Tags: читання

мамо, ти дуже тойоєва

Майже терміново

Щоб двічі не вставати, задам нагальні питання. Врешті, жж в першу чергу для цього і потрібен :)
Запитую "кучно", щоб пост не загубився ;)

1. Мо, хто хоче розвіртуалитись? Весна, як на мене, найкращий час ;) Нагадаю: територіально ми на Академмістечку і на вихідних завжди welcome!

2. Марусі треба хороший письмовий стіл-парта. Меблярі, у яких я колись замовляла, недоступні (криза?). Тепер шукаю фірму по виготовленню корпусних меблів. Щоб якісно і не дуже дорого. ПрислУхаюся до ваших рекомендацій, особливо якщо є фото.

3. Дітям потрібні самокат і велосипед. Які вони бувають хороші і міцні? І такі, щоб "на всі смаки" - аби і старша, і молодша могли кататися?

4. Списочок покупок на перший клас: канцтовари, одяг, взуття... Що треба? Якщо такий список хтось має, скидайте у приват. Якщо посилання - можна сюди у коментарі.

5. Прокачування навичок читання для дітей старшого дошкільного (у нашому випадку - передшкільного) віку. Які є методики чи гарні книжки? Бо Марусина читає, але дуже вже повільно... тренуємося; план на літо - покращити швидкість і розуміння прочитаного. Кубики Зайцева маємо, використовуємо їх + букварик Федієнка і книжки з нескладним текстом.

6. "Пласт" у Києві. З якого віку туди приймають дітей? (Марусі у серпні буде 6 - чи вже можна?) Що для цього потрібно? Як вийти на організаторів? Якщо хтось має, і це не секрет, поділіться, будь ласка, контактами!

7. ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК!
а). Які є варіанти відпочинку на морі, де буде зручно з дітьми і не "запредельно" дорого?
б). Зелений туризм Україною, особливо Київщина (Переяслав цікавить) і Карпати. Цікавлять варіанти, де бували саме ви і які враження.
в). Якщо ви, любі френди, вже плануєте літній відпочинок, чи було б вам цікаво відпочивати разом з нами - на морі чи просто на природі (дача, зелений туризм...)? Я б від хорошої компанії не відмовилася!

8. Що треба знати, якщо плануєш дитині (чи у нашому випадку - обом ;) проколювати вуха? За два тижні заживе чи в кого як? (Якщо у мене завжди була реакція на НЕ золоті сережки (максимум через півдоби - почервоніння і зуд у місці проколу), а зазвичай при звичайному проколюванні вух вимагають носити ці гвіздочки з "медичного" (хм, сумніваюсь) металу - то чи можна буде одразу чи через кілька днів одягти дитині золоті сережки і дотримуватися гігієни як звичайно?)
дитинство

Маяковскій & Корнєй Чуковскій

Давненько вже, місяців зо 3, римує старшенька.
Лозунгове: "Маша наша - радість ваша!"
Словосполучення і слова: "вдома - невідомо", "каштан - он там".
Перша спроба віршику: "Пташечка літає - крилами махає"
Найкращий на сьогодні опус (з ранкового діалогу з татком): "Ти думав, майка на мені? - Та ні, вона у пранні!"

Мені найбільше подобається навіть не це, а якась філологічна чуйка у дитини. Завжди звертає увагу на нові слова, наголоси, питає їх значення, а у вже відомих слів - походження; виправляє вимову слів не лише у Ганнусі, а й у нас (мене, чоловіка, бабусь - справжнє грамар-наци!)

А, і - щоб двічі не вставати - Маруся ПОЧИНАЄ ЧИТАТИ! (Нарешті ці світлі дні календаря!) По букві з"єднує в складИ і так складає ціле слово... але ще часто пмиляється, поспішає, вигадує, втомлюється... Читає: с-о-б-а-к-а... Питаю: "Що разом виходить?"- "Песик!"

А ще тижнів зо 3 як каже букву РРРР! Але ще трохи призабуває вживати і каже за звичкою, хоча от сьогодні рррикала нічого так :)
мамо, ти дуже тойоєва

Сергей Минаев. "The Телки"



"Не бей любофь аппол, этто ветть тебе не баскетболл"

В виде БОЛЬШОГО исключения пишу этот пост по-русски.
Прочла недавно книгу Минаева (amigo095) "The Телки" и долго находилась под впечатлением. Да, это вам не "Духless", тот был, прямо скажем, никакой. Зато это...
Пусть меня обвинят в том, что я предпочитаю низкопробную - да что там! - это и не литература вовсе! "Бедный слог, отсутствие сюжетной линии и образов главных героев; маты, пропаганда пьянства и наркотиков" - так, кажется, высказываются критики в адрес автора?
Но неужели не заметен стеб/ирония над персонажами? Над их привычками, интеллектом или его отсутствием, над этим ужасным консьюмеризмом? А не себя ли заметили, уважаемые?
Ну и пусть "фишка" книги - постоянное упоминание брэндов - является повторением уже использованного кем-то в мировой литературе приема.
Здесь хочу привести пример об области фотодела, коим теперь, с эпоху цифровых фотоаппаратов, не занимаются только слепые\безрукие.
Закат над морем\цветущая сирень\первые ласточки\распустившийся цветочек в вазоне - все это снято-переснято до вас миллионы раз, а не верите, спросите у "Яндексфоток" и - будьте уверены - найдется все! Почему же тогда чуть ли не каждый из нас норовит если не поучаствовать в каком-либо конкурсе, то хотя бы выставить свой вазончик на всеобщее обозрение в родной жежешече? Ну да, тщеславие, куда ж без него...
Шедевры закончились, разумеется, но дело даже не в этом. Сюжет, не выходящий за пределы "любовь-разборки" зацепил меня своей жизненностью. Простые фразы, простые действия... очень МНОГО всего, что есть в реальной жизни. Сказал одно, подумал другое, почистил зубы Лакалутом, открыл почту, потер спам... И герои книги зачастую ведут себя, как и мы с вами: "попетрушил и на крышу забросил".
А что дальше - спросил у себя автор и страницы примерно после 400й (как показал мой ридер) развернул таакой экшн... что читалось на одном дыхании, и пофигу, как там были эпитеты с метафорами!
Понятное дело, что книга не является воспитательным пособием для пикаперов и иже с ними. И для тех, кто не предохраняется и в СПИД не верит.
Скорее всего, книга даже у меня - хоть она и произвела достаточно сильное впечатление - не надолго осядет в памяти.
Ну так стОит ли читать? - спросите у меня вы.
СтОит, разумеется, стоит!
Может, эта книга напомнила мне мою любимую трансформацию, спрашиваю я себя? Что 1-2-3 дня могут полностью тебя изменить, но ты станешь САМИМ СОБОЮ и это будет главное в твоей жизни.

Но тем-то и хороши ЛЮБЫЕ книги, что читая их, каждый находит там что-то свое.

Только не заглядывайте в конец, прошу вас! Эта книга - из тех, которые нужно читать без листания туда-сюда, а то неинтересно будет!
И еще. Дорогие мужчины, помните о том, что если ангелу отрвать крылья, он начинает летать на метле!
мамо, ти дуже тойоєва

Читаю іноді

Дивна звичка ще з дитинства: читаю одночасно кілька книжок. З рідером це зручніше завдяки системі закладок. Зараз одночасно 7 книжок, хоча кілька з них останній раз читала (дочитувала?) більше місяця тому.
1. Е. Ничипурук. "Больно.Ру". Мабуть, мене привабило те, що цю повість прочитало вже 200 000 чоловік, і всі мучаться питанням чи правда все це?... Мені воно чимось нагадує "Бійцівський клуб", але я ще тільки на 41 сторінці...
2. Е. Бронте. "Грозовой перевал". Романтичне, про любов, але до зав"язки ще далеко - я лише на 8 сторінці з 890!
3. М. Веллер. "Все о жизни". Філософські роздуми про життя, написані більш-менш людською мовою. Цю книгу більше читає коханий. Розумно, логічно, цікаво, але теж дуже об"ємно!
4. С. Кинг. "Зеленая миля". Скачала за відгуком _torba, але знайшла і там криваві описи тілорозчленування. Прочитала лише зі 100 сторінок, поки що не тягне дочитувати. Страшно... хоч і цікаво.
5. З. і Н. Некрасови. "Перестаньте детей воспитывать - помогите им расти". Двоє дітей, ну як тут обійдешся без прикладної педагогіки. Але спитайте мене - а який конкретний приклад з книги мені допоміг - і не відповім. Якась дуже вже ця книга прилизана, написана за західним зразком чи що...
6. Д. Клаус. "Посланник". Містична історія про любов до оточуючих і до всього світу. Мнууу... я зустрічала кращі книжки.
7. С. Ахерн. "Я люблю тебя". Ніколи не була прихильнецю любовних романів, а тут повелася на рекламу. Легко читається, не самий блювотний стиль написання. До речі, за цією книгою вже навіть устигли фільм зняти! (А я все не дочитаю! :)))

Трохи сумно, що книжок українських авторів у рідері моєму немає. Хто що порадить?
мамо, ти дуже тойоєва

Дитячі книжки. Роздуми на тему

На днях снилося, наче ми разом з yusmal і pekelnyi_bulba видали дитячу книжку, і вона була така чудова...

Так хочеться чи то навчитися верстати книги (усі тексти "Попелюшки", що є в наявності у нашому домі, мене категорично не влаштовують, а з екрану дуже часто не начитаєшся... радянський переклад дуже подобається), чи то відкрити власне видавництво - але ж як бути з конкуренцією?

З цим у мене повний сумбур. Хочу, страшенно хочу познайомитися з І. Малковичем (часто згадую, як він розповідав у одному з інтерв"ю, що не міг витримати того, які книжки потрапляють до рук його дітей і взявся за справу сам. Так, і англійське прислів"я мовить: "Хочеш зробити добре - зроби це сам!")- у мене купа ідей; не сумніваюся, що у нього теж. Чому б не перевидати "Сімсот солов"ят" (наша сімейна, 1973 р.н., вже не годиться навіть для сканування на "Читанку" - така стара, помальована та пошматована) і ще раз відтворити книжечки серії "Міні-диво", видані 7 чи 8 років тому? Чому б не видати книжку загадок для дітей? І ще багато-багато чого?... Знаю, що художники не встигають малювати... а в чому ще затик щодо таких малих (ну, це на мою думку "малих") обсягів саме абабагаламазького книговидання - ми на наш вік уже все купили-перечитали ("Улюблені вірші" у буквальному смислі слова зачитали до дір).

Нічогісінько я не знаю про авторські та суміжні права, про правила перевидання книжок, про усю цю "кухню" видавничу, як воно все це робиться...

Лише дуже сумно, що такий жахливий рівень дитячих книжок, який має бути БЕЗДОГАННИМ! У видавництві "Ранок" можна купити і читати хіба пригоди котика Мурчика та песика Гавчика - за такі чудові ілюстрації я їм готова все інше пробачити.

Перед Новим роком відкрили для себе "Видавничий дім "Школа", купили 10 чи 15 книжок! Женя Житник - чудова, дуже любимо її! (та й, строго кажучи, ілюстрації інших художникив, якщо говорити про ВІДПОВІДНІСТЬ дитячому сприйняттю - більш підходять для малих дітей, аніж абабагаламазькі). Найулюбленіші - "Вухолапохвіст" (збірочка віршів про котів, собак і мишей) та "На кого я схожий" (прекрасна збірка сучасних авторів для дітей) - щиро рекомендуємо! А що інших є питання... по-перше, багато радянських реалій (варення як найсмачніші, рідкісні ласощі :-) - це лише одна з небагатьох...), по-друге (що набагато гірше), русизми у багатьох книжках, особливо П. Ребро, "Веселиця" (слова "недовір"я", "піднебесся" мені особисто дуже ріжуть слух; чи я не права?)

Видавництво "Перо" - дещо неоднозначне. Помітно, що дуже стараються, однак певні претензії у мене є, в першу чергу щодо літературного редагування. Вже не з першою книжкою помічаю "недоработкі". І є ж навіть не правило, а просто здоровий глузд для того, хто щось редагує (немає значення, дорослу чи дитячу книжку) - якщо сумніваєшся у якості редагування, прочитай це вголос, чи нічого "не чіпляє"? Чи приємно звучить? Чи однозначно сприймається і т.д.? Тут особисто у мене виникають питання. + Купила їх книгу "Найкраща книжка для читання на ніч" - не стрималась, повелася на гарні малюнки. Зате казочки... хм, з казками наче теж усе нормально, крім останньої, Дяченківської. Ілюстрації трохи психоделічні (ну, як на дитячий вік), та й нічна розмова з кажаном... добре, що я Марусі це читала при нормальному освітленні і не дуже запізно. Попхинькала, мама швидко зрозуміла, що дитьо злякалося, та й спустили на гальмах... Ну гаразд, може це для старших і більш хоробрих дітей, не знаю...

Дуже подобається і практично немає претензій до "Видавництва Старого Лева". Але наразі маємо лише одну їх книжку. Якщо знаєте, де в Києві можна купити їх книжечки (ну, крім книжкових виставок), свистіть!

А що ви читаєте дітям? Яким видавництвам надаєте перевагу? І як узагалі можна покращити справу книговидавництва крім як почати робити це самому?
мамо, ти дуже тойоєва

Рятуйте хто в Бога вірує!

Ну ось. Маю сонівський рідер, дещо вже почала читати. Набрала з нету купу книжок. Але це все російською!
Людоньки, хто знає, підкажіть, де можна скачати сучасних українських авторів (проза Забужко, Матіос, Карпу, Кожелянка, Андруховича, Жадана...)? Не можу знайти, це просто жах! (укр.ліб.ком.юа навіть не пропонуйте!, брр!)
Якщо у вас є щось розміром до 500 Кб, і вам не жалько, надсилайте на eprylіpko гав ukr.net.
Буду вам страшенно вдячна!
мамо, ти дуже тойоєва

"Не трогай мои мемы!"

У вас бувало коли-небудь таке? Даєш людині почитати книжку - перед цим насолоджуєшся кожною сторінкою і думаєш: "Щасливий той, хто ще не читав. Адже у нього весь кайф ЩЕ ПОПЕРЕДУ!" Або: "Боже, це сколихнуло мою свідомість! Я стала іншою! Хай же і він\вона це відчує!"
На, друже, тобі книжечку! На будь ласка! Читай! Наслоджуйся, так як і я!
І... не знаю, що гірше: чи тобі кажуть ОДНУ фразу з приводу: "Да, жалько, що Абалкіна вбили, хороший він був..." (а ми з коханим обговорювали це години зо три і я й досі дивуюся, чому ця книжка не включена до шкільної програми!)
Чи коли тобі кажуть: "Ага, ще не дочитала... та мені все ніколи, і взагалі, я таке у себе вдома щодня бачу..."
Чи коли книжку повертають дуже швидко, дуже-дуже швидко і кажуть: "Нє, більше 20 сторінок я не можу, воно мені не лізе..."
І я розумію, що хай ця людина МЕНЕ вважає лєпшим своїм другом по гроб жизні, мені з нею говорити НЕМА ПРО ЩО. Ну, тобто, якщо я й буду говорити, думка моя і слово ковзатиме по поверхні свідомості, як муха по склу, не заходячи вглиб, на напружуючись, не намагаючись зачепити за живе, пробудити до життя... Бо навіщо?
Отакі неспівпадіння...
Я зануда і сноб, еге ж?