Est (est_) wrote,
Est
est_

  • Location:
  • Music:

Crimen y castigo


Днями нарешті закінчив читати „Злочин і кару” Достоєвського еспанською. Читав майже дев’ять місяців. Коли був на середині, пообіцяв собі, що більше таких великих (за розміром) книжок не буду читати, бо нереально довго виходить. Її я міг читати лише вдома, після роботи, тобто небагато щодня, взагалі-то я волію менші книжки за розміром читати, тоді їх можна з собою таскати і при нагоді читати (транспорт, відрядження, черги), так набагато скоріше виходить. Половину прочитав за сім місяців, причому майже щодня читав кілька сторінок. Але другу половину за півтора місяця подужав, а в останній день взагалі аж 42 сторінки, так розкочегарився, кортіло дізнатися, чим же закінчиться, бо вже не пам’ятав подробиць. Книжку читав в оригіналі рівно півжиття тому, тоді все по-іншому сприймалося.

Зараз можу сказати, що таки Достоєвський немаленький письменник, дуже вже закрутив події та заторментував (не знаю, чи є таке слово в українській мові) читача. Хоча дехто (наприклад, Ніла Зборовська в „Коді української літератури”) вивів на чисту воду москаля, що він таким постав лише через суперництво з Гоголем, своїм тодішнім малоросійським братом, якого хотів перевершити, бо великороси, бачте, мають бути вищими за всіх.

До речі, ще на минулому порубіжжі не пам’ятаю точно хто, чи то Ніцше чи Фрейд вже заклеймили Достоєвського, як того, хто своїм генієм письменницьким фактично завів у прірву Європу на півстоліття (це вже потім побачилося).

Хотів би ще прочитати еспанською “Los Hermanos Karamazov”, російською не читав і не буду, може десь знайду, хоч в електронному вигляді, тоді б роздрукував, якщо хтось знає, де є, то маякніть, будь-ласка.

До речі, „Злочин і кару” мені позичила почитати моя колишня учениця, яка гайнула на Кубу на півроку, тобто я, начебто, вимушений був читати, раніше я лише оригінальні книжки еспанською читав – найбільшу: „Cien años de soledad” – і не сподобалась вона мені в оригіналі. Але зараз, навпаки, підсів на перекладну літературу еспанською. Тепер вибрав найтовстішу книжку, що підвернулася – Jack London “Cuentos” – збірка з 15 оповідань, вже почав читати.

Уже мені ставили питання, чого він покінчив з собою у 40 років, думаю, бо вже все побачив у житті, це моя версія, охвіційної я не знаю.
Tags: crimen y castigo, Достоєвський, Злочин і кара, іспанська мова
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments