Вогонь, і кров, і помисли страшні -
все спрямувала ти на поле бою;
ти бачиш, що от-от складу я зброю,
але спочину не даєш мені.
Що прагнеш ти здобути в цій війні,
крім дорікань, заслужених тобою,
за те, що не коханням, а журбою
ти сповнюєш мої скорботні дні?
Хоч трохи попусти болючі пута,
зітхнути дай, жорстокий ворог мій,
втішаючись тортурами моїми.
Бо вже мене змагає сила люта,
і в мить, коли знайду я супокій,
відійдуть муки, й ти відійдеш з ними.
Переклад з іспанської Сергія Борщевського
Оригіналу не знайшов, на жаль.
