_lus_ (_lus_) wrote,
_lus_
_lus_

Неймовірні вожаті Приморського

Я вже не хочу другої зміни, бо в нас тут те саме життя, яке потрібне для щастя. З проблемами, яку музику ставити на дискотеці, де взяти жовто-сині кульки та чому діджей ображається на другий загін.
Через пару годин ми будемо малювати всім табором дорогу мрій та бажати всім щастя, миру та добра. Як же хочеться, щоб все збулось...
_DSC2894.JPG

Вірш з вчорашньої візитки вожатих від прекрасної вожатої Наталочки з Києва:

Україна – моє власт
Моє обліба і страст
Кдиж на тебе я вспомінам
Як се до очі матки дівам

You always will not be sure
About what do you want in your life
But never forget even on a second
That Ukraine is worth to fight (for)

Potrzebuje Ukraina, zeby jej dzieci
Wszyscy zyli w porzadku
Zeby wszedzie i kazdy na swiecie
Znaw, co ukrainiec nosze w zoladku

И не забывай тот дом, где родился,
Не забывай, что нужно любить,
Не столь чужую, сколь родную Отчизну
Умей ценить.
Неважно, на каком языке ты мыслишь.
Неважливо, якою мовою ти розмовляєш.
Головне – взаємоповага. Повага до усіх мов, до усіх культур, усіх національностей. І впершу чергу традицій свого народу. Тож називайте себе українцями з гордістю, і неважливо якою мовою ви будете це робити, допоки Україна у вашому серці.
_DSC2894.JPG
_DSC2894.JPG
5vlby_i7UOQ.jpg
_DSC2894.JPG
_DSC2863.JPG
10414415_698633956862773_352559805672448064_n.jpg
ZBPqlBkw5FI.jpg
_DSC2894.JPG
_DSC2824.JPG
_DSC2828.JPG
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments