| Холодноярський сум.... |
[жовтень. 6-е, 2008|04:16 pm] |
...Прибувши до дуба Залізняка на хуторі Буда, першим ділом відіслали гінців до Сергія, місцевого козака, що тримає кінний дворик. На обід після оглядин Дуба планували зайнятись кінними прогулянками. Гінців довго чомусь не було, а коли прийшли... "Хлопці, я не займаюсь цим більше. Я замахався. У мене було 4 коней, по 500 кілограм в кожному, за ним доглянь, запаси корму на зиму... ти ж не можеш, щоб він голодний сидів... а чим його годувати?.."
Сергій брався учити всіх охочих їздити на коні. Саме їздити - опускатись до ряжених "козаків", що водять 15 хвилин за повід і беруть за то 50 гривень він ніколи б не став. Він одразу давав знання, багато знань, з першого разу, коли ти сідав на коня, змушував їздити самому(а починав навчання так: "Бачиш отого коня на пагорбі? Його звати Беркут. приведи його сюди"). Крок, рись, галоп. Прогулянки в лісі і на полі. Через гіляки і по льодом покритому схилу. Так, щоб якщо тебе вчив Сергій, то ти дійсно в результаті вмів.
Йому часто привозили дітей на навчання - за декілька тижнів він вчив їх повністю усьому - як доглядати за кіньми, чистити копита, сідлати, годувати, їздити і лікувати. А за оплату казав - "скільки дасте". і повірте, ніхто не жлобився. і хоча з квітня до вересня його розклад був забитий учнями, що приїжджали до нього з усієї України, а біля дуба Залізняка завжди вистачає охочих туристів, грошей Сергію ледве вистачало на утримання 4-ох коней і поні. А цього літа у Сергія народилась третя дитина. І він, з утомою в очах і розчаруванням каже - я замахався. козак, який маючи престижну професію, закордонну освіту, втік сюди з Кракова - подалі від суєти і грошового бога - розводити коней, він не може на ці кошти прожити навіть на хуторі в Черкаській області... зараз він потихеньку продає своїх коників... красивого й норовистого Павла, спокійного і надійного Беркута, прекрасну і добру Сербіянку...
З живності Сергій може дозволити собі залишити лише кудлатого диявола Еміра, собаку, котрого обожнюють всі, хто хоч раз його бачив, та пару котів.
мені сумно, що в моїй країні добре живуть розжирілі уроди, що роблять гроші з грошей, не вкладаючи в то нічого, крім хитрмудрих схем типу як з 2 доларів зробити 3, а люди, що є майстарми своєї справи, що несуть ДУХ нашої нації, змушені відмовлятись від своєї мрії, щоб тупо заробити на виживання...
най боги йому допоможуть стати на ноги і повернутись до своїх коників... |
|
|