Tags: театр

Царь

Посвящение Еве


Вперше подивився на компі театр, причому російський, це по Шмітту. Двічі бачив цей спектакль у нас в "Сузір'ї", і він мене так вразив, що почав шукати інфу про нього, виявилося, що москалі поставили його раніше за наших, назвали чомусь "Посвящение Еве" (наші "Приховане кохання", а сам Шмітт "Загадкові варіації" - у нас найкраща назва нмд). Але все одно я пошукав російський варіант, його показували по ТВ у них, і один мій учень на моє прохання завантажив по торренту. ТВ-постановка 2003 року. На мою думку дещо перегравали, але Шмітта зіпсувати неможливо, та й грають всі його на 99% по тексту.
Дізнався одну цікавинку: Ален Делон, як і майже всі актори кіно, починав з театру, але закинув його заради кіно. Так от, після 28-річної театральної перерви, у 1996-му він повернувся - саме заради того, щоб зіграти у французькій постановці. Спектакль йшов два роки, після чого Ален Делон знову пішов з театру.
Лілу

Нарешті


У відповідності до наказу КМДА № 275 київські театри відучора 02.11.09 закрито на карантин. Попередній термін - три тижні - може бути зменшено.

P.S. Запитав удень в театральних касах в центрі - кажуть, що театри працюють. Чортішо.

Наприклад, Молодий театр: http://www.molody.kiev.ua/

УВАГА!

Шановні глядачі!

Відповідно наказу Головного управління культури і мистецтв «Про призупинення проведення культурно-масових заходів, навчальних занять на підприємствах, установах, закладах, учбових закладах та організаціях культури»

Молодий театр з 2 листопада призупиняє показ вистав поточного репертуару.

Квитки, що ви придбали на вистави нашого театру, залишаються дійсними, і Ви зможете за ними подивитись вистави, після закінчення карантину.

Слідкуйте за новинами на нашому сайті і бережіть себе!

P.P.S. Розродився і сайт Франка: перенесли спектаклі з 3 по 8 листопада: http://ft.org.ua/
Царь

У палаючій пітьмі. Молодий театр


7*/10 Прем'єра: 29 березня 2008 Антоніо Буеро Вальєхо, переклад Сергія Борщевського Драма на 1 дію

Випадково втрапив на цю виставу, не так багато в нас ставлять іспанців - це, може, й перше, що бачив. Камерна сцена (без місць), квитки найдешевші з усіх вистав - по 30 грн (може через те, що основна маса акторів - студенти театрального). Купив квитки перед початком, прийшли - всі вже глядачі сиділи, але нас посадила білетерша на перший ряд (там було кілька місць вільних залишено для адміністрації), можливо через те, що я в неї програмку взяв. Це я вперше там опинився на першому ряду (до того двічі чи тричі був на камерній сцені, але нагорі). Прикольно - актори прямо перед тобою ходять, одного разу навіть ціпком зачепили :)
Зала заповнена була відсотків на 80. Без антракту, закінчилося о 20:40. Квітів не дарували.
Мені дуже сподобалося, вистава символічна - про сліпих незрячих, треба знайти сам твір в оригіналі та прочитати. Він помер лише дев'ять років тому - воював ще в Громадянську війну 1936-39 рр., за республіканців, звісно. Був засуджений до страти, але за день до неї йому замінили на ув'язнення, звільнили 1946 року, в тому ж році він написав цю свою першу п'єсу - за один тиждень...
Колись може ще піду за нагоди.
Влюбився в Лоліту :)

http://www.molody.kiev.ua/repertoire/y_palaychii_pitmi.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=2011



Collapse )
Царь

Швейк. Театр Івана Франка


7*

Тижнів зо два вже, як був там з vzahalinijak, але ніяк не написав, може, тому з тих пір ніяк до театру не втраплю - карма, чи що.
Першого разу мені не сподобався перший акт, а від другого був у захваті. Цього разу все навпаки.
Перед початком спіймали очікуваного Хостікоєва у фойє:



