Вчора подивився третій фільм "Лінії іспанського кіно" "Бентежна Анна" режисера Хуліо Медема. Це той, що знімав "Люсія і секс". Власне вийшло продовження, тобто стиль магічний реалізм, молода гарна головна героїня, яку весь фільм роздягають де треба й де не треба, чимось схожа на Дженніфер Лав Х'юїт. Позиціонувався як психологічний триллер, це не зовсім так, напруги жодної немає. Навіть в кінці стрічки Медем ще й почав жартувати.
Зала була повна й ніхто не пішов, власне фільм гідний прокату повноцінного, на відміну від стрічок перших двох днів.
З іншого боку це фільм-"пустишка", тобто глядачеві нічого не залишається, як смоктати її всі дві години, все вже вирішено за тебе, а ти просто хаваєш, що ж режисер нашифрував. Сенсу особливого немає - що люди несуть в собі пам'ять минулих поколінь. В Америці це кіно не покажуть точно.
Озвучка вже була краща, досвіду набираються люди.
Було пару моментів, що не зовсім точно переклали чи незрозуміло.
- Con la historia no puedo, es más fuerte que yo. - Історія це моя слабкість.
- De la noche a la mañana - Однієї ночі.
Взагалі не дуже гарно було чути оригінал, але все ж краще, ніж в "Літньому дощі", хоча й трохи гірше, ніж в "Дірі".
Сьогодні останній фільм "Хребет диявола" о 21:00.
