З приводу спаленого націоналістами прапору НСДАП в річницю розстрілу ОУНівців і подальших розборок гітлерофілів і негітлерофілів.

1. Спалення прапору не є провокацією чи спробою посварити правих і ультраправих. Це є висловленням позиції, спробою розставити крапки над „і” і припинити спекуляції ЗМІ на правій темі, мовляв, всі праві – нащадки Гітлера.

2. Позиція людей, які спалили прапор, і людей, які виступають в конфлікті на їх стороні, проста – правий і ультраправий рух, боротьба за українську націю та її майбутнє можливі і без культу гітлера.
3. Неадекватним є те, що люди, які називають себе українськими правими готові поливати брудом, конфліктувати і фізично протистояти з українськими патріотами через спалений прапор чужої партії, яка була при владі в чужій імперії, і яка провадила агресію на українські землі, що були тоді в складі іншої чужої імперії – СССР.
4. Вдвічі неадекватним є „підписування” гітлерофілами інших людей на виступ проти українських патріотів, використовуючи при цьому неправдиві свідчення. Постанова гітлерофілів звучить не на кшталт „Давайте дамо їм бій, бо вони спалили прапор НСДАП”, а „давайте дамо їм бій, бо вони спалили прапор НСДАП, а значить вони антифа, ліберасти й ледь не вороги української нації ітд”.(очевидно, що спалюючи прапор НСДАП, люди висловились проти культу третього рейху, гітлера і ко, а не є противниками української нації і правого руху, як це намагаються виставити) Промовчу про „приємні” дрібнички типу відвертої брехні, що акція відбулась в честь жертв холокосту(вона відбулась в честь розстріляних ОУНівців).
5. Лицемірною є різка амнезія гітлерофілів щодо правої діяльності українських патріотів. Захисники НСДАПшного прапору раптом забули, хто стояв з ними останнього часу плече до плеча, представники яких організацій витягали їх з ментівок, зорганізовували офіційні акції та неофіційні заходи прямої дії.
6. Заяви певних людей, мовляв, ОУНівці Бандери і Мельника перестріляли одне одного більше, ніж їх розстріляли німецькі війська, віддають шизофренією і паплюженням пам*яті своїх предків, в контексті чого здається необхідним нагадати один з пукнтів декалогу українського націоналіста – „помсти пам*ять своїх предків!”
7. В українських націоналістів немає вічних друзів і вічних ворогів. В українських націоналістів є вічні інтереси своєї нації. Люди, які приводять як аргумент нормальності культу гітлера існування під час другої світової батальйонів „Нахтігаль”, „Роланд”, дивізії СС ”Галичина” або не розумні, або вузьколобі, або є прихильниками подвійних стандартів. Бандері були необхідні вишколені бійці, і він їх вишколював, використовуючи тимчасового союзника( а не вічного друга і ідола!) гітлера. Чомусь гітлерофіли не пропонують культивувати Шаміля Басаєва, хоча УНА-УНСО воювало в Чечні з таких самих мотивів, що й люди Бандери в вищезгаданих військових формуваннях.
8. Між вивченням способів боротьби, моделі державного устрою і досягнень німецьких НС з одного боку та культом третього рейху з іншого боку лежить величезна прірва. Створювати собі кумира з числа історичних винущувачів свого народу – маразм. Можна переймати певні ідеї, але ідіотизмом є переймати культ. Показником того, що для деяких зігхайлі є важливішими, ніж українська нація, якраз і є та ситуація, що українських патріотів хтось, хто називає себе „українськими правими” збирається „наказувати” за спалення прапору НСДАП.
9. Українська справа є важливішою за гітлеровський культ і символіку третього рейху. Для кого навпаки – той вочевидь є не правим, а фетішистом.
10. Особисто моя подяка усім скінхедам, футбольним хуліганам і НС, які виявились НЕ фетишистами і зробили відповідний вибір в цьому конфлікті. Ще одна подяка ультраправим, що не прийнявши жодної сторони намагаються не допустити ескалації конфлікту і докладаються до його вирішення в позитивному напрямі.
11. Слава Нації!

Підбірка перлів, які виригнули гітлерофіли після спалення прапору НСДАП трохи пізніше.
А я поїхала на розборки.

ПС. Акція зранку, не без зусиль деяких людей, пройшла нормально. Провокацій не було, негрів не били, правих не приймали. Здоровий глузд переміг, на тому дякую й прощаюсь.

ППС. Завтра відкриття сезону. Я дожила до весни=))) „Прішла пора хуляганьйа!!”(с)