It was a fool's evening. In Ukraine they say that not only newbies are lucky but fools either! Friday poker was the proof. I had straight flush, Flush high, Caret and other winning hands. Mrs. Luck was on my side. After that we were playing Fool-game and I lost 4 time in a row.
In the morning I was at the press-conference of Gennadiy Moskal. Ukrainian politician. Gosh...So dull and boring. It lasts for an hour and a quarter and we asked him only 4 or 5 questions.His answers could become small novels!
Still it's cold. Almost 12 below zero.
Living-question is not solved. Tomorrow gonna be commenting the game and wanna have some rest of all this shit. But the main thing is to get up in the morning!

I like days when I learn or get to know smth new. Last Monday on the meeting my team and I planned some interesting themes. And today I got to know bout lotteries and some other new things. Couldn't even imagine. But still in fact it's a hard period of the year and of the life in general.
It's a time of lifetime decisions and have to analyze dozens of tons of info.
Found out new sort of Cheese that I like. It's tasty.
Also I eat tangerines. And finally wanna notice that it is cold and gonna be colder. Almost 10 below zero.
Tomorrow gonna be a day which will dot the i's and cross the t's. Waitin

Forces speciales/Загін особливого призначення - Чорт забирай французи таки вміють знімати красиво! Які місця для зйомок обирають - закачаєшся! А сам сценарій фільму то щось назразок суміші "Врятувати рядового Раяна" і "Нестримних". За французькою журналісткою у Пакистан спецпідрозділ надсилають і як вони її рятують і ведуть до місця призначення. Багато геройства, багато пафосу, само собою безкінечні патрони і ефектні сцени вбивств. Але красиві гори і панорами все ж згладжують дурню, коли за життя однієї журналістки жертвують життями кількох суперспеціалістів військових. Дурня. Але природа красива.
Кінотеатру навряд чи вартий. Вдома на ширококутному телевізорі варто дивитися. Оцінка 7 з 10.

Immortals/Війна Богів: Безсмертні - античний світ це фантастично благодатна тема для класних ефектних та епічних кінострічок. 300 спартанців, війна за спарту, Іліада, Одісея - це сценарії які зробили бомбові фільми. Безсмертні - це своєрідний ремікс 300 спартанців та Одіссеї. Головний герой Тесей, але місця зйомок майже 1 в 1 схожі на ті, що у 300 спартанців використані. Чомусь так здалося. Але сценарій про Епірський лук і легенду про його схованку досить цікавий. Фініш щоправда вийшов досить зімятим. Битва вивільнених титанів проти Богів - це ж епічно! А тут більш людське показано. Фільм хороший, цікавий, якісний. І навіть дівчата-оракули нічо так. Варто дивитися у кінотеатрі. Оцінка 8 з 10.

