Tags: читане

Читаю

Таємниця


Юрій Андрухович. "Таємниця". Якщо не трапиться несподіванок, це буде перша книга Андруховича, читана мною українською. Придбав я її давно, ще коли в основному на Петрівці скуплявся українськими книжками - років півтора тому.

Collapse )
Читаю

Бійцівський клуб


Чак Паланік "Бійцівський клуб". Переклад з англійської стронґовського strongowski. Чимало списів було зламано після виходу перекладу, були негативні рецензії. Наскільки я пам'ятаю, сам перекладач був незадоволений редагуванням, а, точніше, його відсутністю. Тому я навіть відмовився напочатку від думки придбати цей твір, наївно думав, може, через пару років перевидадуть з кращим редагуванням ;) Але якось після деяких подій зрозумів, що нема чого чекати, тож придбав та досить швидко (12 днів, в основному на пляжі) прочитав цей опус.
Наскільки я зрозумів, це досить відома, і навіть популярна річ, певною мірою навіть культова, бачив, що є кіно, навіть завантажив був колись в трьох частинах, але довелося видалити, бо місця на компі забракло. Але, мабуть, все ж подивлюсь його - не так вже й багато книжок читаних мною екранізується.

Collapse )
Читаю

Карнавал триває


Олена Рижко. "Карнавал триває". Намутивши цю книгу на ярмарку, почав читати її поза чергою, бо, по-перше з автографом, а по-друге, було з ким її обговорити, бо так кармічно склалося, що авторка викладає українську мову в групі одного мого учня іспанської.

Collapse )
Читаю

Сонце так рідко заходить


Оксана Луцишина ronitullo. Минулого року її дві книги: "Сонце так рідко заходить" та "Не червоніючи" ввійшли в 15-ку найкращих книжок року за версією ВВС. Тож на черговому ярмарку придбав першу (другу залишив на потім - якщо сподобається перша). На одній з презентацій побачив авторку вживу, взяв автограф, потім бачив ще на Країні мрій.
Т.зв. роман на 350 сторінок складається з трьох ліній зі своїми героями, устаканюватися почало лише ближче до кінця, взагалі так як я читав, з великими паузами - то вже забував, хто там що від кого хоче. Частково люд в Америці, частково в Ужгороді :)

Collapse )
Читаю

Авантюра


Поза чергою відписую про книгу Артема Чапая chapeye "Авантюра або практичні реалії мандрів по-бідняцьки: Еротико-політичний документальний калейдоскоп". Презентація її відбулася позаминулої п'ятниці, тоді ж я почав її читати, закінчив учора, тобто назагал за одинадцять днів упорався. Хоча варто зауважити, що її можна і набагато швидше прикінчити, бо насправді книга таки про авантюри, тобто апріорі читається легко, незважаючи ні на форматування по лівому краю, ні на початок рядків з малої літери та інші т. зв. авторські прийоми ;)

Collapse )
Лілу

Оріґамі-блюз


Намутивши свого часу дві книжки Світлани Поваляєвої: "Оріґамі-блюз" та "Замість крові", почав з першої, хоч і не відразу. Трохи непокоїла мене майже повна відсутність діалогів, я з недовірою ставлюся до таких книжок. Але все ж не було куди подітись, вона дуже плодовита, тож вибору не було - діагноз мало бути поставлено.
"Оріґамі-блюз" видана Фоліо, 185 сторінок, номінально складається з трьох новел, найбільша з яких - про Мрію (це ім'я :).

Collapse )
Читаю

Yuri Andrujovich Doce anillos


Юрій Андрухович "Дванадцять обручів"

Книгу українською я купив вже давно, ще як вона вийшла друком, років два тому, не менше. Але якось руки не доходили. Аж ось, шукаючи за звичкою, що ж там еспанці пишуть про нас, натрапив на статтю про презентацію в Барселоні в присутності автора трьох книжок Андруховича, виданих барселонським видавництвом "Acantilado". Відбулася ця визначна подія в жовтні 2007-го року. Отже я не міг це пропустити просто так і організував доставку цих фоліантів в Україну. Причому у мене була нав'язлива ідея, що я запросто можу бути першим, хто прочитає обручі спочатку еспанською, а вже потім українською мовою.

Collapse )
Читаю

Дві тонни найкращої молодої поезії


З жахом спостерігаю, як росте гора прочитаних з цих пір книжок (9), з приводу яких ще не вставив своїх п'яти копійок, тож починаю.
Антологія поезії двотисячників "Дві тонни" вийшла друком майже рік тому, не відразу мені вдалося її придбати, лише на одній з виставок у вид-ва Смолоскип. Вже пізніше вона з'явилась в книгарні Є.
На 300 сторінках представлено 31-го поета та поетку, якусь частину з яких я ще раніше читав в ЖЖ (до десяти), чув вживу лише Катріну Хаддад, досить багато читав її та Світлану Богдан, прозу читав у Галини Ткачук та Сашка Ушкалова.

Collapse )