Tags: отсебятина

Шерон ред авторитет

Завтра 34

Рік тому я й уявити не могла, якою стане моя Країна. Скільки рідних і друзів, невідомих на ім'я, подарує мені життя, і ким я стану на три місяці... Тепер найкращим подарунком був би мир і спокій разом з поверненим Кримом но об этом можно только мечтать. Якщо мені подарують гроші, вони підуть на потреби нашої Армії (власне, навіщо ходити кругами - Діану diana_ledi ви всі й без мене добре знаєте) або родинам загиблих. Своїм друзям в окупований Артек я, на жаль, нічого надіслати не можу...
Політичні події і дощова погода анітрохи не сприяють святкуванню, тому нічого крім тазіка олів'є й не планую. Але в найближчі дні (та взагалі, і потім) рада буду бачити тих, хто хотів би побачитися\розвіртуалитися зі мною.

А ви помітили, як скажено цього року цвіте жасмин? Як не перед добром...
це капєц

Погодне

Сніг іще вдень засипАвся у 2 мм-вий проміжок вікна, відкритого на зимове провітрювання. А коли ми з дітьми, накриті парасольками - хоч якось захиститись від вітру і снігу - йшли з садку додому (дитячим кроком йти 7-8 хв, але за такої погоди, може, й 10), я встигла подумати про багато речей.
Про жителів Сибіру і регіонів, де зима сильна і довготривала.
Чомусь про партизанів Другої світової війни.
Про фашистів, які заморожували людей на морозі крижаною водою.
Про ленінградську Дорогу життя.
Про групу Дятлова.
Про трупи на Евересті.
Про кінець світу.
Хух. Прийшли. І можна пити чай, дивитися мультики й готувати оладки. Бо це ж неможливо так жити.
А Серьожі, до речі, ще увечері додому йти. Пішки 20 хв.
мамо, ти дуже тойоєва

Людина шукає роботу!!

 Мій кум шукає роботу. З попередньої його турнули тупо за лідерські якості. Начальник так і сказав: "Я б тебе і не звільняв, працівник ти хороший..." Він чесний, старанний і відповідальний меблевик (тверді меблі з ДСП, МДФ...), а точніше (не знаю, як буде українською) - "разметчик". Зарплатню бажано від 5000 грн. І ще. Не так давно він лікував собі хребет, тому пропозиції, де треба піднімати або переносити щось важче - не підходять.

Пишіть мені у лічку, дам номер.

Ось цей стелаж він нам робив:
Collapse )
дитинство

Гепі бьоздей

Ну шо, шо можна подарувати людині, у якої "все є"(с)??
Книжку. Ну так. Є кілька варіантів. 
Ну а ще?

І думаєте, кому це? Та Серьожі ж, звісно! Адже через місяць уже...
Ну давайте, накидуйте версій!

З.І. "Себе" - це я знаю. Ето завсігда. Їжі смачної - це теж в асортименті. Ну???
штобы такого съесть штобы похудеть

Про смаки ще й як можна посперечатися!

http://www.livejournal.ru/eda/theory/id/1644 - що може бути тупіше, я просто не знаю!
Ну й брєд! Не стримуюся, щоб не прокоментувати.