Наприкінці вистави знову вони з Бенюком кидалися яблуками в глядачів, але не дуже ті ловилися чомусь. В нас теж одним жбурнули і я майже спіймав...
Вперше сидів у театрі Франка в першій частині партеру - там відчутно дорожчі квитки. На 5-му ряду - по 170 грн, але нам штовхнули якісь запрошення по 100. Сказати, щоб набагато краще чути чи видно - не сказав би - не варто воно тих грошей нмд.
Імпровізації чимало у Хостікоєва, особливо в ролі поручика Лукаша, і це зрозуміло, там таке він городить, аби не мовчати. Тому вийшли урізаними його монологи в другому акті.
Черговий актуальний жарт франківців - Швейк сказав, що "дякую Богу, що наш цісар не дозволив продати Одеський припортовий завод".

http://www.ft.org.ua/index.php?do=static&page=shveyk

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=313
Читаю

Приховане кохання 2. Сузір'я


7,5*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Я вже був раніше, що цікаво: все один в один, таке рідко буває нмд. Мені це говорить про те, що Шмітт вже все зробив, щоб спектакль мав успіх, акторам головне зіграти, і роблять вони то майстерно. Зала практично заповнена, відсотків на 90, а от ціни трохи підняли: на 10 грн. Цікаво, що ніхто не подарував квітів, бо минулого разу акторів просто закидали, дивно - такі перепади в настрої ;)

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html
Царь

Парнас дыбом. Сузір'я


7,5*/10

У виставі використано твори Юрія Олєши, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Миколи Заболоцького, Семена Кірсанова, Іллі Ільфа та пісні 30-х років. Вистава іде російською мовою.

Ми серед відпочиваючих міфічного санаторію десь на узбережжі Чорного моря.
Розпорядок за традиціями тих часів: фізичне загартування, водні процедури, ванни – термальні та сонячні, прийняття їжі, культурна програма, сон.

Розваги: хоровий спів, гра на пляшках, пікнік і звичайно, любовні романи – увечері, під спів цикад, нявчання котів та шелест прибою. Саме про це йдеться у поетично-прозаічно-пісенній композиції створенії за текстами радянських літераторів 30- х років - часів романтизму і соціальних ілюзій

Режисер-постановник – Ігор Славинський
У виставі зайняті: Ігор Славинський, Ірина Калашнікова, Сергій Мельник, Катерина Тижнова, Олександр Кочубей

Чимось нагадує "У Барабанному провулку", хіба там лише пісні Булата Окуджави, а тут більше авторів, і не лише співи, а й вірші. Обидва ті актори звідти грають і тут. Взагалі дуже веселий і позитивний поезоскоп.
Глядачів було півзали, так шкода, бо всі просто в захваті були. Я теж, хоча насправді ледве примусив себе піти, бо до цього мав сім уроків, був просто вбитий. Закінчення о 20:45, без антракту. Квитки по 70 грн, хз, чи подорожчали, в минулому сезоні від 40 до 70 були в залежності від вистави.

http://www.suzirja.org.ua/ukr/plays/parnas.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=788

На наступну суботу, як не буде лекцій в універі ввечері, є купа варіантів: вчетверте піти на "8 кроків танго" (наврядчи є квитки), вдруге на "Моя дорога Памела", "Я - божевільна?", "Приховане кохання" (найбажаніший наразі варіант) чи на щось нове: в оперу або костьол.
Царь

Наталка Полтавка 4. Театр Івана Франка


7,5*/10

Вчетверте був, інша Наталка (менш бойка нмд), інша Терпелиха теж, здається. Петро завжди чергується.
Істотно змінили жарт про москалів. Попередні три рази возний Тетерваковський на гон виборного Макогоненка на москалів казав: "Та годі вже за москалів. Ситуація з москалями вже й так... труба" (начебто закручуючи руками вентиль) або просто закручував, не промовляючи слово "труба", такого штибу. А цей раз він сказав: "Та годі вже о москалях. Ституація з москалями вже устаканилась. У нас із ними принуждєніє к дружбє".
Зала була десь відсотків на 80 повна. Квитки подорожчали, вже 60 грн (там, де я був ще в травні і червні за 40, навіть на один-два ряди далі зараз).

http://users.livejournal.com/est_/376215.html

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=379

http://www.ft.org.ua/index.php?do=static&page=natalka_poltavka
Царь

Весілля Фігаро. Театр Івана Франка


8*/10 П’єр-Огюстен Бомарше, переклад Гната Юри, вистава на 2 дії
Сценічна версія Юрія Одинокого за мотивами однойменної п’єси
Закінчення о 22:20

Квитка завчасно не брав, ризикнув поїхати прямо спробувати взяти перед виставою. Найдешевші були по 60 грн, перший ряд бокової ложі-бельєтаж, в принципі нормально (ніколи не беріть другий ряд, принаймні в бокових - там дуже мало видно). Цікаво, що мені намагалися продати квиток з рук подешевше (бо в касі лише дорогі залишились) - за 40 грн (номіналом 15 грн, тобто найгірший з усіх можливих). Я логіки не побачив у цьому.

Вистава дуже гарна, весела, осучаснена до неможливості: анонімні листи відправляються з ноутбука, люди говорять по мобільним, згадують Елтона Джона чомусь. Середньої новизни жарти: "Справедливість є, за неї варто боротися", суддя, який купив посаду і тому відбиває її, бо "не в усіх же є звичай засівати в кабінетах". Супернові: "Вони балакають, вона чує" та ін. Хіба в одному епізоді віддали належне Бомарше: лист писався пером і чорнильницею :)

Графа грає Олексій Богданович, Фігаро - Остап Ступка. Обох я зарахував повністю, як і інших, менш іменитих акторів. В масовці-балеті (5 хлопців і 10 дівчат) бачив одного хлопця з нашої школи сальси: коли я лише прийшов, він був у старшій групі тоді. Але давно вже не приходив. Я в принципі чув, що він якийсь актор, одного разу у Франка бачив його в залі глядачем і явно без квитка :)

Багато танців, нмд непогана постановка, людям дуже подобається остання "весільна хода". Раджу піти, я стопудово за нагоди схожу ще, воно позитивне таке, нмд, один з найкращих франківських спектаклів. Хоча припускаю, що я можу необ'єктивно судити, бо в театрі востаннє був більше місяця тому, а у Франка - майже три місяці тому, може, того я в такому захваті - організм то вимагає :)
Зала була повна.

Отже я не шкодую, що пішов, хоча й сумнівався, чи йти, бо і квитка завчасно не мав, і втомлений трохи був сьогодні після п'яти уроків, і переклад на мені висить - ще десять сторінок, а завтра вже здавати треба.

На жаль, поки мій розклад дозволяє ходити лише по суботах, і якщо сьогодні варіантів було лише два (в Опері був "Тарас Бульба"), то наступної суботи вже більше варіантів, половина театрів почнуть працювати (Франка відкрився вчора - 90-й сезон!). Поки розглядаю або в пластичну драму знову на "Маленького принца", або в Сузір'я на "Парнас дибом" (ще не був) або у Франка "Дві квітки кольору індиго" - вже був, але треба ще колись піти, бо не викупив тоді відразу.

http://www.ft.org.ua/index.php?do=static&page=ves%B3llya_f%B3garo

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=1550
Царь

Украдене щастя. Сузір'я


6/10 Іван Франко драма
Режисер-постановник – Андрій Білоус
Дійові особи та виконавці:
Ганна – Катерина Кістень.
Микола Задорожній – Дмитро Суржиков,
Михайло Гурман – Андрій Білоус
Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 30 хв.

