Est (est_) wrote,
Est
est_

  • Mood:

Сучукрліт. Твір № 19


Правила конкурсу тут

– І все одно. Ти не схожий, - каже Віка.
– Що?
– Ти не схожий на суїцида. Ти старший. Ти схожий на координатора. Покажи анкету.
Байдуже знизую плечима і дістаю з кишені „паспорт самогубця”.
– „Ге-си...” ой, „Ге-ра-си-мов Гер-ман Іва-но-вич”, - читає Віка вголос по складах, як мала дитина. Спочатку я вирішую, що це жарт, але майже відразу втямлюю, що таки ні.
– Ого! Тобі вже тридцять три! – озивається вона, не відриваючи носа від аркуша. – Так, так... „Місце прожи-вання – місто Одеса”. Ого, і я колись в Одесі жила! Як там зараз?
Знизую плечима.
– Нормально, - кажу. – Так, як всюди.

Приходжу я раз до нього на квартиру, дивлюся, а двері не закриті. Входжу на кухню, а на кухні Вітас сидить, котика до грудей притискає. Котик виривається, нявчить, а Вітас його своїми клешнями тільки сильніше до себе прижимає. Я вже йому стільки раз казала: щоб я більше не бачила, як ти тварин мучиш. Бо ж цей псих знаєш шо робив? Він котів розрізав, псів розрізав. Казав, що вивчає їх. Ага, я знаю, шо він там вивчає. В нього хуй без того не вставав. Ну, це після „чорного” таке, просто зрозумій його. Так от – я йому категорично заборонила тварин мучити. І трупи тварин до хати приносити заборонила. Він із трупів окремі частини використовував. А я вже тих чучел мала по горло. Знайде на дорозі курку збиту – підбере. Знайде ворону дохлу – теж підбере. Всьо додому тащив. А потім з них різні ужаси ліпив.

Єдиний випадок, коли я брутально втрутився у Природу, був у вересні 1987-го. Тоді, за добу до катаклізму, я отримав інформацію, що у Казахстані у певному місці утвориться торнадо, яке може зайти на 300 кілометрів у глиб країни і забрати сотні тисяч людських душ. Тоді я зрозумів, що не можу залишатися осторонь...
– І що? – питає Йостек.
– І я відвернув його.
– Торнадо? У Казахстані?
– Так, - відповідає Алік. – відвернув торнадо. Але внаслідок цього розпався Радянський Союз. Більше у природний хід речей я не пхався. У мене є багато знайомих, які впливають на хід виборів, наприклад. Я до цього ставлюся з пересторогою, розумієте? На гарячому попікшись, і на холодне дмеш.

Відскринено в понеділок, 13 жовтня о 15:30.

Правильна відповідь: 19. Любко Дереш. Трохи пітьми, або На краю світу. – Харків: Книжковий клуб „Клуб Сімейного Дозвілля”, 2007 (с. 26-27, 41, 102-103)

Tags: книги, конкурси, сучукрліт, цитати
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 12 comments