробництва Іспанії/Франції - його обрав, бо назва була еспанською, тож я сподівався, що справдяться скарги декого, що картини демонструють мовою оригіналу і є лише субтитри, а подекуди й без них, внаслідок чого зал спустошується досить швидко після початку.

Collapse )
Читаю

Lo que sé de Lola


Думаю сьогодні сюди:

Що я знаю про Лолу
Lo que sé de Lola
Іспанія, Франція, 2006, 112', Кольоровий/Ігровий

Леон – самотній чоловік без роботи та друзів. Він доглядає свою стару матір, доки вона не помирає. Щоб розвіяти самотність, чоловік порпається у сусідській пошті, підслуховує розмови та спостерігає за пасажирами, що виходять та заходять на різних станціях. Одного дня до їхнього району переїздить галаслива іспанська дівчина Лола. Вона цілком поглинає всю його увагу.

25/10/2007 18:40 Кінотеатр «Кінопанорама»
вул. Шота Руставелі, 19

http://molodist.com/program_catalogue/23

Collapse )
Читаю

Volver


Добрі люди дали переписати ДВД "Повернення" з двох дисків, є купа додаткових матеріалів: інтерв'ю з Педро Альмодоваром, Пенелопе Крус, Кармен Маура; розмова режисера з головними героїнями на 40 хвилин, коментарі до фільму від Педро та Пенелопе, репортаж з Каннського фестивалю-2006 (дві премії: за кращу режисеру та головну жіночу роль п'ятьом головним жіночим персонажам), etc. І все це іспанською мовою (з субтитрами англійською).
Мені якось раніше не довелося бачити й чути цих усіх в оригіналі поза кіно. Тож окрім того, що це один з з моїх найулюбленіших фільмів, так іще стільки на додачу, дуже задоволений.
Читаю

Темносиніймайжечорний


Сьогодні розвіртуалились з rozmaita, подивились в кінотеатрі "Київ" іспанську фільму "Azuloscurocasinegro" (Темносиніймайжечорний). Картина типово іспанська, рекомендую для незнайомих з іспанським кіно, може вразити.
Мені ж вона здалася досить банальною, міг би порівняти з "Поганим вихованням" Альмодовара (2004), те саме: купа проблем, всі навколо гомосєкі, неймовірні випадки та віражі сюжету, якийсь фетіш для виправдання назви - тут крутий пінжак с карманАми. Кому ще не відбило бажання подивитись, то по середу включно о 19:00 він буде. Дубльовано російською, хоча дубляж нашої київської студії "Автор" - переклад не скажу, що поганий, але не ідеальний, можна було б його ще підрихтувати трохи.