Один з моїх учнів - шестидесятирічний уругвайський психотерапевт казав, що у людини сприйняття віку неймовірно змінюється з часом.
Коли я навчився рахувати та дізнався, який тоді був рік, то вичислив, що у 2000-му році (майже як кінець світу) мені буде двадцять сім. Це звучало як вирок.
В двадцять з лихом років я був впевнений, що проживу не більше п'ятидесяти, а взагалі хотів померти молодим. Сьогодні мені виповнюється тридцять п'ять і чомусь здається, що житиму до 82-85 років. Єдине, ще не знаю, чому присвятити цей час.
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →