Сучукрліт. Твір № 16
Правила конкурсу тут
От побачиш, побачиш – я тебе не підведу! Нева еґейн! Відсьогодні це більше жодного разу не повториться, - заговорив він раптом іноземними мовами. Потім, ніби це був такий жарт, навіть спробував посміхнутись. Від цієї убогої посмішечки на Мішу накотила драглиста нудота. Він махнув рукою.
Міліціонери з зацікавленням спостерігали. Хоч якась розвага – не вбивство, не зґвалтування, але все ж. Тим більше, такий гепі енд.
Напиши розписку, сказав той міліціонер, який кинув курити.
Сантехнікові дали аркуш і ручку.
„Я. Кухарук Леонід Геннадійович, 1962 р.н., обіцяю впредь такого не робити. Не заглядать людям у вікна. Підпис. Дата.”
Він подумки просить мене не йти. Цікаво, він називає мене по імені? Якими ласкавими іменами він до мене звертається?
Але я залишаю його ні з чим. До побачення, на сьогодні всі програми на нашому телеканалі вичерпано, перед вами – чорний екран, не забудьте вимкнути телевізор.
Він розчаровано чекає, сподіваючись на моє повернення і прислухаючись до приглушеного стукотіння клавіш лептопа.
Я сиджу на блакитній пластмасовій покришці унітаза і намагаюсь переконати себе, що тут безпечно. Його погляд не може сюди проникнути, у цей замкнений безвіконний простір. Там, де немає вікон, немає і його.
І що тепер, Едуарде-Електрику, повелителю світла? Що тепер, Леоніде-Сантехніку, володарю води і всього, звідки вона ллється і куди витікає? Ти так хотів підглядати? Так хотів доторкнутись до мене зсередини?
Ти не мусив мерзнути на своїй драбині, обморожувати руки, обвітрювати обличчя.
Хіба ти не знаєш: на кожного, хто хоче дивитися, знайдеться хтось, хто захоче показувати.
Дивись.
І нарешті чоловік знайшов його і охопив з обох боків долонями. Воно вже майже затихло, тільки час від часу слабенько здригалося, ніби щойнонароджене кроленятко. Таке маленьке – майже губилося в його руках, але жар, який ішов від нього, нарешті повністю повернув чутливість до його рук.
Отак, по лікті всередині мене, чоловік сидів навпочіпки посеред просторої кімнати з аркушами змальованого паперу на підлозі.
Прекрасна, я була прекрасна з цією червоною квіткою на животі. У мене все було прекрасним. Мається на увазі – у мене всередині.
Відскринено в четвер, 9 жовтня о 12:30.
( Collapse )