Est (est_) wrote,
Est
est_

Конкурс поезії. Нагородження


В неділю, 12 жовтня відбулося нагородження переможців конкурсу поезії, влаштованого міжкультурним центром "28-ма паралель".

Проходило це все в актовій залі Будинку вчених. Зібралося чоловік сто, мабуть. Діти зі спецшкіл з вивченням еспанської, студенти; латиноамериканські, еспанські та мішані родини. З моїх учнів прийшло троє. Як не дивно, Едуардо вдалося познаходити спонсорів для цього дійства та на подарунки: Puma, Nokia-Україна, Оріфлейм, магазин Альпака Містіка. Може, іще хтось, не запам'ятав. Ведучі були мені не відомі, такі собі Енріке та Катя, які вели відповідно еспанською та українською мовами. Тут я залишився задоволеним, бо виходить спільними зусиллями вдалося переконати Едуардо, що це ганьба проводити еспанською та російською, як він хотів був. Почалося все з представлення журі, почали чомусь з мене, але ми не піднімалися, це мене спочатку заспокоїло. Було отримано 34 роботи від 26 учасників (з них лише двоє хлопців - я та ще якийсь наче студент на вигляд, а може і рослий старшокласник).
Фактично це був концерт, хор з 64-ої школи заспівав троє пісень еспанською, з них я чув до цього лише останню: Digan lo que digan. Маленький хлопчик грав на роялі Бетховена та ін. Євген з гітарою зіграв пару фламенко. Станцювали двічі фламенко і один раз танго, наче то все любителі.
А в перервах нагороджували. Спочатку роздали призи учасникам. Потім призерам. Мені теж перепало як другому місцю в категорії "Переклад з української на еспанську". Дали призи від Нокії та Пуми + диплом. Потім ще нагородили як члена журі (четверо нас піднялося на сцену - всього було сім; не було кубинця Мануеля, Вороніної та Ані-викладачки мого універу). Думаю, люди викупили, що я двічі виходив, тобто виграв як учасник, і водночас був членом журі. Але що ж робити було в цій ситуації? Переможці у вільному віршуванні еспанською мали по 12-14 балів, в іспансько-українському 9,5 - 10,5. А в тій моїй категорії 7,5. Рівень зрозумілий - нижче плінтусу. Ось тому я й переміг, переклавши за десять хвилин вірша на еспанську. Бо решта взагалі жах якийсь. Максимум, чого я добився - не вручати першу премію в цій категорії.
Після всього підійшли до мене Луїс з дружиною (Нокія) - ми бачилися на розмовному клубі. Подякував йому за подарунки, він пошкодував, що не телефони були призами.
Потім ще поговорив з перуанцем Раулем, він був з дружиною та двома дочками. В нього магазин на Подолі Alpaca mística: вул. Глибочицька 58. Сувеніри з Америки, мате та ін. Це по картці. Стопудово схожу - що ж там таке. Він дуже добре говорить російською (виступав зі сцени - краще за Едуардо).

Ведучі Катя та Енріке:



Хор зі спецшколи № 64:



Танго:



Перуанець Рауль:



Мої подарунки:



Диплом:

Tags: Перу, гітара, конкурси, переклади, поезія, українська мова, фламенко, фотки, іспанська мова
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments