Tags: Новинар

Читаю

Перкалаба


З "Новинаря", №18, с. 64:

"Не гребує пограти на вулиці івано-франківська "Перкалаба". Не так давно їхні перформанси можна було побачити біля станції метро "Шулявська", а також на темних вулицях київського району Оболонь, де несамовиті гуцули грали на цимбалах "Мурку" для місцевих мешканців".

Блін, з Оболоні не вилажу, а не бачив я жодних перформансів. Хіба що треба темних вулиць шукати, а то тут все освітлено.
Читаю

Новинар


Був на третій (для мене другій) зустрічі Ради читачів "Новинаря", теми були "Культура", "Наука" та маркетинг. Читачів було на одного менше, ніж минулого разу, з них троє тих самих: дядько, що стикається по 8 годин на день з державним управлінням, один хлопець та я. Був ще один чувак, я його бачив на другій річниці СУМНО, мабуть, теж жж-юзверь.
Редакцію представляли, як і минулого разу, гол. редактор та її заступник, двоє з "Культури", в т.ч. редактор відділу famosa Віра Балдинюк pani_grunia, схоже в неї персонально є фанати, редактор "Науки", більш рішуча, дівчата з маркетингу, ще один хлопець, не знаю, хто, минулого разу його не було. Тобто редакційників було трохи більше, ніж читачів.
Цього разу почали на диво практично вчасно, а закінчили трохи раніше, та й встигли обговорити більше по об'єму. Ліричних відступів було менше, ніж минулого разу, але трохи було, хоча й розумну межу не перетинали. Як і раніше, був один протагоніст, який говорив більше за інших, хоч, треба визнати, цього разу він був кращий за попереднього. З читачів був один з Запоріжжя та чех-україніст Мілан Скала, схоже, він з Праги, піднімав цікаві теми, недоступні, чи, скоріше, невидимі нам, українцям на великій землі. Говорив майже чистою українською, думаю, він російську теж знає. В основному видно по акценту спочатку, а потім по наголосам неправильним в деяких словах.
На завершення всім присутнім подарували по сертифікату, який начебто можна обміняти на два квитки на фільм "Катинь" на фестивалі польського кіно в "Кінопалаці" в наступний четвер о 19:00. Я навряд чи зможу піти, тож можу комусь презентувати ближче до тої дати. А запоріжець навіть не став брати, бо він в Кийові, я так зрозумів, наїздами буває.
З приводу обговорення знову думки в багатьох речах у учасників розходяться просто кардинально, навіть здається, що цей контингент спеціально так добирається, щоб антагоністичні думки висловлювались, хоч це й стихійно виходить, мабуть.
В принципі мені сподобалось, бо я на таких зустрічах рідко в реалі буваю, також тішить така увага редакційників до своїх читачів, здаються дійсно зацікавленими, тож дай їм Боже щастя та здоров'я :).
Aparcamiento

Ох уже ця публіка


Коли вперше вийшла книга Оксани Забужко "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій", я був у шоці від накладу - 3 тисячі примірників. Для сучукрліт ризиковано, беручи до уваги рівень того опусу, принаймні мені вона дуже нелегко читалася. Але так подумав, що враховуючи "науковість", її можна розпродавати хоч десять років, що "Факт" успішно робить з багатьма своїми виданнями. Кілька місяців тому в одному з інтерв'ю Леонід Фінкельштейн сказав, що вже вийшло друге видання. І от дізнався з вчорашнього "Новинаря", що вже й третє видання успішно розходиться.

Collapse )
Читаю

Нас порахували!


В сьогоднішньому "Новинарі" на ст. 60-61 є strongowski:

- Що тобі як поетові і творчій людині потрібно для роботи в першу чергу?

- ... Власне, все, що мені конче потрібно, я вже маю. Обходжуся без закордонних подорожей, хоча амбіції є. Маю стабільну роботу, 600 постійних читачів блогу, ...
Читаю

Укрпрес


"Новинар" таки продається на деяких станціях метро, наприклад, на "Видубичах", "Либідській". А от на "Оболоні", "Мінській" не хотять - питаю, чому - відводять очі. Номер 18 за останній понеділок 17 грудня цікавий, про меценатів українських та ін. Пропіарили дві книжки Артема Чеха acheh. Згадали про презентацію "In Жир" гурту Qarpa - до речі я питав всюди альбом - ніде ще не продають - як хто бачив, то маякніть, де, будь ласка.
"Телеcity" мені не цікавий, все ж таки дається взнаки, що телек я не дивлюся - байдуже те все.
Читаю

Новинар


№ 10, 22-28 жовтня.
Ось тут viktoza піарив журнал, в принципі я його зараз вже регулярно читаю, але теж висловлюсь.
Журнал додає з кожним номером, в останньому практично все дуже цікаве, але щоб хоч щось виділити, то таке: дуже сильна стаття Олександра Палія "СРСР і Гітлер вдерлися в Західну Україну. Куди вдерлась УПА?", "Золоте дно" (про ігровий бізнес - так уже склалося, що я трохи в курсі цих справ, не зі свого бажання), зйомки фільмів в Україні, і чимало матеріалів на тему екологічного способу життя, суперцікавих, думаю, я дещо з того візьму на озброєння, а дещо вже практикую.
Загальна тональність - трохи наївна менше цинізму і немає заказухи від Третьякова, як в "Главреді". Може через те, що видавцем є якийсь канадієць.
Журнал коштує 5 грн, бачу його в "Метро" та "Великій кишені".
Читаю

Новинар


От сьогодні врешті придбав "Новинар", вже третій номер. Цікаво, що у "Великій кишені", біля кас там завжди лежать кілька видів журналів, це нмд неабиякий прогрес.
В цілому журнал читати можна, що я й збираюся надалі робити.
Трохи незрозуміло щоправда, він на 15% менший за "Главред", але на 25% дорожчий. Мабуть, гонорари у журналістів вдвічі вищі, радий за них.

Collapse )