Ситуація 1
Є у мене один хороший друг, а у нього, в свою чергу, є хороший бутік модної фігні :) Як і усі такі магазинчики, він комплектується (не безплатно, звичайно :) ) симпатичними консультантками (тобто, продавщицями).
І ось, не так давно, я став свідком розмови між консультанткою та її подругами:
Подруги (П): привіт! бла-бла-бла. Ти тут працюєш?
Консультант (К): так. бла-бла-бла
П: І яка зарплатня?
К: бла-бла-бла

Я БУВ ПРОСТО В ШОЦІ! Якщо б я запитав таке у якогось француза/американця/німця/... - ще один кровний ворог був би мені гарантований :) На заході такі питання, як і питання віросповідання/сімейні/витрат, - це табу. До нас же, ці віяння доходять, але особливою популярністю не користуються :(

Ситуація 2
Я і ще двоє моїх колишніх співробітників вибрались попити пива. Під час обговорення "важливих питань" до нас приєднався четвертий колишній "співкамерник" (назвемо його Вася :) ). Васю я знаю, але не дуже добре... дуже давно вітались на кухні, питались один в одного "як життя?" і все :) Відповідно, у Васі також немає підстав думати, що він знає мене краще.

Аригато!

И так, темой сегоднешней писанины будут фотки и женщины :) Точнее не просто фотки и женщины, а фотки женщин на сайтах знакомств!
Думаю, все знают что сегодня день св. Валентина и что он собой символизирует... Для кого-то это радостный день, а для кого-то совсем наоборот.

На днях один "резиновий виріб №2" опублікував ось таку фігню. Бідного пупса обідили і не дають подивитись фільм на російській мові :( Я чуть не просльозився..!
А якщо серйозно, то я взагалі не розумію якого Х автор робить в Києві? Його уже давно чекають ведмеді з гармошками в якомусь Мухосранську посеред безкрайніх просторів Сибіру. Він там 100% не почує укр. мови, а тим більше не побачить фільмів перекладених на українську.
Але заділо мене навіть не те, що він бідненький "розпускає соплі" через якусь видуману проблему! А те, що за час коли в прокаті йшли виключно РОСІЙСЬКОМОВНІ фільми ніхто не писав таких постів... Зустрічав декілька побажань щодо україномовного перекладу, але не більше. А як тільки почали робити укр. переклад - полізли всякі падли з своїми заявочками.

З власного досвіду можу розказати наступне:
1) Всі знають наших сусідів - Словакію і Чехію. Мови у них дуже схожі + довший час це була одна країна. Але тепер (після розєднання) в кожній з них ТВ (і кінопрокат) йде на національній мові! Хоча, наприклад, словакам вигідніше пускати програми на чешській...
Не знаю як хто, але я себе рахую аж ніяк не гіршим за якогось тупого чеха чи словака.
2) В Данії, для прикладу, голосовим перекладом програм/фільмів практично не займаються. Фільми і передачі показують в оригінальному озвученні (в основному англ. і нім.) + датські субтитри. Я б з задоволенням зробив таке і в Україні.
3) Національної гордості треба вчитись у поляків. Хоча я погано "переварюю" цих гандонів, але тут можу поставити їм заслужене "5+"! Пофіг де живе поляк, пофіг що він кожен день розмовляє на французькій/німецькій/англійській... він гордий за свою довбану Польщу і свою культуру! Ні разу не зустрічав поляка, який би сказав що німецька краща за польську (хоча в прикордонній польсько-німецькій зоні практично всі поляки говорять на нім.)
4) Поляки розуміють українську нічим не гірше ніж українці польську, але в розмові поляк ніколи не буде старатись перейти на українську. Навіть якщо може!

Для довідки: багато німців взагалі не уявляють де східна Україна :) Для них все що далі Дніпра - це росія, спирт і алкоголізм :( А Клички - це чисті арійці!

Сначала хотел просто запостить ответ в эту тему, но потом передумал и аккуратно оформил текст отдельным постом.

Сразу хочу попросить прощения за ошибки, так как русский не мой родной язык…

Алоха!
Давно я сюди нічого не писав... Збирався 2-4 рази і вже майже закінчував пост, але навалювались нові справи і дописати якось не доходили руки.
Цього разу ніяких глибоких роздумів про життя не буде :) Просто хочу похвалитись: я накінець-то закінчив свій сервіс! Незнаю наскільки він буде корисний і відвідуваний, але те що він існую (правда, в бета версії) - це факт!
І так, зустрічайте www.rumba.com.ua !
Портал представляє собою БЕЗПЛАТНИЙ розширений пошук в системі знайомств МАМБА :) Але так як він ще на стадії тестування, то пошук доступний тільки у Вінницькій та Київській областях.

Для тих хто ним скористається: відпишіться тут про свої ідеї і побажання в сервісі! Буду дуже вдячний!

Нарід, дуже раджу частіше відвідувати «Кінопалац», що недалеко від ТЦ «Глобус» по четвергах на 19:00!  Чому? А тому що:

1) В цей час починається премєра нового фільму

2) Тоді ж можна випити халявного шампанського :))

3) Там чудове "Американо"

4) І НУ ДУЖЕ симпатична (а головне, розумна! що зустрічається тепер не так часто) бармен! Якщо б не деякі обставини мого життя, я б попросив у неї руки прямо вчора)))

Плюс, мені там без всяких питань, згодились дозарядити мою «вмираючу» батарею на лептопі :)

P.S.: І на кінець трохи анти-реклами! :)

Раджу не заказувати «Еспрессо» в «Арт-Кафе», що знаходиться на вул. Ярославів Вал (м.Київ). Збрешу, якщо скажу, що ніколи не пробував настільки пересмаженої кави… проте це аж ніяк не виправдання для бармена цього закладу!

P.P.S.: Бажаю усім добре відпочити на вихідних!

Так хочеться почати пост з відбірного мату! :) Уже пятий раз збираюсь щось написати, але або спроба закінчується нічим… або набраний текст пропадає ще до його опублікування :( Як з цим боротись я ще не придумав, але впевнено рухаюсь у напрямку вирішення поставленої проблеми!

( Read more... )

От таке щастя відловив в мережі:



Прохання прочитати текст уважно :))

От недавно прочитав в щоденнику одної дами:

От видалась вільна хвилина і вирішив написати декілька слів…

От тут вичитав в одному журналі:

"Ну или вот самый яркий пример: встречаясь с разными мужчинами, женщина рискует прослыть шлюхой. Мужчина же, который меняет своих подруг как перчатки, напротив, гордо будет называть себя обольстителем."

По-моєму, все дуже просто і ніякої несправедливості нема!)))

Для того, щоб чоловік завоював (або навіть, просто затягнув у ліжко на одну ніч :) ) красиву&розумну&добру&ще_там_щось жінку йому потрібно докласти немало зусиль..! Що саме по собі уже натягує на мистецтво (як недавно виявилось, навіть красиво подарувати квіти може далеко не кожен!). А от жінці витворити таке з красивим&розумним&хорошим&ще_якась_фігня чоловіком - це справа пятнадцяти хвилин... В основному, достатньо одного невинного погляду і посмішки. І все! 90% чоловіків уже готові носити її на руках...

Як кажуть мудрі люди: "за все приходиться платити" :))

Так як минула моя «писанина» була дуже схожа до одного з постів комрада Марії Піскорської, то викладати її сюди я не стану. І все що мені зараз залишається, так це написати щось свіженьке :)

Не так давно купив свіжий номер журналу «Men’s Health». Признаюсь чесно, це один з небагатьох журналів такого роду, який мені подобається. Чомусь всякі «Б52», «максими» і «ego» мій шлунок погано перетравлює...

І от в цьому, квітневому, номері я натикаюсь на статтю «Как нельзя хуже». Короткий зміст статті – що не подобається жінкам в сексі. При чому, стаття повністю складається з листів відвідувачок форуму журналу «Cosmopolitan» (напевне, автор статті – великий халявщик! :) ).

Навіяно постом:

Среднестатистические современные женщины, не отмеченные чрезмерной 1) стервозностью ака блядовитостью; 2) "женской мудростью", если в отношениях с мужчиной что-то не так - отказывается жениться/обижает по пустякам/не дает денег/уделяет кому-то внимания больше... список можно продолжить - начинают обижаться и демонстрировать свою обиду своему мужчине. В надежде, что это что-то изменит, он все поймет и исправит. А разве он, когда этот делал, не понимал изначально, что ее это может обидеть? Вообще, эта тактика - "обижаться" хоть раз принесла кому-то успех??

Згадаємо наше мокре дитинство :) Який 99% спосіб у дітей випросити щось в батьків? Правильно..! Заплакати і обідитись!

Звичайно, дорослішаючи дитина розуміє, що така поведінка не прийнятна, тому виправляється в кращу сторону :) Але підсвідомість все-таки десь зберігає модель поведінки як дієву, щоб використати при нагоді (навіть, якщо така нагода випаде через 20 років!).

Тут мені можуть закинути, що таке присутнє як в дівчат, так і в хлопців... Але чоловіки не використовують такий здобутий навик в дорослому житті... тому моя теорія потерпить крах..!

Пояснити це можна досить легко. Нас, чоловіків, завжди вчать бути сильними, мужніми і «черствими». Ніяк не показувати свої слабкі місця і завжди тримати голову високо піднятою. Ясно, що всякі «соплі» з такою моделлю несумісні, тому від них треба просто відмовитись.

В цей час, жінок вчать, що вони - красива (до речі, хто сказав?! ), а по сумісництву і слабка, частина людства :( Тут з «сльозами і соплями» легше... вони прекрасно доповнюють сценічний образ дами :)

Як результат, якщо з мізками зовсім туго, то в 18 років ми отримаємо «блондисто-рожеве чудо», яке впевнене, що весь світ їй щось винен :) Так як взяти самостійно вона це не може (через свою тупість і безпорадність), то залишається один вихід – заплакати, «надути» губу і чекати, коли все готове принесуть на тарілочці!

В разі, коли починаєш розпитувати її «А що не так? Чого ти хочеш?», відповідь завжди одна – мовчання і очі повні сліз...

Я знаю тільки один дієвий спосіб виховання таких «проблемних» дітей... Треба просто нічого не робити :) Дитина побіситься 1-2 рази, побачить, що її сльози ніякого результату не приносять і потім буде «білою та пухнатою». Але як виховувати 18-річну жінку?!

Якщо її «Ромео» спробує нічого не робити, ця довгонога «рожева» красуня просто знайде собі іншого залицяльника, який буде цяцькатись з нею і виконувати всі її примхи. А такий хід справ тільки додасть дамі впевненості, що таким простим способом можна отримати все що захочеш.

Чого варті слова без практичного підтвердження? :)

Давайте подивимось навколо себе. Точні координати – «папіки» :) Кого можна побачити в їх компанії..? Точно! Наших «пацієнток» :) Основне слово таких леді - «хочу!». Звичайно, багато таких «супутниць» - це «динами», або щось наближене до проститутки... Але навіть у них присутня суттєва доля «спорченої дочки»!

Я не буду вдаватись в демагогію і розказувати про хороші/погані сторони таких людей. Все-одно я нічого не зміню... Просто скажу, що особисто я стараюсь не спілкуватись з такими представницями жіночої статі. В принципі, можна мило посміхатись і терпіти виходки цього чарівного створіння... але для чого?!

Як варіант, ставити на місце таку особу кожен раз, проте все одно прийдеться портити собі настрій, нерви і карму :( Тому простіше буде знайти якусь «нормальну» партнершу і разом з нею приємно проводити романтичні весняні ночі :) Чого і всім бажаю!

P.S.: відповідь на питання в пості – так! Інакше давно б перестали «дути губу» і обіжатись)))

З кожним днем на дворі стає все тепліше і тепліше... А одягу на наших дамах - все менше і менше :) Кожен чоловік, незалежно від свого сімейного/фінансового стану та інших факторів, хоч раз та й поверне голову вслід довгоногій красуні... і подумає «ех! Я б її..!». Але «ех» уже або не може, або «зайнятий» дружиною :(

Проте серед чоловічого населення ще збереглись молоді «дикі» екземпляри, яких не «окільцювали» і які продовжують на день св. Валентина пити пиво з друзями..! Для них обмежень практично не існує і будь-яка дівчинка в обтягуючих джинсах, теоретично, може стати гостьою їхнього холостяцького ліжка.

Декілька тисяч років сильна половина людства мало відрізнялась від березневих котів :) в плані кількості критеріїв вибору сексуального партнера... але тепер все стало набагато складніше! «Тваринна» частина нашої сутності надалі шукає за довгими ногами та великим бюстом, а от наш розум дивиться, щоб претендентка ще й була більш-менш ерудованою (інакше, після «тваринного сексу» поговорити на філософські теми буття не світить), готувала борщ/вареники не гірше ніж мама :) ну і т.д. Одним словом, нас цікавить не тільки тіло, а ще й його нематеріальне наповнення.

Тут багато скаже: «Ну і що ж тут поганого? Час первісних людей пройшов... Це все природно!». Я аж ніяк не заперечую цього факту... просто хочу поділитись деякими своїми спостереженнями та думками.

От крутий мачо мріє знайти вишукану стерву (і тільки стерву!) для спільних дискусій... Йому абсолютно неважливо який борщ вона готує (і чи взагалі знає для чого в квартирі кухня), які фільми любить, що читає... головне щоб була «дикою»! І вміла потріпати нерви..!

Коли питаєш «а для чого вона така тобі здалась..?», то завжди отримуєш відповідь на зразок «я ж самець! Це як полювання... Треба приборкати самку!». А потім ще годину вислуховуєш історії його подвигів, як він «ще не на таких з голими руками ходив» і взагалі у нього свій гарем :) Ну-ну... бачили таких!

Через тиждень-другий хлопчина знаходить об’єкт своїх бажань... і стає підкаблучником..! А все тому, що говорити кожен може, а от уміння – це діло практики... якої він зроду не мав! :)

Жінки в такій ситуації не кращі! Дівчина бажає знайти «розумного, красивого, сильного і, ГОЛОВНЕ, щоб знав чого ж він хоче!». На старт..! Увага..! Марш..!

За певний час проведення пошукових робіт вона знаходить те що шукала... І настає час першого побачення...

Наша «джульєтта» одягнута по останньому писку моди, бойовий макіяж нанесено... Зустріч... Кавалер виглядає не гірше... Здавалось би, що до ЗАГСУ один крок, але не все так просто..!

Романтична обстановка тихого кафе. Він розказує анекдоти, старається підтримувати розмову і не допускати довгих пауз. А вона просто сидить і кліпає своїми довгими віями, думаючи що сам її прихід на побачення – це уже активна участь!

Звичайно ж джентльмен у нас «не промах», тому перше побачення пройде «на УРА» і дама буде задоволеною... А от що буде далі? Варіантів небагато:

+ «Ромео» логічно вирішить, що дама «заторможена»... тому зразу ж переключиться на альтернативний варіант, де можна не тільки «вставити», але ще й цікаво та приємно провести час

+ Дама сподобається нашому «ромео» і він вирішить, що його старання мають бути чимось компенсовані... Тому їхня наступна (скоріше за все, і остання) зустріч відбудеться у його ліжку. Як тільки «зарубка» на йуху зроблена – всі вільні :)

Дуже часто жінки самі не йдуть на другу зустріч, мотивуючи це тим, що чоловік занадто наполегливий... а потім знову ж шукають аналогічну йому заміну!

А якщо жінка доб’ється свого і чоловік стане її, то що вона отримає? Цілеспрямований сильний партнер ніколи не дасть «вести» в стосунках і постійно буде нав’язувати свою думку... Коротше кажучи, приємного – мало :(

Як результат всіх цих походеньок, ми отримуємо теми на форумах в стилі «Який він козел! Абсолютно мене не слухає і робить як саме вважає за потрібне» або «Всі баби стерви! І ведеться виключно на бабло».

Я зовсім не проти такого «наукового методу тику»! Ми живемо у вільній країні і кожен робить те що йому заманеться... Плюс, я знаю про теорію імовірності і про те що в житті всяке буває :) Просто хочу виразити свою думку щодо такої ситуації.

Для чого брехати собі і оточуючим..? Раджу перед початком пошуків подумати над таким:

- Оцініть реально свої шанси і займіться пошуками партнера СВОГО РІВНЯ! В противному випадку, все що вам світить – це повноцінний церебральний секс)))) І навіть якщо «активом» будете ви, задоволення в цьому занятті дуже мало!

- Якщо все-таки вирішили, що хочеться більшого, то подумайте чим ви компенсуєте «плюси» партнера..? А головне, скільки часу пройде доки йому не надоїсть така «компенсація» і він вирішить припинити ваші стосунки?

Після першої зустрічі:

- Напружте свої мізки і дайте відповідь на два прості питання «Що я хочу отримати від партнера?» та «Що він/вона хоче отримати від мене?».

- Подумайте чи зможете дати партнеру, те що він хоче... А головне, чи ви ХОЧЕТЕ це йому дати..? У випадку, коли ваші бажання не збігаються – буде постійний дискомфорт і неприязнь між вами... Як результат – «стосунки на тиждень» :(

P.S.: обережніше з бажаннями..! Час від часу вони збуваються :)

Вітаю всіх з приходом весни :) Накінець-то я зігріюсь!))

Ніяк не міг придумати, про що ж можна написати наступний пост... Залежність кількості одягу на жіночих тілах від пори року та температури уже висвітлювали... Приколи про блондинок - не смішно... Про що ж тоді писати..?

І от тему, сама того не усвідомлюючи, підкинула моя нова хороша знайома! :) Точніше навіть 2 теми! Але іншу я залишу на наступний пост :) І так: РЕВНОЩІ В КОХАННІ.

ВСТУП

"Все ясно ревности - а доказательств нет!"

М.Ю.Лермонтов

Історія моєї нової подруги, надалі Андріана, це дійсно випробування!

Познайомилась вона з своїм колишнім 2,5 роки назад. Я точно не можу сказати чим кавалер вразив 18-річну дівчину, але у них почались "серйозні стосунки". Він, надалі Роман, старший за неї на 1,5 роки... В принципі, вони ще не дорослі, проте реалії життя уже почали розуміти.

Йшов час і Роман перетворювався з цікавого у дуже ревнивого хлопця... При чому підозри були досить примітивними та безпідставними, накшталт "З ким я тебе сьогодні бачив біля ... ?" та "А хто такий Андрій у твоїй телефонній книзі?".

Велика народна мудрість "ревнує - значить любить!" підказувала дівчині, що їй дуже повезло в житті! Таке велике кохання не кожному випадає! І вона терпіла усі виходки свого обранця...

"Ревнує не той, хто лююить, а той, хто хоче щоб його любили"

(с)пижжено

І Андріана старалась любити як тільки могла! Ціною такої любові було відсутність чоловічої уваги, звітування "де? коли? і з ким? зустрічалась", чому затрималась, неможливість записати телефони хлопців-одногрупників і т.д. При цьому сам ревнивий мачо не вважав за потрібне йти на аналогічні жертви з свого боку!

По-моєму, найдурнішим моментом у цій історії ревнощів було просити ДОЗВОЛУ! сходити в клуб з подругами.

Найгірше було те, що за час цих стосунків Роман увійшов в довіру до мами Андріани. І тепер мама повністю підтримувала його та те що він робив.

"Мрачная ревность неверною поступю следует за руководящим ее подозрением; перед нею с кинжалом в руке идут ненависть и гнев, разливая свой яд. За ними следует раскаяние"

Вольтер

Початком кінця став випадок на дні народження нашої героїні. Точно не можу відтворити усю ситуацію, але, здається, Роман подумав, що вона приділила забагато уваги комусь з гостей... Почались крики, сльози, звинувачення у невірності... і погрози стрибнути з 4 поверху будинку..!

Герой уже стояв на підвіконнику... але інстинкт самозбереження абсолютно не думає про ВЕЛИКЕ ЧИСТЕ КОХАННЯ... Тому з гордим виразом обличчя, на якому читалось "Ладно! Впросили... сьогодні стрибати не буду!" Роман спустився на "грішну землю".

"Любить кого-нибудь означает желать этому человеку только добра"

Фома Аквинский

Уже пів року як Андріана не таючись ходить по клубах і записує в телефонну книгу номери нових залицяльників...

Проте колишній коханий не думає здаватись і регулярно про себе нагадує, зокрема він став дружнішим з мамою дівчини. "Зять" та імовірна теща постійно спілкуються на теми "щасливого майбутнього дочки", про що свідчить хоча б той

факт, що про всі мої зустрічі з Андріаною Роман дізнавався з затримкою в один день. А потім писав СМС з погрозами "майбітній імовірній дружині" (при чому, погрози стосувались тільки її..! От гівнюк!).

САМЕ ПОСТ

Я не можу судити про переживання та відношення жінок до ревнивих чоловіків, тому постараюсь абстрагуватись від будь-яких висновків від імені жінок...

Скажу чесно, я - ревнивий! :) Я не можу не помічати знаки уваги від чоловіків до моєї коханої... мені цікаво скільки чоловічих імен у її записнику, куди вона ходить без мене... про що говорить з подругами... Але я НІКОЛИ не дозволяв собі контролювати свою дівчину!

Для чоловіків велике значення має дружба. Наші друзі - це святе, на цю частину нашого життя ми не терпимо зазіхань! Зустрічі за пивом - прирівнюються до Нового Року :) Ми стараємось виручати один одного у будь-яких ситуаціях! А основою дружби, як відомо, є довіра! 

Наші другі половинки, для того щоб стати ними, спершу мають бути нашими друзями, увійти у це коло... Тобто, між нами має встановитись довіра..! А коли, я почну читати СМС на телефоні дівчини та розпитуватись з ким вона сьогодні гуляла - про яку взаємну довіру може йти мова?!

Тому я завжди стараюсь подавити це почуття в собі... І з кожним разом це стає робити набагато легше :)

А які ж основні витоки ревнощів?

Напевне, найбільше прослідковується почуття власності... Багато чоловіків думають, що якщо їх обрали, то вони автоматично стають "господарями" не тільки тіла, але й приватного життя коханої. Повний абсурд! Часи печерної людини давно уже минули! Ми живемо у цивілізованому світі, де нема "самців" та "самок"... Є чоловіки та жінки, яких виховували як вільних людей з повною свободою слова і дій. Жінку не потрібно захищати від доісторичних потвор, зараз вона самостійно дасть раду у свому житті.

Для прикладу, у мене прекрасно розвинуте почуття власності. Я чітко проводжу межу між своїм і чужим! І не дай Бог

комусь зазіхнути на моє! Проте, це стосується речей і роботи... але аж ніяк не коханої жінки! Хіба вона якась річ?!

Прийнято засуджувати тоталітарні режими та співчувати бідним людям, які живуть у таких країнах. При цьому ревнивці не здогадуються провести явні паралелі між собою та цими режимами... Звичайно ж, це буде означати визнати свою неправоту, а на таке здатні далеко не всі!

Другий пункт у нашому хіт-параді займає небажання знову залишитись самому. Це і не дивно, рано чи пізно будь-яка дівчина не витримає такого тиску і вибере першого-кращого з свого оточення, тільки щоб він не був таким ревнивим! І наш герой знову буде шукати обєкт для "нагляду". При цьому будь-кого він не вибере! потрібна як мінімум Анжеліна Джолі... при чому з такими ж мізками та багатством! Тому пошуки затягуються дуже-і-дуже надовго!!!

І замикає трійку невпевненість та нікчемність чоловіка. Закомплексовані по саме «не хочу»! Такі люди просто бояться, що рядом біля жінки опиниться кращий "варіант" і вона одразу ж обере його. Тому постійний контроль за особистим життям має відсікти таку імовірність і подарувати впевненість... Як результат - постійні обмани з сторони жінок та наростаюча недовіра чоловіків... А далі - кінець!

“Мерою достоинтва женщины может быть мужчина, котрого она любит”

В. Белинский 

Цікаво, скільки жінок захоче прирівнятись до нікчемного закомплексованого тирана, який приймає її за непотріб? Якщо відкинути всяких збоченок, то число буде прямувати до нуля... Тому я не можу зрозуміти, якого ХРЕНА чоловіки стараються бути такими, яких найменше люблять?!

Думаю, що слова Белінського справджуються і в другу сторону... Але так як я не жінка, то розказувати про жіночі ревнощі не можу. Хоча припускаю, що витоки такі ж як і в чоловіків.

THE END

"Влюбленность указывает человеку, каким он должен быть"

А.П.Чехов

Беручи до уваги вислів написаний вище, можна зробити висновок, що Роман так і не зміг полюбити... Інакше б перестав мучити Андріану безпідставними ревнощами та заборонами.

Я бажаю всім кохати та бути коханими, а також підтримувати взаємодовіру у стосунках!

P.S.: буду радий почути варіанти чому жінки ревнують..? Ну і звичайно ж думки, які я забув висвітлити, про ревнощі чоловіків...

Post Valentine’s Day…

00:00 14 лютого... Майже як Новий Рік, тільки тепер до нас мав прийти не Дід Мороз, а Валентин... :) Так як я вів себе в напрямі «вічного і великого кохання» НУ ДУЖЕ погано, а халявних презервативів в продарунок НУ ДУЖЕ хотілось (думаю логічно, що містер Вічна_Любов має носити тільки такі подарунки :) ), то було прийнято рішення допомогти людству в примноженні себе самого!

Не врахував тільки одне – після півночі на мене ніхто не чекав і всі «мирно сопіли в дві дірки» у своїх ліжках :( Трохи помізкувавши, вирішив провести невеликий соцексперимент! Раз на вулиці уже наступив день Валентина, то чому б не матеріалізувати цього мужчину?))) Скажу чесно, мої пізнання в генетиці – самі мінімальні. Але в «матеріалізації» людей у віртуальному світі – я майстер!

Під приціл попала багатостраждальна система «Мамба» і фотки одного друга, для якого я робив художню міні-фотосесію. Щоб мене зразу ж не закидали помідорами скажу, що друг – не українець і шанси знайти його (або щоб він побачив свої фотки на сайті) дорівнюють нулю! Тому ніхто нічим не ризикував і ніяк не постраждав. :))

Десь за 20 хвилин була створена анкета хлопця на ім’я Валентин з дуже непоганими фізичними даними, матеріально забезпечений, який захоплювався мистецтвом, театром, фотографією і т.д., вважав, що велика чиста любов існує, а секс – це безплатний додаток до неї. Такий собі принц на білому коні :))

Щоб чоловіча частина суспільства не вважала себе обділеною, через 10 годин була створена жіноча анкета Валентини :)) Симпатична дівчина з чарівними очима, розумна, дотепна, забезпечена і бла-бла-бла... Розрив в 10 годин був зроблений спеціально, як невелика компенсація до набагато більшої активності чоловіків на порталі.

Весь робочий день я мав цікавіші заняття ніж слідкування за динамікою відвідувань анкет та кількістю меседжів, тому кольорових графіків тут не буде :)

Вечір провів теж досить цікаво... В деталі вдаватись не буду, зауважу тільки, що очікував побачити на вулицях міста НОРМАЛЬНИХ людей, з квітами, надувними шариками і всіма іншими атрибутами... А побачив: таку ж як і завжди кількість «полосатих Абібасів», красивих дівчат в «міні»/обтягуючих_джинсах, які йшли поруч з якимось бидлом («Це не любов зла, це козлів багато» (с)пижжено ), купу п’яних ХЛОПЦІВ-малолєток БЕЗ ДІВЧАТ (цікаво, що вони святкували? ), стільки ж дівчат-малолєток, які пили пиво з горла на вулиці і нарікали на «кавалерів» (на себе не здогадались подивитись! ), «папіків» з своїми «довгоногими мавпами», ну і т.д.

Довгоочікуване 00:01 15 лютого! УРА! Відкриваю анкету нашого Валентина і... бачу 2 (?!!) меседжі та 13 переглядів :( Вітання з іменинами + трохи тексту... Не скажу, що це були дійсно класні повідомлення на які б одразу ж захотілось відповісти... але доля оригінальністі у них була присутня :)

Відкриваю анкету Валентини і... ВАУУУУ! 54 меседжі та 157 переглядів! Ну, думаю, хоч комусь повезло!

Починаю переглядати повідомлення... З часу мого останнього експерименту на цьому порталі (2 роки) змінилось мало..! :(

Я спеціально зберіг абсолютно всі повідомлення і вивів з них невелику статистику... але її тут оприлюднювати не стану. Скажу тільки, що все як завжди: багато відкриток і підморгувань, трохи менше «Привіт! Давай знайомитись/дружити», багато стандартних сердечок, які пересилають по асьці (до речі, Валентині присилали ТІЛЬКИ ОДИН ЇХ РІЗНОВИД!!! от ліниві тварі!!!), секс запропонували тільки 2 рази (виправляються сволочі!)... Реально цікавих і хороших меседжів було тільки 3 :(

І так, короткий підсумок доби: день Валентина розчарував мене як у реальному, так і у віртуальному світі! Добре, що я не вважаю його святом і, відповідно, ніяк не відмічаю :)

Чоловіча частина порталів знайомств як була тупими вівцями, так ними і залишилась... Жіноча частина надалі проявляє дуже малу активність у пошуку свого принца, надаючи перевагу теревеням з подругами і паралельному наріканню на «жентельменів»...

Реальний світ... Краще починати не буду, а то вийде ще один пост :))

P.S.: анкети створювались у обласному центрі середньої величини, тому кількість меседжів і переглядів не була надто високою... Думаю, взявши столицю, отримали б ту саму картину, тільки більших розмірів...

P.P.S.: з нетерпінням чекаю на 8 березня! Там я підготую особливо цікаву штуку..! Надіюсь усе получиться і звіт по акції ввійде у мої мемуари :))

Всім ОЛА!

Ще один пост, який мав бути зовсім не про те що я напишу... Тему жінок і хитрості прийдеться відкласти на невизначений термін :(

Вчора сиджу я собі тихо на роботі, нікого не чіпаю... і тут в аську стукає мій друг з пропозицією сходити на одну паті. Можливо, я б послав його подальше, тому що не було ні настрою, ні бажання кудись виходити з теплого приміщення... але слова «Там буде 20-25 дівчат і тільки 3-4 хлопці!» не дали мені цього зробити :) Все таки, природа подарувала мені все що треба, щоб не бути обділеним жіночою увагою, має якісь плани на мене... Для чого ж її розчаровувати?! :)

І так в обумовленому місці в час «Х» троє бойових друзів вирушили на виконання своєї місії по звабленню протилежної частини людства...

Скажу чесно, контингент був 50/50... в загальному нічого надто особливого, окрім ведучої і трьох її помічниць :))

Значить паті почалось, ми перезнайомились з частиною представниць жіночого роду, все йде тіп-топ... І тут я бачу свого старого знайомого, йду з ним привітатись, розпитатись як справи, що нового в житті. Підходжу. Вітаюсь. Він робить «квадратні очі» і випалює «А ТИ ТУТ ЩО РОБИШ?!». Чесну кажу, що прийшов «познімати» дівчат. Після цього він просить мене вийти на вулицю, де тихіше і можна спокійно порозмовляти.

Виходимо... У мене прокидаються дуже нездорові думки... Як виявилось недарма!

Вечірку організовувала благодійна організація... А чим займаються такі організації? ПРАВИЛЬНО! Допомагають бідним і знедоленим! В їх число входять ВІЛ-інфіковані, колишні зеки, геї, бомжі і т.д. Відповідно, на вечірці присутні координатори і «пацієнти» (як виявилось бомжів і зеків не було :) )... Мій друг пояснює мені, що місце для «зйому» я вибрав не найкраще (що я вже і сам встиг зрозуміти). Позитивним моментом виявилось те, що усі «голубі» прийшли в парах і я їх не цікавлю)))

Наступну годину я провів спілкуючись з другом і своєю знайомою, яка, як виявилось, теж працює в цій організації і займається «гномиками». Під час розмови дізнаюсь багато цікавого про «нетрадиційне» життя свого міста, про те що мій друг змінив орієнтацію з «натурала» на «бі» (він теж якось причетний до роботи з геями, а вони не дуже хочуть відкривати усі свої таємниці «нормальним»), про те як тяжко живеться «меншинству», про орієнтацію декого з наших чиновників та бізнесменів, ну і т.д.

Взагалі пост міг тут і закінчитись, якщо б не... Я ніколи не висвітлював теми «жіночого динамо» (всяких статей і книжечок по цьому вистачає), але згадував той факт, що там де водяться лисі дядечки-мажори, там водяться і дівчата які їх «розводять». Тусовка «гномиків» аж ніяк не виняток!