Зазвичай під час автобусних мандрівок за кордон (особливо якщо це не просто виїзд рейсовим автобусом Калуш – Прага до чеської столиці на пиво), то однією з перших цікавостей-невідомостей є аж ніяк не кількість бабла, яке береш з собою (його всеодно ніколи не вистачає на все і в той же час у дьюті фрі на кордоні усі намагаються вигребти з кишень та гаманців залишки євриків та центів і виявляють, що не вистачає навіть на імпортове пиво і в той же час група ділиться на половину, якій взападло вертатися з грошима додому і вони купують шоколадки, що у сусідньому супермаркеті «Сільпо» вартують в півтора рази дешевше і на другу половину туристів, які привозять єврики і євроценти додому як сувеніри і потім згадують чому у Відні чи Вроцлаві не почастували себе додатковою кавою, а не шмурдяком з заправки чи не купили листівку чи магніт, перераховуючи валюту на «свої гроші» і виявляючи, що «сраний магніт» вартує 40 чи 50 гривень і «я вдома за ці гроші з десяток куплю». Отож дома ці магніти не купуються, а гроші або лежать десь у тумбочці, бо жоден поважаючий себе не піде до валютчика міняти копійки, хай навіть на тих копійках пише 1 чи 2 євро. Так отож, не бабло головне, а те, з ким будеш їхати у автобусі. Не місце красить людину, а група – автобус.
То так кажуть супроводжуючі групи. Це, до речі, теж цікаві персонажі, яким спершу заздрить весь автобус (коли всі думають, яка модна робота – по закордонам шастати нахаляву, ще й за це платню отримувати), а потім ті, у кого з інтелектом по краще і вони знають, що Ігор Кондратюк не тільки Х-Фактор і Карооке веде ,але й знає, що саме цей пан і у клубі знатоків «Що Де Коли» мізками шевелить. То ці персонажі мінімум на 2-й день, а максимум вкінці мандрівки можуть виключно співчувати Дашам, Мар’янам чи Олексіям чи як зовуть супроводжуючих, усвідомлюючи, що виконати забаганки людей з автобус, а їх може бути і до півсотні і серед них такі, що взагалі Кондратюка не знають, але чітко запам’ятали сусідські настанови, що у пшеків взуття дешеве і сервізи файні (при цьому сусідка-роздавачка порад далі Львівської області Жидачівського району і не виїздила), то з такими персонажами організувати хорошу мандрівку, що сподобалася б усім – це Сізіфова праця (ну або для тих, хто не в курсі – то легше поголити столовим ножем волосся у себе на потилиці у формі тризуба).
Сталеві нерви помножені на досвід, що у більшості випадків означає більший у 2-3 рази ніж у Херсонського Хомо Сапієнса рівень пофігізму, дозволяють керувати цим автобусним хаосом навіть якщо зачинені картинні галереї чи музеї. Усе рятує «жоппінг» - це таскання свого заду по магазинам і споглядання цінників, що більше нагадують номери телефонів.
Врешті-решт купується традиційний магніт чи дерев’яна ложка, яку майстри китайці делегують не тільки на Яремчанський базар, але й в усі країни Європи, а додому привозяться спогади на кшталт «я бачив магазин Порше» чи «я заходив у склеп, де айподи продають». Жидачівські чи коломийські сусіди у цю мить захльобуються слиною і сприймають дерев’яну ложку як скіпетр царя Соломона з купою діамантів та золота, як і у роті баби Мокриди, що як посміхається, то золотим блиском щелепи нагадує ясне сонечко.
«Жоппінг» цього разу перетворився на просту жопу, оскільки срані римо-католики захотіли їсти свою кутю, оселедці та пити глювайни саме у день свого Різдва, не розуміючи, що півсотні українців не згодні з їх поривом зачинити усі склепи ще в обід, а коли земляки з Хмельницького вернулися з обов’язкових екскурсій, «потішили» їх порожніми вулицями, які були наповнені тільки дощем, вітром та снігом, якого до цього у Дрездені не було ще з листопада. Справа «запахла» керосином і супроводжуюча групи миттю зрозумівши ситуацію і варіант з «могут пабіть» - змотала вудочки і з’явилася на місці зустрічі за 10 хвилин до часу збору з посмішкою і взяла усіх охолоджених «нахрапом», тобто перекличкою.
Ще більше ситуацію врятував заїзд на заправку, яка виявилася клондайком для українців, змордованих неможливістю витратити наявні єврики, адже назавтра вже це буде не актуально – дурнуваті пшеки досі з своїми злотими бавляться.
За цей недолік польський уряд, гикав мабуть усю різдвяну ніч, згадуваний українцями, що вигребли на німецькій заправці пиво, шоколадки, воду та печиво, немов татарська орда. Ну це ж Європа! До речі панічне і шалене звертання уваги на позначку «без ГМО» (яка має бути навіть на туалетному папері) в Україні за межами славетної блакитно-жовтої держави зникає начисто. Після такого переповнює всіх і кожного гордість за те, що наша Україна є суперлідером у ГМОшенні продукції і нещасні штати тихо курять бамбук у стороні у куточку.
Автобус. О! Це взагалі окремий роман, достойний незалежного серіалу на незліченну кількість серій. Взагалі дивуюся, як до цих пір не зробили таке телешоу про мандрівки і випадки у туристичному автобусі. Теорію Великого Вибуху закрили б через падіння рейтингів за тиждень. А Хаус і доктор Биков повісилися б на власних стетоскопах. І я говорю не про те, як мандрує тур група, а саме про життя у автобусі. Це ж і лотерея «у кого не опускається крісло», Суперджекпот «біля кого буде спати хропун» під час нічного переїзду і ще десятки-сотень правил про те, що не можна ходити по салону, бо злі євро поліцаї фотографують і штрафують і інші. Їх багатство та різноманіття напрацьовувалося роками і тепер з уст в уста передається в усіх автобусах.
Однією з таких особливих лотерей у якій пощастило – це було тепле місце у автобусі. Взагалі автобусні туристичні тури у холодну пору року – це особливе відчуття і формується воно тільки у тих, хто спробує цей «делікатес» хоч раз. Отож із власного досвіду можу сказати, що якщо ви потрапляєте у такому автобусі у перші 5-6 …ну максимум 7 рядів, то ти як казав Альф: «справжній Щасливман!». Це не стосується випадку, якщо у Вас на гальорці своя компанія. У противному разі будете мерзнути у кінцівки, що виступають і скручуються як шмарклі на морозі. І в той же час архітектура автобуса буде дозволяти Вам бачити як мучаться і машуть на себе саморобними віялами «мешканці» перших рядів. Такий температурний дисонанс рятується алкоголем і задані на самому початку Танечкою Віноградовою питання про «фрішність» алконапоїв переосмислюються у цілком іншому світлі

Not the easiest day in the January. In started with a call from the Director of BC Goverla. It was just a mistake cause my name is close to the next one - Tanya. And today is the holiday of girls with such a name. Btw my grandma name was Tetyana. She loved me very much and was so kind.
It's interesting can I say it's snowing cats and dogs? Today was the second day of total snowfall. Winter is in the city. I like such weather. Still it's not so cold.
In the morning at the bus-stop I've met a woman which was taken my entrance exam. Oral English. She's cute and very intelligent. I like teachers.
It's not so easy not to be shocked with a striking news or propositions but when you can predict such possibility - you can behave the way you were ready for such news. Cold minds and no emotions. That's the recipe!
Stay calm whatever happens.

Not the easiest Monday. Hard start and even worse ending. Though all this shit have no desire to pay attention to the negative events.
Had a very nice morning meeting. It was very positive. Solved some salary problems and visited futsal game. Local Dragons have beaten Locomotive 6:3. It was a needed win and that's why the audience was crazy bout that.
In fact during the discussion got to know that shit is still a shit and nothing has changed since 3 weeks. That is called modern society. Noone wants to be guilty.
Happy bout e_fem_erna and her week-end at Bukovel. I'm sure it was fantastic. Gotta promise myself to ski as soon as possible.
Wanna this week to be easier.

The Girl with the Dragon Tattoo/Дівчина з татуюванням дракона - Класний детективчик з правильно-закрученим сюжетом. Розслідувати вбивство 20-річної давнини у досить складній і непростій сімейці буде журналіст. Взагалі історія у стилі Агати Крісті. Цікаві деталі та нюанси. А ще й 2 паралельні сюжетні лінії на початку (автор-журналіст і дівчина з тату дракона), які сходяться лиш перед самим кінцем. Досить цікавий розвиток подій і вельми несподівана розвязка. Фільм затягує і вартий кінотеатру однозначно. Сучасний із хакерськими примочками і сексом (різним). Навіть Крейг не зміг зіпсувати фільм і навіть зміг його прийняти, як журналіста-скандинава. Авторам ріспект за сценарій. Дівчинка-акторка дуже гарно зіграла. Дивитися. 10 з 10.

 Туман/Туман - Лаври "Ми з майбутнього" не полишають російський кінематограф. Звісно, що це було зрозуміло, що такі геройські фільми про військові подвиги будуть підтримуватися і на це будуть виділятися гроші. Так і є. Ідея по великому рахунку така ж сама, от тільки замість озера - туман. І потрапляють у минуле (на самий початок війни у ту ж саму місцевість) не 5-ро друзів, а військове відділення і воно змушене воювати з реальними німцями. Правдиво показано, що сучасна молодь армійська до війни не зовсім готова. А точніше не готова зовсім. Згодом, щоправда, геройськість знаходиться і ті, що залишилися в живих навіть рятують Автомат Калашникова, який німці захопили як трофей і хотіли передавати до Берліну для вивчення, але "майбутня армія" зрозуміла, що це може перевернути хід війни і змайструвала диверсію. Чимало геройськості, лямурні походеньки одного з "інтернів" (того самого що й в інтернах Дон Жуан). І військово-російська пафосність. Для великої країни такі пропагандистські фільми про армію якраз. Хоча сам фільм про сутність війни і її підлість у деяких проявах простий і правдивий. Вартий кінотеатру. Оціна 8 з 10.

Tinker Tailor Soldier Spy/Шпигун, вийди геть! - Класний фільм. Тут немає каскадерів, тут немає яскравих пейзажів, тут немає нічого такого, що відволікало б від сценарію та сюжету. А це найголовніше. Сценарій про період шпигунства і того, як тонкий розум вираховує "крота" (подвійного агента-розвідника) серед верхівки розвідки. Тут важливе кожне слово, кожна дрібничка. Це Ігри Розуму! Це фільм достойний Гарі Олдмана і він вартий тих 2-х годин, яких триває. Спокій і багато розмов. Це все що є у кінострічці. Фільм вартий кінотеатру - захоплює і затягує. Оцінка 9 з 10. Надто розплелося усе швидко...хотілося інтрижки ще більшої. :-)