Створюючи свою сценічну версію класичного твору Івана франка про одвічний любовний трикутних, режисер-постановник спробував з’ясувати саму природу зради і ті обставини, які сприяють зародженню цього почуття, примушуючи людину іти на злочин.
На цей раз дія «Украденого щастя» (сценічна редакція А. Білоуса) відбувається не в далеких 60-х – 70-х роках XIX століття, а у вбивчо близьких – за силою свого страшного резонансу – 30-х роках XX століття.
Це трагедія трьох людей, які були вимушені не жити – а просто вижити в умовах сталінського терору, щоб дожити до початку своєї фатальної зустрічі. Це трагедія людей, що стали жертвою не просто обставин, а системи.

На виставі було десь 20-25 глядачів, це капець просто. Але мене чекала приємна несподіванка: головну роль виконувала моя улюблена акторка, яку я просто не знав, як звати ;) - та, що грала мадемуазель Тербуш в "Розпуснику" Нового театру на Печерську, який я двічі бачив, і після першого ж разу визнав, що вона велика актриса. Там вона грала російською, а тут українською, тому я в перші пару хвилин не міг повірити, що це саме вона. Назагал спектакль нормальний, драматичний та ін., але все-таки мушу визнати, що постановки по нашим авторам (Шевченко, Франко) програють поки іноземним. Хоча й не без винятків - той же Котляревський, Нечуй-Левицький. Зі жменьки глядачів все-таки одна людина подарувала квіти Катерині Кістень, це добре.

http://suzirja.org.ua/index.php?pages=20&lang=ru&af=20

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=996

http://www.bilous.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=45:l-r&catid=35:2009-06-25-18-12-39&Itemid=2

По плану маю ще тричі сходити в Сузір'я: 23, 25 і 30 липня.
Вивісили вже афішу у Франка на вересень О_о
Царь

Приховане кохання. Сузір'я


8*/10 Еріх–Емманюель Шмітт (загадкові варіації на 2 дії)

Виконавці:
Абель Знорко – Сергій Джигурда
Ерік Ларсен – Олег Савкін

Вистава на одну дію, іде українською мовою, тривалість вистави 1 год. 50 хв.

Якими загадковими бувають варіації людських відносин! Чудакуватий нобелівський лауреат майже задоволений своїм життям і самотністю. Саме тому він прохолодно і без зайвого ентузіазму зустрічає журналіста провінційної газети. Звичайне інтерв’ю переростає в суто чоловічу розмову. Щоправда згодом з’ясовується, що без жінки тут не обійшлося. ЇЇ біла тінь час від часу виринає з темряви і стає між двома чоловіками.

Сильна річ, Шмітт мене не розчарував, це четвертий спектакль по ньому я вже дивився. Чимось схожий на "Маленькі подружні злочини" у Франка - теж лише двоє акторів на майже дві години, і потужні елементи детективу. Тут ще й складніше було: все-таки два чоловіки на просторі півтора на півтора метри протягом всього часу - дуже важко, мабуть, щось таке тримаюче в напрузі забацати, але живий класик зміг :) На жаль, не можу розкривати нічого, дивіться краще самі :) Наприклад, назва переграється кілька разів, причому остаточно (востаннє?) аж наприкінці спектаклю. На 80 глядачів подарували штук 10-12 букетів квітів - стопудово це люди не вперше прийшли. Всі жінки, звичайно. Хоча серед глядачів перекіс не дуже великий був - десь 60/40.
Цікаво, що москалі поставили то ще у 1999-му (Вахтангова), наші теж в принципі не так уже й запізнилися - 2005.
Квитки по 50 грн без місць. Кінець о 21:00.

http://suzirja.org.ua/index.php?pages=20&lang=ru&af=11

http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?t=786

http://suzirja.org.ua/ukr/plays/pruhovane.html