Tags: моє

Шерон ред авторитет

Завтра 34

Рік тому я й уявити не могла, якою стане моя Країна. Скільки рідних і друзів, невідомих на ім'я, подарує мені життя, і ким я стану на три місяці... Тепер найкращим подарунком був би мир і спокій разом з поверненим Кримом но об этом можно только мечтать. Якщо мені подарують гроші, вони підуть на потреби нашої Армії (власне, навіщо ходити кругами - Діану diana_ledi ви всі й без мене добре знаєте) або родинам загиблих. Своїм друзям в окупований Артек я, на жаль, нічого надіслати не можу...
Політичні події і дощова погода анітрохи не сприяють святкуванню, тому нічого крім тазіка олів'є й не планую. Але в найближчі дні (та взагалі, і потім) рада буду бачити тих, хто хотів би побачитися\розвіртуалитися зі мною.

А ви помітили, як скажено цього року цвіте жасмин? Як не перед добром...
мамо, ти дуже тойоєва

Філолог проти історика

Вирішивши відволіктись від політики, я пройшла на Яндексі тести ЗНО з української мови та літератури і зі всесвітньої історії.
Результат: 69% і 57% на користь мови/літератури.
Виходить, має значення не те, на кого і наскільки старанно ти вчився, а те, чим ти займаєшся впродовж останніх років, чим зайняті твої мізки і наскільки ти взагалі "у темі" - щось, доведене до автоматизму, що робиш\пишеш, не згадуючи про правила і пояснення...
Вже не сьогодні, але ще спробую (для підтвердження\спростування) пройти, наприклад, іще історію України і російську мову. Цікаво, що покаже :)
мамо, ти дуже тойоєва

Дякую, Україно!!!

Пост, вочевидь, буде пафосно-емоційним, я ще вся на адреналіні: якщо у вас ідіосинкразія на таке, перемикайтесь :)

Майдан вирує! Настрій - незламний і нездоланний. Чимало людей з малюками на руках чи у візочках. Удень безпечно, або принаймні, так здається.

Підходили до Йолки і я боялася побачити там прикутого голодуючого. Слава Богу, його там нема. Мабуть, умовили направили свою енергію в інше русло. Впевнена, що таку завзятість можна використати значно краще...

Взагалі наші люди - неймовірні. Які барикади шедевральні! Дрова, ліки, теплий одяг - все організовано. Ніхто не забуває, що зараз наколотих апєльсінок штатівських вливань немає, самі, все самі, тому - самофінансування і, як я бачу, на високому рівні. У Профспілках справа від входу можна зарядити будь-яку модель мобільного, на вулиці зліва від входу - склад теплого одягу.

До речі, якщо думаєте, що нести, приносьте, якщо маєте, взуття. Теплі шкарпетки, устілки, рукавиці. Каремати чи просто будівельну пінку - необмежено.

Від мене ще віє запахом диму - попрацювали з дівчатами на кухні (під Архангелом Гавриїлом він же Бетмен у палатках "ДемАльянсу"), робили бутерброди. Їжі повно, і ще несуть! Не можу сказати, скільки потрібно, і чи взагалі треба стільки. Здається, можна нагодувати весь Майдан! Хліб, масло, сир, ковбаса, м"ясо, сало (шматками і намазка), до відра оселедцю невідомо коли черга дійде, і ще печиво і пряники, і ще принесла якась жінка налисники, а інша - кілограм з 5 домашніх котлет. Повно круп і макаронів. Там варять кашу, там суп... Привезли сир по 233 і 284 грн. за кілограм. Схоже, людям не жаль ніяких грошей, аби тільки він пішов...

Звичайно, є бомжуватого вигляду люди, які пасуться поблизу. З іншої палатки розказують, що одна жіночка все підходить і підходить за новими порціями: "А це для мого чоловіка... А дайте мені оте м"ясо." Намагаюся абстрагуватися (бо ж дійсно усього повно!) і думати про те, що Бог заповідав ділитися і давати милостиню тим, хто цього потребує...

Дякую, дуже-дуже дякую усім, хто щось приносить! Дякую за спільну роботу киянкам Марині, Олені і Лізі, з якими я працювала поряд, львів"янину Святославу - дуже гречний, до всіх дівчат звертається "пані" :)

Насправді, робочих рук не вистачає, особливо їх не вистачатиме вночі. А тоді якраз буде холодніше, і самого чаю треба буде наливати швидше і більше, та бутерброди теж будуть актуальні.

На ніч я навряд чи зможу покинути сім"ю. Тому, якщо хтось готовий попрацювати заради спільної справи, сміливо підходьте до "ДемАльянсу" і запитуйте в охорони, де потрібні люди. Гумових або целофанових рукавичок малувато, приносьте з собою, в ідеалі - ще й маски. Одягайтесь тепло, особливо на ноги! Стояти - швидко замерзаєш, і тоді моментально чіпляється вірус...

Так само у Профспілках потрібні волонтери. Роздавати напої чи просто стояти на охороні, ну й т.п.

...Коли їхали додому, на ескалаторі причепилася до нас бабуся. "Дівчата, ви дурні! Ну чого ви там стоїте? Вони вас усіх використовують! Ви собі сіські-піські відморозите, а вам ще дітей рожать!" ("Вау!" думаю - я так молодо виглядаю!") - "У мене двоє дітей, я вже нічого не боюся!" - кажу. У бабусі миттю скінчилися коментарі...</i>)

Перечитала написане. Просто якийсь потік навіть не слів - емоцій. Багато роботи літредактору було б. Гаразд, хай лишається.

Не знаю, що і як буде. Може, я розчаруюся ще сильніше, як в Помаранчеву. Але на сьогоднішній день я щаслива з того, що я бачу (ще раз звиняйте за пафос!)

Україно, живи вічно!!!

мамо, ти дуже тойоєва

МАЙДАН

У меня тут что-то со страной.
Хочу написать здесь на русском, чтобы меня прочли русскоязычные и\или френды из России. Мне кажется, что вам подают, мягко говоря, неправдивую информацию о том, что у нас здесь происходит.

Collapse )
мамо, ти дуже тойоєва

Той самий пледик

Мій перший вірш написаний в окопі... Мій перший квілт (саме квілт, тришаровий, зроблений за принципом "сендвіч"). Одна голка зігнулася, ще одна - зламалася, всі рожеві нитки витратилися, бо їх було малувато... Collapse )
мамо, ти дуже тойоєва

Йа просвітльонне

Спочатку трохи реклами.

У суботу сходили з коханим у "Кіномагнат" (він у нас під боком, це неймовірно зручно!) на фільм ("Бобер"): дякуємо cinematoria за репертуар і затишок! (Цікаво, що Маруся ходила у цей кінотеатр вже двічі, не те що я: на "Рапунцель" і на "Алісу в країні див", і обидва рази у 3D! А я ніяк на 3D не потраплю...)

До речі, вже перед самим сеансом згадали, що це ж 6 років як ми одружилися, о! І тоді теж була субота.

У фільмі, як на мене, трохи проглядалася прихована реклама "Apple". Особливо це стало зрозуміло з цитат промови Джобса. Після фільму я вирішила при нагоді знайти і прочитати (переглянути) цю промову.

І от зараз, сьогодні бачу, що мене зафрендив proapple. Як завжди з тими, хто мене френдить, прогялдаю його пости, не полишає думка: "Чому це він мене зафрендив?"... аж поки не натикаюся на пост "10 феєричних виступів Стіва Джобса".

"Тепер мамі ясно!" ((с) Г. Бойко)

Ух, як цікаво, що ж буде далі?...
мамо, ти дуже тойоєва

Літо-літечко

Як би я не обожнювала літо, а воно вже закінчується. Ранки і вечори прохолодні, а роса - вона як сльози за оцим райським канікулярним часом... Літо закінчується для мене, адже я з дітьми вже повернулася до Києва. І хоч завтра ще буде невеличкий пікнічок, все одно - сумки вже майже розібрані... і сумно, сумно... лиш одне втішає - що не за горами Новий Рік...

Ось моє літо у хронологічній послідовності - місяць на морі, трохи тут, 10 днів у мами, 4 дні у лікарні зі старшою, трохи тут і 6 днів у подруги на дачі.

За це літо я здійснила мрію, яка чекала свого часу 19 років...; показала дітям море; скинула ще трохи (у сумі з весною - 16 кг), побачила багатьох давніх друзів; розірвала (сподіваюсь!) емоційну пуповину з мамою; стала міцнішою (як Аю-Даг ;)) і впевненішою в собі.

Цим літом у мене було мало сну, сексу і сліз (це лише у старшої сліз на всіх вистачає :(... багато сонця, неба, хмаринок, моря, квітів (особливо троянд!), трави під ногами і піску... багато фруктів - а потім одразу мало, бо Марусі не можна було... певного часу я навіть відчула себе закоханою - незважаючи ні на що.

Мене радують і засмучують діти, я регочу і набиваю синці, гикаю, п"ю багато води і майже не їм хліба. Фоткаю, творчо куховарю і іноді сплю на балконі. Страшенно вилазить волосся і звалюються чергові джинси. В квартирі трохи безладу, зате чиста підлога. Хочеться вишивати, купатися у воді з пелюстками, пити вино на даху і сходити на якийсь класний кінчик - і не можу сказати, яке з цих бажань менш чи більш нездійсненне...

Хочеться такого ще... і якщо не настане кінець світу - великі шанси, що таки буде.

Всіх люблю.
мамо, ти дуже тойоєва

Мене накриває хвиля перфекціонізму...

Здавалося б, усе ок, радій собі і все: -7,5 кг за півтора місяці! Але хочеться швидше, більше, бо літо на носі, і замість похвалити себе - дивишся у дзеркало з думкою: "Якщо зараз ТАКЕ, який же жах був ще ось зовсмі недавно???"
А вага то коливається туди-сюди, то й зовсім стоїть. І це при тому, що я реально ЖОДНОГО разу не порушила систмеу харчування! Після 17.00 - лише воду і чай, без цукру, їм менше, значно менше, та й шлунок, відчуваю, вже не розтягнутий як панчоха... От хіба лише вправи робити останній тиждень зовсім нема часу - ремонт.

...Усе це ми вже проходили - кажу я собі - оці коливання, зриви, потім махаєш на все рукою... але ж коханий за кожен скинутий кг компліментів відважує утричі більше... ні, не кину, вже звикла, але, але...

Тільки-но подумала - а це ж ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ. І хоч я не постую, бо ГВ (постувала до дітей кожен піст), все ж таки це дуже важкий час. Не в плані їжі, зовсім ні. Навалються апатія, починаєш шукати сенс життя і не знаходиш... ну вам це знайомо, правда ж?...
мамо, ти дуже тойоєва

Лотерея

Внаслідок того, що талія стає тоншою, захотілося й мені чогось красивого.
Наприклад, пошикувати в белом чорному плаще платтячку с кровавым подбоем з малиновим декором.

ЦІКАВА ЛОТЕРЕЯ:



Дуже захотілося!
мамо, ти дуже тойоєва

Happy Birthday

Ну, як ви вже зрозуміли, просто так виставляти фотку свого рідного хазбенда я б не стала...
Ще не сьогодні, але вже через 20 хв. (а він ще не спить!)

Словом, це чудово, що він такий у мене і у наших малявок є!
І заодно і у вас усіх.

Collapse )