Est (est_) wrote,
Est
est_

Фінансист - Каміло Хосе Села

Дев'ять років тому, відразу після смерті Camilo José Cela, цього нобелівського лавреата 1989 року, переклав одне оповідання зі збірки, виданої в Москві ще у 1975 році, і ось нарешті спромігся перекласти друге :), "El hacendista".

Під катом лише переклад, оригінала щось я не зміг нашвидкуруч в інтернетах знайти, а набирати мені ліньки.

Фінансист

Каміло Хосе Села

Дон Десідеріо Папус Гаріда, глава багатодітної родини, присвятив усе своє життя вирішенню важливого, навіть екзистенційного, питання, до того ж розв'язати його потрібно було саме з наукової точки зору - як щомісяця можна доживати до зарплати.
– Ех, якби не інфляція! – говорив він своїй дружині. – Якби не ця клята інфляція, це все вона винна!
Дон Десідеріо, що мав певний авторитет серед своїх друзів як людина вчена, багато років намагався вирішувати проблеми нагорі, працюючи на державу, або, як він любив стверджувати, намагаючись покінчити зі злом у корені. Однак із часом, побачивши, що шанси бути призначеним міністром фінансів стрімко тануть, його амбіції зменшилися настільки, що змусили зрештою обмежити застосування отриманих економічних знань винятково бюджетом власної родини.
Ну й країна! – любив говорити він. – Самі в усьому винні!
Одного разу дон Десідеріо Папус зібрав усіх своїх нащадків і заявив їм таке:
– Діти мої, часи зараз такі, що всім важко. Ви, звичайно, ще маленькі, і не можете зрозуміти всіх причин, що викликають інфляцію. Але повірте мені, що скоро прийде той день, коли всі ми підемо спати, не повечерявши, і все через цю інфляцію. Чи розумієте ви, що означає піти спати голодним? Діти мої, це означає безсоння, стрес, бурчання в животі, тривожні думки й таке інше.
Усі нащадки дона Десідеріо, а було їх сім душ, схвильовано зітхнули.
– Так, саме так, хлопці, тому потрібно готуватися до таких ударів долі заздалегідь. Дух економії повинен опановувати вашими серцями вже зараз.
– Ну, нічого собі! Треба ж таке! – нарешті сказав старший син.
– Дякую за підтримку, сину мій, бачу, що ви все розумієте мене. Я хотів би запропонувати вам дещо. Прошу сприйняти це не як батьківський наказ, а як пропозицію друга. Через півгодини мама покличе нас обідати. Ми сядемо за стіл і кожен з'їсть свою скромну пайку. Але я хочу запитати вас: і що ми виграємо від цього? Декілька сотень калорій, які, в принципі, не так уже нам і потрібні, адже можна полежати спокійно в ліжку й у такий спосіб не спалювати їх. Тож давайте краще відпочинемо й заощадимо сили, а разом з тим і гроші. Підсумовую: кожному, хто відмовиться від обіду й замість цього піде відпочине пару годинок, нагадую, що це абсолютно добровільний вибір, я видам кошти в розмірі п'яти песет.
Дітлахи незрозуміло переглянулися, тому дон Десідеріо підсилив тиск:
– Хто згоден взяти п'ять песет? Той, хто хоче, нехай підніме догори палець.
Дон Десідеріо роздав шість монет по п'ять песет кожна й, задоволений, сів за стіл.
Тут дружина нарешті не витримала:
– Чого ти збираєшся цим досягти? Можеш не сумніватися, діти не будуть щодня брати ці жалюгідні монети замість обіду.
– Не хвилюйся, я все владнаю. Ти краще дивися, щоб вони на вулицю не виходили, а то ще наша жаліслива сусідка пригостить їх чим-небудь, і в них розіграється апетит.
Від часу обіду до вечері в будинку було тихо. Діти на голодний шлунок вже не прагнули стрибати до стелі, як раніше, навіть не гралися. Так прийшов час вечері. І час для тріумфальної промови дона Десідеріо.
– Діти мої, настав час вечеряти. Але часи зараз дуже важкі, як ви вже знаєте. Ніколи я не просив вас про допомогу, але сьогодні, діти мої, або кожен дасть мені по п'ять песет, або вечеряти сьогодні не буде ніхто, навіть батько.

© www.espanol.kiev.ua переклад українською, 2011
Tags: Каміло Хосе Села, література, переклади, іспанська мова
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments