Est (est_) wrote,
Est
est_

Український клуб + Країна мрій-2


Сходив в "Український клуб" (www.litforum.org), окультурився трохи.

Цікаво, що прослухавши виступи поетів, потім всі присутні, а нас було аж 15, мають висловити свої думки з приводу, мені теж довелося, прикольно. Купив книжку одного з виступивших - Вячеслава Рассипаєва, цікаво, що він розмовляє українською, але пише вірші російською, але теж цікаві. Дав мені аФФтограф, ось:



Потім пішов на Країну мрій, вчорашня історія: дощ з перервами.

На Скрипку був аншлаг справжній, хоча він був не на основній сцені, от цікаво, здавалось би, він же міг себе знову поставити в прайм-тайм на найбільшу сцену в неділю, як минулі роки, але ні - дав іншим дорогу. Сам виконував старі добрі шлягери, але пішов шалений дощ і я ретирувався.

А це виїздний іспанський ресторан, паельї я не скуштував, бо була черга.



Придбав ще кілька книжок, дві у "Факті", причому Фінкельштейн знову був коло свого лотка, складається таке враження, що він завжди має бути в центрі подій.
І у братів Капранових придбав "Кобзар 2000", я їх раніше не читав, лише статті деякі. Взяв автограф і у них:



Придбав врешті перший диск з "Лесею Українкою", теж за 45 грн. Питаю дівчину: почому, а вона мені, як дізналася, що в мене другий є, а почому ви той брали? Може, шукають піратів, що їхнім торгують, бо ціни-то захмарні, як на компакт-диск. Розказала, що більше Лесі не буде, планували продовжувати, але заборонило радіо, бо то все озвучка 90-х років Укррадіо по ролям, начебто в них права на теє. Я їй навзаєм сказав, що решту дисків (не-Лесю) слухати не можу, бо прозу не виходить в мене слухати, ліпше самому почитати, а от драми, то краще озвучені вже.

UPD. Подробиці про засідання "Українського клубу", чи то пак "Літфоруму". Виступало четверо. Перша - жіночка, звати Світлана, прізвище запамятував, родом з Корсунь-Шевченківського, живе в Києві наче п'ять років уже, працює іперекладачкою італійської, майже колега моя, пише 16 років, але з перервами, збирається стати тещею, членкиня черкаського земляцтва. Вірші як на мене непогані.
Другою була одна бабуся, звати наче Валерія Борисівна, теж цікаво.
За нею - Вячеслав Рассипаєв, фарбований блондин, вірші в нього мають назви "МП-240", "МП-342" etc. , я так думаю, що він почав як комп'ютерщик з "МП-1", але пішов значно далі.

Епіграф та перші чотири рядки з одного з віршів:

"МП-344

Заведующей 1-м отделением
психиатрической больницы
им. Павлова
Фаине Николаевне Могилянской

Чувствуете мою с ортодоксами разницу?
Я ж не поверю пошлому анекдоту,
будто тактичный вопрос "зачем ты покрасился?"
входит в вашу работу."

Цікаво, що присутні купили потім у нього книжки, було лише три з собою, каже, ще штук п'ять дома є, а потім треба буде викуповувати у видавництва. Він автографи дав, причому один з слухачів попросив підписати російською, а той каже: "та я можу й українською". Він шпрехає нормально українською, очевидно, сам киянин, але вірші лише російською. Перша виступаюча під час обговорення похвалила присутніх, бо, за її словами, вона була на таких літзборах, де російськомовним літераторам слова не давали, а у нас типу повна терпимість.

Останньою виступала одна дівчина, звати Ліда, прізвища не запам'ятав - прочитала один віршик українською, але якось зім'ято, я відразу згадав здачу віршів у школі.

Взагалі мені цікаво було, але я не хожу по таких тусовках, тому порівнювати нема з чим.

Чекали як особливу гостю Галину Ткачук ("Славка"), вона начебто погодилась прийти, але не було й не попередила за словами організаторів.
Tags: Країна мрій, Літфорум, Олег Скрипка, музика, сучукрліт
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments