Tags: смішно

мамо, ти дуже тойоєва

Хутрамуфта

Діти видають таке, що треба одразу записувати, бо швидко забувається. Але звичайно, є шедеври-"нетленки".

***

Ще як були малими (Ганнуся тільки народилася), Маруся збудувала таку "конструкцію": "Мамо, ми з Анею - принцеси. Ти, мамо - королева (у деяких варіантах - "ти дуже королева"), тато - король, а бабусі - цариці".

***
"Шедевр" не наш, але класнючий, тому цитую.
Ще як Маруся була у молодшій групі, перед 12 квітня дітям розказували про польоти в космос. Почала вихователька здалеку, як годиться: Бєлка, Стрєлка... як їм одягали скафандри, як садовили в ракету... Діти слухали-слухали, потім для узагальнення виховтелька запитує: "Дітки, то хто перший полетів у космос?" І балакучий Андрюшка відповідає: "Бєлка, Стрєлка і СОБАКИ!"

***
Коли ми з півроку тому читали "Кота в чоботях" (до речі, не вперше, але до того на це увага не зверталася) і дійшли до фрази "Тепер мені лишається хіба що з"їсти цього кота і зробити з його хутра муфту", у цьому місці Маруся спитала: "Мамо, а що таке ХУТРАМУФТА?" Тепер це чи не сімейний мем :)

---
Ще є ціла купа таких і ще смішніших висловлювань, але їх нереально всі записати чи запам"ятати. Це - найхітовіші! ;)
мамо, ти дуже тойоєва

Суржик - це страшно

Ось зараз. Маруся, як це не дивно, спить (племінниця приїхала у гості і талановито приспала).
Ганнуся сидить бубнить. Я почула якийсь уривок і питаю: "Хто влюбився?"
Відповідає: "Ніхто не убився."
мамо, ти дуже тойоєва

1 квітня минуло, а я не постила фотки!

А так хотіла!
Але була зморена упадком сил (не хвилюйтеся, не від дієти, а від дивного вірусняку, вже набагато краще!)
Нічого, зараз я це виправлю:
Collapse )






мамо, ти дуже тойоєва

Гончарі

Сергій після вечері розбив блюдечко.

А Маруся так розчуйствовалась, шо зразу почала ридма ридать. І я зразу здогадалася чого: порчу посуду навсігда дитьо побачило вперше у житті (отакі ми всі акуратні, да!)

Довелося садовити на руки, обймати, жалувати і розказувати про гончарів і їх почьотний труд. В часності, згадувати приказку "Якби горшки не билися, то й гончарі повмирали б" - це ще мій дідусь мені розказував... А потім плавно перейшли на лакування посуду, потім на майоліку, потім - на Музей західного і східного мистецтва, де у староглиняні врємєна мама працювала.
Отакий я байкотравитель, да.