Днями снилось прекрасне - панамський турист Паша Лазаренко вкрав у мене штани. красіві такі, сині. падла.

ні у кого нема шизофренічєського сонніка? хочу подивитись, шо може означать той факт, шо Паша приїхав за штанами аж сюда. в Гамериці криза? чи може вже й нема ніякої Гамерики? а то ж я не знаю...

Дарагі друзі.
Хто не вспів написати в коментах поштову адресу, той не отримає на новий рік листівку від дівчинку Тори. Будете потім весь рік як лохи ходити.
всьо. даю час до вечора.

всігда ваша

Любі друзі!

каждий год ми з друззямі ходім в баню деякі шановані мною юзвері вже звикли отримувати на Новий рук празнічні листівки з моїми сопствінноручними каракулями. цього року теж оголошується атракціон нєвіданной щєдрості по надсиланню поштою святкового настрою.

ітак. єжелі хто хоче новорічну листівку - швидонько пишемо у коментах адресу і зацікавлено зазираємо до поштової скриньки. це касаєцця і тих любих юзверів, які за рік змінили місце проживання)

дєд-мороз-борода-із-вати торжественно обіщає не здавати ваші адреси в податкову і Сандею Аделаджі
коменти, канєшна, ховаються в скриню

за мотивами погруженія в ріальность:

1. мір повен феєрічними довбойобами.
2. відкриття року - група "Вушка"
3. за останній місяць була у Києві кілька днів
4. всьо так же хачю на море

резюме: звізда ф шокє)

а у вас чо?

я сопствінно шо хотіла сказать. єжелі хто сьодня буде бачити у центрі Львова вісьолу блондінгу в дурацьких чоботах, то не дзвоніть на Кульпарківську, пліз. я і так недалеко від неї живу.
а вот єжелі хтота захоче увипіть з цією блондінгою кофі/чай/Зеника, то срочьно телефонуйте!

кстатє, нікому нічо зі Львова не нада? коовбаси там рубленої, чи канфєту яку?

я сьогодні буду як красна дурочька. в бєшєнних червоних сапогах, в червоному платюшку і з червоними нігтиками. вощім, краса несусвєтна.

срочьно танцуйте меня, танцуйте звіть мене хтось на чай-водка-піроженко-вермішель
а то не буде вам естетізьму і красивої мене

ну і шоп два раза нє вставать.
прілічьно вбрати на весілля коротку чорну суконочку, чорні туфлі на шпільках і червоні колготки? санітари ващє через скільки приїжжають?

А написать-то, написать нечего
Здесь бардак, там… а там еще хуже
Приходи-ка, мой друг, ко мне вечером
Постираем в коньяке душу
Потоскуем о делах, да о прошлом
О политике, о магнитной буре
Пусть коньяк из гранчаков – пошло
Да кто ж сегодня говорит о культуре
Нам сегодня бы ужраться с тобою,
В полный хлам да толстенную стельку
План господства начертить с перепою
Стройной вилкой калеча сардельку
Порыдать, погрустить да поохать,  
Да набить себе цену. И сбросить
А потом тихо встретить похмелье
И уйти с ним в обнимку в осень  

Не пройшло і півроку, як дівчинка Тора вирішила показати вам шось із
Європейських мандрів. Ну етім нині нікого не удівідіш, патаму шо всі страшно модні і давно вже облазили Паріж, Прагу, Амстердам і тиди. Так шо сьодня буде алкоголічьно-гастрономічна часть нашої п’ятитисячокілометрового автопробєгу

Ну шо, запаслись слюнявчиками?

( впірьод! к снаряду! )

Ну шо вам сказать. Я жива. Це во пєрвих. Во-вториз, я тут очінь культурно і очінь обогащяюсь. Розказувать про західне узбережжя Голландії, а также Амстердам, Париж і Антверпен буду пожжей. Пока шо просто покажу вам себя красіву. Канєшно же, в мстном музєє
( тиць )

Ну шо вам сказати. Відмахавши 1600 км і перетнувши три кордони (хоче реально митниця була одна) я таки опять (з перервою в 11 років) топчю голландську землю.  Тут сито, красиво і непристойно хорошо. Я пию Хугарден і шарахаюсь від скажених роверистів, коїх тут практично вся країна. Решта росказувать не буду, потому шо лєнь і завтра на ярмарок.
Ждітє новостєй))
Ваша Тора

краткоє содєржаніє прєдидущіх сєрій немногочіслєнносерійного фільму "Тора в метрі":

на станції метро "Республіканський стадіон" між рельсами валявся спиртометр.
в переході між "Палацом спорту" і "Льва Толстого" мужчінка молодого віку і крупної статури, чапаючи до ескалатора, прикладався до чєкушкі горівки, міцно затисненій у правій руці. спека - понад 30 градусів.

щоразу, коли я думаю, що непрілічьно коротку сукню ніззя носить з голими ногами мені на очі потрапляють мужчіни в пляжних шортах і шльопанцях. апефеоз - нєсущійся по екслатору мужичина з голим торсом

ну і шоп два раза не вставать: з сьогодні до суботи я у Львові. з суботи і на три тижні я в Європах. траву з Голландії не заказуйте. її вже стіки замовили, шо копиці три назбирається.

как-то так

Ностальгія прийшла і гепнула по башці. Больно. 
Ех, якими ми були молодими)))

Скачать Санрайс - Тихий бог.mp3 с WebFile.RU

обясняю. текст написала я. грають мої друзяки. було це років 10 тому. з них всіх зараз тільки тодішній вокаліст Андрій (наскільки я знаю) продовжує музицировать

а тоді були дурацькі сейшени, концерти і вічне запитання "Ви звізда, звіздун ілі звіздєц?"

я от, сьогодні, навєрно звіздєц

ПиСи. звиняйте, не вмію модно викладувать аудіофайли. єслі шо - там 6 метрів

Любі друзі!
Опшім так. до наступного понеділка я у Львові.
Єслі шо - телефон всігда зі мнов.
Дякую за увау.

хочеш відчути себе унилим гімном - піди на співбесіду до старої карги в голландському посольстві.
їй треба вести за грубі гроші спецкурси "як доєбацця до людини, до якої вроді как доїбацця ніззя"

традиційний весняний пост про гамнолії красу. ну якшо не щітать мою морду ліца десь там під катом))



( ішшо чучуть )

дівчинка Тора - жутко врєдоносна. особливо, коли їде до друзів-москалів. то на Червоній площі плюне, то путєна ніхорошо обізве. ( а отак девочька Тора тирить моцкальські скарби )

Сьогодні в програмі кіч, еклектика, гламур  і всякі інші непонятні слова, які ви знаєте (Гібралтар і проміскуітєт не принімаюцця).
отже, валяла дєвочька Тора дурака, а зваляла собі бусікі і брошечку. ну і канєжна не втерпіла, шоп вам не повихвалятись) отже, вашій увазі - вишукана вечеря для табуна молі)))

етото бусікі (якось потім я вам покажу комплєкт з туфлямі і торбою, до яких, власне, бусікі і валялись)




а це брошечко



високохуйдожествєнні фото по прічінє лєні зроблені телефоном, а по прічінє ноутбука - не дуже обработанні. так шо ногами не бить

Я сьогодні зла і недобра по прічінє роботи з 5.30 ранку (опща продолжитільность сна склала десь години чотири). ну і плюс нафігачила за вихідні  здоровенний вумний документ, а опять нібось пришлють відро дойобок. але шоп не дуже расстраівать і себе, і вас, поділюсь краткім содіржанієм вікопомного бульбастера від камрада  486 (да-да, пока нєкториє сутками хрєначать роботу, інші нєкоториє духовно обогащаюця. ги-ги): 

сидят казаки на сечи. бухают и бьют морды другдружке.
вдруг говорят: скукатища! а давайте туркам морду набьем!
низя говорит гетьман, у нас мир заключен. татарам? нельзя. мир с ними.
казаки ковыряют в ухе саблей и говорят: че-то ты плохой гетьман, развлекаться нам мешаешь. импичмент! тут же избрали нового. точнее тот сам избрался с помощью пары верных провокаторов (как раз правдивый момент, претензий нет)
новый бряцает оружием и держит склеротический палетс на спусковом крючке ядерной войны. а тут и повод подоспел в виде гонца. гонец припер мертвую жену бульбы и новости, что ляхи суки, а жыды рейдерски зохватили все церкви и теперь правоцлавным™ людям™ подняли расценки на ритуальные услуги, ввели платный вход на кладбище и налог на кондиционеры. тут же на сечи нашлись три жыда и к ним применили погромъ™. одного спас лично бульба, потому что в конце фильма он станет большим поцем в умани и пригодиццо.
короче: а не повоевать ли нам? - сказали казаки. а вот и повод!

Перві подаркги. Книжку, до речі, подарувала свекруха. А горнє - любімий муж. во



Ну а тепер ви давайте. Грузовіг для подарунків - в лівому нижньому куті екрану)