"Потенційні виборці вперто ігнорують останні досягнення політтехнологів. Втім, біля стандартних яток інших партій теж рідко когось побачиш, а агітатори просто сидять у них за принципом "солдат спить - служба йде". Кияни ставляться до цього фарсу абсолютно байдуже - думаю, у столиці вже не залишилося жодної людини, яка справді вірить обіцянкам політиків. За останні роки у місті та країні загалом так і не з'явилося жодної політичної сили, якій можна вірити.
А отже, киянам знову доведеться йти обирати "менше зло". За умови виборів в один тур на них майже гарантовано перемагає Черновецький, який є "меншим злом" для найбільш дисциплінованого електорату - пенсіонерів. І я не збираюся звинувачувати стареньких киян у тому, що вони "продалися Черновецькому за 150 гривень".
Адже винні у цій "продажності" зовсім не пенсіонери, а молодше покоління жителів столиці - причому не тільки політики, які згадують про українців похилого віку тільки перед виборами (саме це ми зараз і спостерігаємо - доплати пенсіонерам обіцяє ледь не кожен кандидат), але й пересічні кияни. Якби діти та внуки хоча б щомісяця приносили своїм батькам, бабусям та дідусям - ні, не 150 гривень - хоча б квіти та цукерки до чаю; якби вони ставилися до них з увагою, то старше покоління, мабуть, прислухалося би до думки молодшого.
Але хіба київська молодь має на це час та натхнення? Навряд чи. Єдине, що спадає їй на думку, - це цинічний заклик "сховати паспорт бабусі". Тому наприкінці травня нам усім доведеться вкотре визнати правоту вислову "кожен народ має ту владу, на яку заслуговує"."
З блогу
Коло будинку побуту на Мінській хто вже тіко не був за останні роки: Ющенко, Симоненко, Луценко, Горбаль. Завтра буде Юля. В принципі й так буде чути, але, мабуть, все ж вийду з хати, пофоткаю, якщо дадуть, звісно.