Tags: my love

мамо, ти дуже тойоєва

Катерина Білокур

Яке щастя, коли книжки самі до тебе приходять... Як мені мріялося, щоб у мене був альбом з гарними репродукціями картин Катерини Василівни. А у галереї Лаври вони 200 чи вже 300 грн. І ось днями у букініста на нашому Чорнобильському ринку я купую прекрасний альбом за 50 грн.!

Постійно переглядаю... Як тільки можна її порівнювати з Серафін Луїз чи навіть нашою Марією Приймаченко? Це зовсім, ну абсолютно не примітивізм! Людина, котра жоднісінького уроку малювання не отримала!

Побачити полотна Катерини Білокур у Лаврі або у її музеї-садибі в Богданівці (Яготинський р-н Київської обл.) - це одне з найкращого, що буває у житті. І одне з найтрагічнішого, коли докладніше дізнаєшся про долю і життя Художниці. У музеї наприкінці розповіді директора, яка проводила нам екскурсію, я просто не могла стримати сліз... Який божевільний світ - освоювати космос, а геній мусить тяжко хворіти й мерзнути без дрів на зиму...

https://www.youtube.com/watch?v=bnyx3gZzbyM

https://www.youtube.com/watch?v=qXJSRhNVL-A
мамо, ти дуже тойоєва

Дякую, Україно!!!

Пост, вочевидь, буде пафосно-емоційним, я ще вся на адреналіні: якщо у вас ідіосинкразія на таке, перемикайтесь :)

Майдан вирує! Настрій - незламний і нездоланний. Чимало людей з малюками на руках чи у візочках. Удень безпечно, або принаймні, так здається.

Підходили до Йолки і я боялася побачити там прикутого голодуючого. Слава Богу, його там нема. Мабуть, умовили направили свою енергію в інше русло. Впевнена, що таку завзятість можна використати значно краще...

Взагалі наші люди - неймовірні. Які барикади шедевральні! Дрова, ліки, теплий одяг - все організовано. Ніхто не забуває, що зараз наколотих апєльсінок штатівських вливань немає, самі, все самі, тому - самофінансування і, як я бачу, на високому рівні. У Профспілках справа від входу можна зарядити будь-яку модель мобільного, на вулиці зліва від входу - склад теплого одягу.

До речі, якщо думаєте, що нести, приносьте, якщо маєте, взуття. Теплі шкарпетки, устілки, рукавиці. Каремати чи просто будівельну пінку - необмежено.

Від мене ще віє запахом диму - попрацювали з дівчатами на кухні (під Архангелом Гавриїлом він же Бетмен у палатках "ДемАльянсу"), робили бутерброди. Їжі повно, і ще несуть! Не можу сказати, скільки потрібно, і чи взагалі треба стільки. Здається, можна нагодувати весь Майдан! Хліб, масло, сир, ковбаса, м"ясо, сало (шматками і намазка), до відра оселедцю невідомо коли черга дійде, і ще печиво і пряники, і ще принесла якась жінка налисники, а інша - кілограм з 5 домашніх котлет. Повно круп і макаронів. Там варять кашу, там суп... Привезли сир по 233 і 284 грн. за кілограм. Схоже, людям не жаль ніяких грошей, аби тільки він пішов...

Звичайно, є бомжуватого вигляду люди, які пасуться поблизу. З іншої палатки розказують, що одна жіночка все підходить і підходить за новими порціями: "А це для мого чоловіка... А дайте мені оте м"ясо." Намагаюся абстрагуватися (бо ж дійсно усього повно!) і думати про те, що Бог заповідав ділитися і давати милостиню тим, хто цього потребує...

Дякую, дуже-дуже дякую усім, хто щось приносить! Дякую за спільну роботу киянкам Марині, Олені і Лізі, з якими я працювала поряд, львів"янину Святославу - дуже гречний, до всіх дівчат звертається "пані" :)

Насправді, робочих рук не вистачає, особливо їх не вистачатиме вночі. А тоді якраз буде холодніше, і самого чаю треба буде наливати швидше і більше, та бутерброди теж будуть актуальні.

На ніч я навряд чи зможу покинути сім"ю. Тому, якщо хтось готовий попрацювати заради спільної справи, сміливо підходьте до "ДемАльянсу" і запитуйте в охорони, де потрібні люди. Гумових або целофанових рукавичок малувато, приносьте з собою, в ідеалі - ще й маски. Одягайтесь тепло, особливо на ноги! Стояти - швидко замерзаєш, і тоді моментально чіпляється вірус...

Так само у Профспілках потрібні волонтери. Роздавати напої чи просто стояти на охороні, ну й т.п.

...Коли їхали додому, на ескалаторі причепилася до нас бабуся. "Дівчата, ви дурні! Ну чого ви там стоїте? Вони вас усіх використовують! Ви собі сіські-піські відморозите, а вам ще дітей рожать!" ("Вау!" думаю - я так молодо виглядаю!") - "У мене двоє дітей, я вже нічого не боюся!" - кажу. У бабусі миттю скінчилися коментарі...</i>)

Перечитала написане. Просто якийсь потік навіть не слів - емоцій. Багато роботи літредактору було б. Гаразд, хай лишається.

Не знаю, що і як буде. Може, я розчаруюся ще сильніше, як в Помаранчеву. Але на сьогоднішній день я щаслива з того, що я бачу (ще раз звиняйте за пафос!)

Україно, живи вічно!!!

мамо, ти дуже тойоєва

Про білінгву

"...и дошла до того, что уж полностью стала тарахтеть по-французски, и удивительно было то,
что ее с полуслова понимали все женщины, даже те из них, что не знали ни одного французского слова."

"Скільки мов ти знаєш - стільки разів ти людина".

      Хто б переживав, що діти не знатимуть російської! Ранками щебечуть як ті солов"ятка - особливо у рольових іграх. Та жодних тобі проблем! І акцент на місці, що й казати.

      З садочку це, звісно. У Марусі, наприклад, в групі лише вона і ще, може, 3-4 дітей вдома спілкуються українською. Вихователі мусять, бо ж державний заклад. І у Ганіної виховательки виходить милий такий "говорок", чисто тобі як у моєї бабусі-"уралчанки"; її "вєрєдуєт" - це щось незабутнє...

     Добре, що у нас зворотня ситуація до ось цього http://like.lb.ua/celebrities/2012/06/12/8365_izza_ukrainskogo_yazika_sin.html

   А взавтра, мо, в кого, грьобаний день всі грьобаних емо закоханих, а у Марусинки - свято Стрічення. І буде вона на ньому у пошитій мамою плахті... (я зовсім-зовсім трішечки хвастнулась, ну зовсім...)
мамо, ти дуже тойоєва

Аня реально смалить. Вніманіє, вапрос!

Ганнуся потроху намагається читати. Сьгодні ввечері вона вичитала отаку послідовність: "НУЛЬ, ДЕВ"ЯТОЧКА, ДВІЙКА, ЛИ" (це фонетична транскрипція).

Вніманіє, вапрос!

ДЕ вона це прочитала і ЩО означає прочитане?

Каменти заскріню.
мамо, ти дуже тойоєва

"Не будет ли любезен многоуважаемый джинн?..."

Маруся вечеряє і побачила на столі халву.
- Мамо! А ти не хочеш дати мені халви? (і очі такі хитрі-хитрі...;))

***
Ганнуся склала перший у житті віршик: 
"У садочок ми прийшли,
Там каштани всі знайшли."

Не судіть строго - дитині всього 3,2 роки. Найцікавіше навіть не сам вірш, а те, що вона його дійсно складала - підбирала риму, розмір, замінювала непідходящі слова...
мамо, ти дуже тойоєва

"Я так хочу, чтобьі лето не кончалось..."

Так багато хотіла написати про літо - і знову воно минуло наче за 3 дні...
Я обожнюю літо! І хоч сьогодні було тепло, сонячно, прекрасно, я ж знаю, що вже все... І мій нежить-сльози за безтурботними днями - яскраве цьому підтвердження.
В дитинстві мріялось жити там, де літо є завжди - тоді не доведеться мокнути під листопадовою мжичкою, носити важкі зимові чоботи і шубу... тепер - навіть не знаю...
Це просто якась маленька смерть - кінець ще одного літа, котре ніколи вже не повернеться. І хай навіть буде ще одне, іще краще - ТАКОГО вже точно не буде. І від того сумно.
дитинство

За старшу я вже спокійна

Буквально вчора знову - причому каже це ("Та ти що, ти ж не росіянка!" - і, Богом клянуся, це її власний висновок, а не повторення моїх слів) вже не вперше - і - з такими інтонаціями! - виправляла мене: "Не можна казати "загорати", треба казати "засмагати".

Маруся ти, Маруся, люблю тебе за вроду... Аби ж не довелося тобі бути затюканою у школі, моє ж ти сонечко...
Але й радію за дитину, за таку самосвідомість! Та й Ганнуся переймає нівроку.
А мо", все ще буде добре у цьому гондурасі, га? Колись. Із нами усіма. Може?...
мамо, ти дуже тойоєва

Всіх люблю

Саме таке враження після перегляду фільму "Мой парень - Ангел". Головний герой дуже нагадав мені одного мого хорошого друга, юнака, що зараз навчається у Штатах. Так, ангели є серед нас, і вони саме такі - добрі, спокійні, лагідні і не суєтні. Вже з другої половини фільму мені почало здаватися, що тепер Саша повинна стати ангелом. А особливо сподобалося кількаразове повторене "Все зависит от тебя", може тому, що я й сама так вважаю...

Дуже раджу до перегляду!

мамо, ти дуже тойоєва

Чуковский смалить в коридорі!

Старшенька стає неймовірно логічною і правильною. Виправляє навіть нас із Сергієм, не кажучи про молодшу.
Сьгодні ввечері видала з приводу своєї застуди ("р" і шиплячі дитина ще не вимовляє, але уявімо що вже - для кращого розуміння. Тим більше, що справа зараз не в цьому):
"Тату, мені лікар сказав лікуватися! Треба мікстура і ХВОРОфіліпт!"

Завіса.