1. З печінки я готую печінковий паштет - найчастіше на свята (рецепт моєї мами, і поділится з ним я не готова - можна сказати, фамільний секрет! ;)) А останнім часом роблю для дітей печінкове суфле - вминають дуже швидко. Щодо користі печінки говорити не буду, це й так зрозуміло (хоча їсти її занадто часто теж не дуже добре), а ще чималий плюс на її користь - вона дешева і, на відміну від м"яса, не втушується під час приготування - маса лишається так, як і була, тобто, з кілограму печінки можна приготувати їдла на 2, а то й 3 дні - бо нею ще й шивдко наїдаєшся!
2. Сир з пліснявою - занадто екзотично, щоб можна було казати про нього однозначно. Я їм його дуже рідко, хоча іноді й хочеться. Мені смачно. До речі, вагітним його все-таки не рекомендується (щодо мам-годуальниць - навіть не знаю...)
3. Щодо баклажанів - готова побити ногами автора того поста! Що може буде смачніше баклажанної (так, хай і не дуже естетичної!) ікри?! Взимку я частенько натрапляю у супермаркетах на фабричну ікру з Могилів-Подільського, і тоді мене узагалі охоплює сум і ностальгія (я там народилася). Ну й малокалорійно, що теж прекрасно. А якщо баклажани кубиками потушкувати з кабачками (у рівних пропорціях) + трохи цибулі, страва стає схожою на підсмажені гриби!
4. Про бамію нічого не можу сказати, чого не їла, того не їла. Але раз "бамия пользуется жуткой популярностью в индийской и еврейской кухне", значить, не все так погано - зате знову необ"єктивність у автора!
5. Сардини - один з основних компонентів отих радянських салатів-"мазючок": дешево і сердито. 2 яйця + банка сардин + плавлений сирок + цибулина + майонез за смаком - ось здається, отой класичний салатик, що має неапетитний сірий колір, зате чудовий, якийсь зимовий смак!
6. Брюсельська капуста! Це чудово! І дуже! Дуже! Смачно!
Її треба відварити протягом 15 хвилин (якщо 500-700 г) у підсоленій воді, а потім обсмажити на олії у сухарях, їсти гарячою. Це незрівнянна страва, одна з моїх улюблених! І дітям теж дуже подобається. І в овочевому супі вона теж незамінна, хоч свіжозварена, хоч заморожена, ота "білокачанна ліліпутська". (Згодна, що холодна, та навіть тепла брюселька не дуже смачна - ну так а хто вам лєкарь їсти її холодною?)
7. Варені яйця, якщо їх переварити, та ще й якщо вони несвіжі, мають, не лише гидкий запах, але й незгірший вигляд. Але страв (особливо салатів) на основі варених яєць може назбиратися на грубезну книжку. Словом, без них нікуди!
8. Квасоля. Лімська чи звичайна, а без квасолі у піст обійтися тяжко, та й, як мовить приказка, "борщ без квасолі - як ложка без ручки". Я бобові дуже люблю, хоча це теж продукт "на любителя". Мабуть, тому і потрапив у той "чорний список".
9. Буряк. Без коментарів! Я буряк готую не менше разу на тиждень, ось зараз у нас якраз борщ. До речі - вичитала у Бєлоніки і сама стала так робити: набагато зручніше буряк для салату не варити, а запікати у фользі на товстому шарі кам"яної солі. Обмотуйте щедро, щоб не проступив сік, і солі не жалійте; дечко має бути якесь стареньке, таке що не жаль потім і викинути - вже після першого разу сіль спресовується, але її можна використовувати повторно, і не один раз, лише трохи досипати. Такий буряк набагато смачніший вареного.
10. До коріандру ставлюся спокійно. Цілком нормальна спеція.

Якщо говорити про те, чого я не люблю: однозначно варена цибуля!
Деруни. Не їм, але коханому іноді доводиться готувати.
Їжа "занадто". Занадто пересолена, а особливо занадто жирна. Чи то печінка, чи підшлункова - протестують.
Авокадо і червоний пекучий перець - ніколи нічого з них не готувала. Я їх боюсь, не знаю, як до них підступится. Але нічого поганого про них не скажу.

Окрема тема - спеції та приправи.
Нещодавно спробувала зіру. Нууууу, якщо ПІТ може мати смак (не запах, бо запах у сухих зрнят якраз нічого!), то це саме воно і є.
Фенхель - у будь-якому вигляді - навіть не показуйте!
Тархун - наскільки я люблю отой яскраво-зелений росиніквський лимонад, настільки не можу впихнути в себе щось приготоване з травичкою тархуну.

Рибу їм і люблю далеку не всяку. Свіжих коропів на базарі обходжу далеко...
Морепродукти - нормально ставлюся хіба що до варених креветок, до всього іншого байдужа, можна сказати, що не люблю.

А так, нууу.... майже всеядна!

П.С. До речі, повертаючись до 7-го пункту. У мене в холодильнику, незалежно від сезону, завжди є такі 5 продуктів: яйця, лимони (хоча б 1!), сметана, масло вершкове і часник.

А у вас?
мамо, ти дуже тойоєва

Робота

Прочитала ось це: http://atanoissapa.livejournal.com/530600.html?nc=6&style=mine
У принципі згодна.
А якщо для себе особисто: ніколи б не пішла працювати кондуктором у громадському транспорті (тіснява, брррр!!), продавати рибу (особливо оселедці, провонюєшся тим...), та узагалі продажі... десь мити підлогу цілими ранками - теж не ахті...
Багато чого - не дізнаєшся поки не спробуєш особисто. Мені здавалося, що роздавати рекламу - легше не буває. І коли якось улітку кілька днів підряд роздавала рекламу біля входу до М. Хрещатик - потім була не те що виручена, а наче розвантажувала вже вищезгадані вагони. Оті натовпи, шум-гам, обличчя, руки, одяг, сонячні плями мерехтіли перед заплющеними очима, коли намагалася заснути...
Так, гроші заробляти важко...

А для вас яка робота\професія у принципі неприйнятна ЗА ЖОДНИХ обставин?
мамо, ти дуже тойоєва

Флешмоб від sshamil

МОЇ УЛЮБЛЕНІ ПІСНІ

Все дуже просто: ви вгадуєте автора-виконавця-групу-фільм, у якому співалася пісня (або щось одне з цього), відмічаєтеся у коментарях з кількістю відгаданого (або якщо не ліниво - з докладним переліком ;)), натомість отримуєте від мене своє ключове слово. Гуглом бажано не користуватися, як це робила я (так і пам"ять краще тренується! :)), хіба що для мамаксимального уточнення. (Так, одна пісня в мене "випала", бо навіть пошуковик мені не видав автора). Коментарі приховаю.

Collapse )
мамо, ти дуже тойоєва

Флешмоб

duvo_barvinkove запропонувала мені такий флешмоб: описати ідеальне для мене: солодощі, фільм, одяг, сон, прогулянка.

Отже...

Ідеальні солодощі - з цікавинкою: з родзинками, горіхами, чорносливом, кокосом... і щоб не приторне. І щоб саморобне - тоді найсмачніше. А найкраще - не мучне!

Ідеальний фільм - довгий час ідеальним фільмом для мене був "Оранжлав" - це був захват естетки від крупних планів, красивих героїв, неймовірних кольорів... (десь у своєму жж я писала про нього, можна пошукати). Зараз, коли я стала емоційно нестабільна з дітьми і легко можу розплакатися, ідеальним фільмом для мене є той, що має щасливий кінець.

Ідеальний одяг - той, що приємний на дотик, не зминається і при цьому гарно виглядає; відповідає погоді, не розстібається, де не треба, ніде не давить і не натирає (якщо це піжама тощо)

Ідеальний сон - якщо сон у значенні "лягти і спати", то щоб було повністю темно (я й дітей до цього привчила) і тихо, не жарко, але тепло (затишно) і тільки власний диван - на інших уже не так добре спиться, мабуть, старію...
А якщо сон як "кіно-мультик" - то це якісь фраївські пейзажі без визначеної пори року... іноді ми з коханим бачимо такі однакові чи сході сни... і це найкраще, що буває у снах...

Ідіальна прогулянка - коли нічого не капає\не сиплеться на голову; коли взуття зручне; коли ніхто не вередує; коли по дорозі нічого не треба купувати і тому - ти НЕ НАГРУЖЕНИЙ і! коли повернувшись, бачиш що ліфт ПРАЦЮЄ!
;))

Якщо вам цікаво, напишіть, і я дам і вам 5 ІДЕАЛЬНИХ речей!
мамо, ти дуже тойоєва

Сергей Минаев. "The Телки"



"Не бей любофь аппол, этто ветть тебе не баскетболл"

В виде БОЛЬШОГО исключения пишу этот пост по-русски.
Прочла недавно книгу Минаева (amigo095) "The Телки" и долго находилась под впечатлением. Да, это вам не "Духless", тот был, прямо скажем, никакой. Зато это...
Пусть меня обвинят в том, что я предпочитаю низкопробную - да что там! - это и не литература вовсе! "Бедный слог, отсутствие сюжетной линии и образов главных героев; маты, пропаганда пьянства и наркотиков" - так, кажется, высказываются критики в адрес автора?
Но неужели не заметен стеб/ирония над персонажами? Над их привычками, интеллектом или его отсутствием, над этим ужасным консьюмеризмом? А не себя ли заметили, уважаемые?
Ну и пусть "фишка" книги - постоянное упоминание брэндов - является повторением уже использованного кем-то в мировой литературе приема.
Здесь хочу привести пример об области фотодела, коим теперь, с эпоху цифровых фотоаппаратов, не занимаются только слепые\безрукие.
Закат над морем\цветущая сирень\первые ласточки\распустившийся цветочек в вазоне - все это снято-переснято до вас миллионы раз, а не верите, спросите у "Яндексфоток" и - будьте уверены - найдется все! Почему же тогда чуть ли не каждый из нас норовит если не поучаствовать в каком-либо конкурсе, то хотя бы выставить свой вазончик на всеобщее обозрение в родной жежешече? Ну да, тщеславие, куда ж без него...
Шедевры закончились, разумеется, но дело даже не в этом. Сюжет, не выходящий за пределы "любовь-разборки" зацепил меня своей жизненностью. Простые фразы, простые действия... очень МНОГО всего, что есть в реальной жизни. Сказал одно, подумал другое, почистил зубы Лакалутом, открыл почту, потер спам... И герои книги зачастую ведут себя, как и мы с вами: "попетрушил и на крышу забросил".
А что дальше - спросил у себя автор и страницы примерно после 400й (как показал мой ридер) развернул таакой экшн... что читалось на одном дыхании, и пофигу, как там были эпитеты с метафорами!
Понятное дело, что книга не является воспитательным пособием для пикаперов и иже с ними. И для тех, кто не предохраняется и в СПИД не верит.
Скорее всего, книга даже у меня - хоть она и произвела достаточно сильное впечатление - не надолго осядет в памяти.
Ну так стОит ли читать? - спросите у меня вы.
СтОит, разумеется, стоит!
Может, эта книга напомнила мне мою любимую трансформацию, спрашиваю я себя? Что 1-2-3 дня могут полностью тебя изменить, но ты станешь САМИМ СОБОЮ и это будет главное в твоей жизни.

Но тем-то и хороши ЛЮБЫЕ книги, что читая их, каждый находит там что-то свое.

Только не заглядывайте в конец, прошу вас! Эта книга - из тех, которые нужно читать без листания туда-сюда, а то неинтересно будет!
И еще. Дорогие мужчины, помните о том, что если ангелу отрвать крылья, он начинает летать на метле!
мамо, ти дуже тойоєва

кулінарне

- Из чего же этот брамбулет делается?
- Берешь обыкновенный мангустин и жаришь его на петиаровом масле. Минут пять.
- Значит, на петиаровом?
- Именно на петиаровом!
- А если на сливочном?
- Тогда ничего не получится!
- А из чего делают петиаровое масло?
- Из ангельдинских петиаров, разве не понятно?
- А обычные мангустины ты откуда достаешь?
- Как откуда? Из Индии.
("Гостья из будущего" ©)


Коли я була школяркою, читала і перечитувала книжку "Маленький камеріре". Італія, дивовижна, казкова країна, манила мене! Я уявляла, як мандруватиму Римом, побачу Колізей, почую спів Робертіно Лоретті...
Поміж іншим, у цих оповіданнях фігурували смажені каштани - як їжа бідняків, але все ж... Мені це було так цікаво! Як я хотіла в ту ж мить опинитися під гарячим сонцем Сицилії і вгризти бодай одніського каштанчика!
(Коли я виросла і вже в інституті мені довелося штудіювати праці Броделя, я стала повністю розділяти його погляди щодо важливості дослідження матеріальної культури народів.)

І от сьогодні.
Я пішла до "Кишені". І поміж інших овочів - що ж я побачила? "КАШТАНИ. 45.98. 46 грн."
Так, дійсно схожі на наші, місцеві каштани - кольором і розміром. Але мають гострий кінчик і шкаралупу, схожу на шкаралупу ліщинового горішка.
І що з ними робити? Як їх смажити? На якій олії? Як довго?
Словом, так я ці симпатичні каштанчики не купила...

А головне - я боюся. А що, як мені не сподобається?

***

Тільки зима починається, так і салатик "Айсберг" починають продавати. Може, тому він так і називається?
Саме час робити улюблений салатик московських снобів - за версією С. Мінаєва. Хоча у мене, звичайно ж, він виходить не такий дієтичний. Але я все одно його дуже люблю! Спробую зафоткати процес виготовлення і мо, викладу тут. фотошоп, уже є, дяки x_good_boy

***

У тій же "Кишені" продають для гурманів рильця шафрану.



39 грн. за 0,5 г. Я знаю, що це одна з найдорожчих приправ у світі. Коханий стверджує, що ціна коливається між вартістю (за грам) платини і героїну. Тільки не питайте, звідки він про це знає...