Дмитро Корчинський

Вважається, що найбільш ранній з відомих нам фамільних портретів - це портрет дами, написаний між 1400 та 1405 р.р. На ньму упрофіль зображена дочка Генріха IV англійського Blanche , яка в юному віці вийшла за Луї баварського. Портрет дуже гарний, нині у Вашінгтоні.

Чи не перша війна на Кавказі без участі українських добровольців. Поганий знак.

Наслідки волевияву народу на помаранчевому майдані подолані остаточно. В цьому серпні день народження Кучми буде святкуватися з особливим розмахом. Кажуть, привезуть Елтона Джона, буде співати для ста п"ятидесяти вибраних осіб.
Багато мільйонів людей хотіло, щоб Кучму було покарано. Нарешті його примусять слухати британського педераста. Хоча, можливо, подарунок зятя ще більш вибагливий: педераста примусять слухати шансон у виконанні Кучми й гру на гітарі. Цікаво за скільки?

Під час літургії православні моляться також і за уряд. Це традиційна форма. Малося на увазі, що треба молитися за найвищу владу, скажімо за обласну адміністрацію не моляться, за міськводоканал не моляться. Але національний уряд давно вже не є вищою владою, він здійснює лише одну з функцій влади. Чи доцільно трохи скорегувати літургійну формулу? Згадувати, скажімо, Трьохсторонню комісію, СОТ, Раду безпеки ООН, Федеральну резервну систему США, Міжпарламентську асамблею ради європи, чи просто молитися за світовий уряд, чи за глобалізм, за матрицю, за систему, за бюрократичний інтернаціонал.
Бог творить з себе вічнозмінний Світ. Відповідно вічнозмінні стосунки Церкви зі світом. Церква - тіло Христове, а не надгробний пам"ятник. Тіло - це те що живе, розвивається, змінюється. Має змінюватися й Літургія. Може, замість уряду варто молитися за антиглобалістів?

Окшотт: середземноморці ніколи не ставилися до своєї зброї з таким містичним благоговінням, як тевтонці, кельти, індуси та японці.
Мінойці, єгиптяни, шумери (і китайці) не любили воювати, висміювали й сварили солдатів.
Мікенці й класичні греки були грізними воїнами, але ставилися до зброї прозаїчно, без найменшої романтики, лише як до корисного інструменту.
Єдиний раз Гомер дозволяє собі зупинитися на описанні доспіхів - щит викований Гефестом для Ахіла, проте й тут описує лише прикраси.

Наприкінці сімдесятих коли я відбував середню школу, хтось приніс у клас примірник "Нового міра" з оповіданням Солженіцина "одін день із жизні Івана Дєнісовіча", я читав його на уроці тримаючи журнал на колінах під партою. Більше це оповідання мені ніколи не траплялося, я пам"ятаю з нього один образ - старого, який перебував у таборах з початку двадцятих, він їв завжди непоспішаючи, задумливо, як аристократ, не жрав, не запихувався, вкушав баланду не нахиляючись до миски.
Для того, щоб "стояти прямо, як повелено",ця людина завжди контролювала власні мікрорухи й найелементарніші реакції. Не зраджувати собі - це не зраджувати манірі ходити з розправленими плечима, не відводити очі, посміхатися краєчками губ. Тоді легко буде не давати показів й не боятися смерті.
В цьому суть доброї породи - у здатності завжди долати себе, щоб дотримуватися церемоніалу.

Українізація складається з нефрікативного г, середньоєвропейського л, анархії, десятини і загального озброєння народу.
І що тут може не подобатися кримчанам?

Всі проблеми Росії від недосконалості імперського герба. Якщо дві голови, то мало б бути й чотири лапи. Так же ж ?

Тепер це називається пожертви на фонд сприяння та захисту співробітників правоохоронних органів та членів їхніх сімей.
Днями смикнули нашого хлопця в дніпропетровське обласне управління внутрішніх справ. Кажуть: ви наїзжате на таку то баригу.
-З якого це дива - відповідає наш.
- В нас є дані, окрім того вона під нашою кришею.
- кришуйте собі на здоров"я
- якщо ви знаєте де в неї гроші, давайте наїдемо разом
- на...уй.
- тоді треба пожертвувати на фонд, інакше будемо вас закривати
- скільки?
Пише на папірці 5 тис.
- чого?
- гривень.
Ще ніколи міліція не була настільки " з народом ", як нині. Якось вони занадто вже не соромляться.

Кастл пише, що у вісімнадцятому ст. після кількох боїв учень полищав фехтувальну школу в черевиках на високих підборах, в не більше скуйовдженій перуці ніж якби танцював мінует. Освічений фехтувальник мав відповідати тільки тоді коли супротивник повернувся у свою позицію, щоб випадково не поранити його обличча.
Це як нині тореадор. Не штука вбити бика. Це треба зробити якомога більш вишукано, галантно, перед тим має бути танець з биком, де чим ближче ти підходиш до смерті, тим краще. Тореадор цілком перебуває у стилістиці вісімнадцятого століття, одягнутий майже по жіночому, в рожевих панчохах, з тоненькою шпажкою, яку він утримує перекинувши два пальці за гарду.

Вчора в одній колекції мав змогу покрутити в руках французькі дуельні шпаги вісімнадцятого століття. Трьохгранні, несподівано легкі ( грамів по чотириста ), дуже красиві, навіть тендітні, проте зроджують відчуття небезпеки більше аніж палаші і шаблі, які теж були присутні в колекції. Ці шпаги примирили мене з вісімнадцятим століттям. Я довго не приймав його стилістику.

"...им не в домьок, что только черви ми, в которих тлеет мотильок нетленний, на божий свет взлетающій из тьми."
Є проблеми хробаків і проблеми метеликів. Можна вирішити всі до одної хробакові проблеми і жодним чином не просунутися на примхливому шляху метелика до божого світла. Хробаки - це вкрай важливо, почесно і корисно. Де ж ми здобудемо метеликів інакше ніж в хробаках, проте я переймаюся виключно метеликами. Алілуйя, браття! Мині плювати на ваше здоров"я, добробут і безпеку, на вашу євроінтеграцію, бюджет і соціальну справедливість, мені всеодно куди ви повзете, засніть скоріше, хочеться торкнутися невагомих білих крилець.

Анаксіман зауважував, що з тиранами треба говорити або чим можна меньше, або чим можна солодше.
Нині так треба говорити з електоратом

Лев Ребет звертає увагу ось на що: остаточно німецьку мовну єдність створив не чисто німецький захід, а свіжозавойований схід - Відень та Берлін. Особливо у Відні, Празі та Саксонії виробилася у цісарських та королівських канцеляріях мова якою згодом користувався Лютер перекладаючи Біблію...
Українці формували і російйську й українську літературні мови теж на свіжоколонізованих землях.

Найкращі в світі кремінні знаряддя чомусь робили на території нинішньої Данії. Дивно. Ми звикли, що все найкраще в Світі завжди виникало у середземномор"ї. Окрім спецій та шовку.

Олександр Муратов, який був пов"язаний з рештками УПА у 1950-му році стверджує, що тоді зв"язки з підпіллям мав також Михайло Стельмах - письменник, депутат ВР СРСР, лауреат Ленінської премії і таке інше. Каже, що в діяльність, так чи інакше, було втягнуто досить багато народу з усієї України.
Якість українського радянського бомонду була крутіша за нинішню. МГБ недопрацьовувало.

Ми носимо маски і граємо навіть наодинці з собою. Проте маски падають у прикордонні, там ми справжні. Істине "я" не побачиш на сонці, його можна розрізнити лише в тіні смерті.

Десь мені трапилося: коли Рубінштейна спитали чи вірить він в Бога, той сказав - ні, я вірю у щось значно більше.
Гарна відповідь. Коли ми молимося варто пам"ятати, що завжди звертаємося до когось значно меньшого ніж Бог.

Традиційно дзенський вчитель ( попередник нинішніх бізнес-тренерів, НЛП-інструкторів, психоаналітиків - всіх тих хто навчають лохів віддавати гроші з радістю ) знущався над учнями за допомогою бамбукової палки й коанів ( інтелектуальної палки ). Основний прийом - пошук осягнення через споглядання безглуздості.
Але не комерційний, а філософський аналог дзену на Заході - німецька класична філософія і всі ми - онуки та правнуки младогегельянців, які з дитинства захворіли магією її неясностей. Східний коан короткий, західний розгортається в томи. Хоча й на Заході трапляються недовгі. Ось один з моїх улюблених:
Екзистенціал - це фундаментальна характеристика Dasein.
Медитувати на нього треба не сидячи в позі лотоса, а стоячи за конторкою.