Серед гомосексуалістів багато солідних і впливових людей, тому деякі «смазливі мальчікі» пробивають своїм задом (в народі, «очком») шлях на гору. Деякі заробляють гроші на дівчат «ночуванням» з цими ж дядечками...

До речі, що мене здивувало, багато з «блакитних» мають жінок і дітей..! Тобто, в один прекрасний день вони проснулись після бурної ночі кохання і зрозуміли, що вони люблять чоловіків... А 5-10 років подружнього життя – це галюцинація..?

Мені тяжко зрозуміти, як людина, яка все життя била себе в груди, що вона гетеросексуал і з нею спокійно можна йти в сауну, в один прекрасний день зраджує це все заради «Віяння вітру моди»... Або цей самий «смазливий мальчік», який насправді гетеросексуал, терпить домагання якогось жирного «хряка» заради можливості відвідувати дорогі клуби і ресторани...

А потім психологи задаються питанням, звідки ж у нас беруться психопати і чому така велика кількість самогубств..? Людині ж не залишається  нічого, окрім як замкнутись в собі і сприймати реальність як страшний сон... А якщо сон не закінчиться..?

А ви б змогли продати своє тіло заради «світлого майбутнього»? А душу..?

Вчора ще раз побував у  "вищому суспільстві"... Дорогий ресторан, секюріті з металошукачами і всі "панти" :))
Не дуже люблю таку обстановку, всі ці дядечки з їхніми блискучими лисинами і довогоногими-круглопопими фіфочками (як додаток до свого гаманця) викликають у мене мало позитивних емоцій :(
Не скажу, що вечір пройшов погано! Було багато цікавих розмов про "високе", ну і не зовсім :)) Багато жартів, приколів і життєвих історій... Одним словом, мені сподобалось.

Але пост хотів написати не про це...
Так як ресторан дорогий, то і контингент там відповідний... І цей самий "контингент" непогано розводиться на бабло :)) Чим безжалісно користаються відповідні дами. Скажу чесно, працюють вони дуже "грубо"! Виляють всіма округлостями тіла, чекаючи що на це "поведуться"... Хоча такий метод навіть дуже і дуже результативний, але час від часу приходиться доходити до крайньої межі - платити своїм тілом за халяву! А це уже попахує проституцією, хоча самі "леді" ні в якому разі такими себе не рахують!

Для прикладу, у мене є знайома яка зможе розвести навіть жида за пів години, і він буде щасливий потратити на неї свої гроші!
При цьому вона НІКОЛИ НІЧИМ не виляє і надій на "палку чаю" не дає! Я просто прихиляюсь перед її розумом (який дійсно присутній!) і умінням психолога! З такою супутницею не стидно зявитись на людях і не переживати що про тебе подумають!

Повернемось до наших баранів...
Мій друг під час посиділок :)) сказав: "Найтяжче в цьому житті - красуням. Від них, в більшості випадків, хочуть тільки одного і найгірше, що вони самі знають що саме! Нема змісту отримувати 2-3 вищі освіти, якщо оцінюють тільки твої зовнішні дані. Тебе завжди будуть хотіти купити, ти завжди будеш товаром! Спершу ти будеш проти цього, будеш старатись змінити це... Але з часом примиришся, звикнеш і продашся багатому 'папіку'." Це аж ніяк не відкриття, це тільки один з висновків з нашої реальності... А для когось - це і є самою реальністю...


А тепер запитання до тих, хто ще не змирився з реальних ходом справ: як ви визначаєте, що вас хочуть купити? де саме ця межа..?


P.S.: "ЖЕНЩИНА — самка, у которой есть МУЖЧИНА; МУЖЧИНА — самец, у которого есть ДЕНЬГИ." (с)пижжено

Святкові дні – це щось страшне! Зустрічі з родичами – не надто приємна річ... Шум, гам! Як в психушці! :)) І як так можна відпочивати? Добре, що хоч в перервах ніхто не чіпає і не розпитує як у тебе справи! І от в цей блаженний час можна позайматись чимось не надто корисним, але дуже приємним! :)) Наприклад, почитати чоловічий журнал. Але не з екрану монітора! А сидячи на дивані з гарячим чаєм в руці :))

І от в цьому «гламурному чтиві» натикаюсь на рубрику порад... Бла-бла-бла... і останнє питання: «Чи варто дарувати квіти дівчині, коли йдеш з нею в кіно?». Враховуючи вікову категорію цього журналу, питання видалось дуже і дуже смішним :))

Пам’ятаю в дитинстві моя мама і тітка постійно вчили мене, що подарунки для дівчини це обов’язкова річ! А забути про якусь з річниць чи день народження двоюрідної тітки троюрідного дядька – прирівнюється до смертного гріха :)) (звичайно, я «трохи» прикрасив настанови... але суть залишилась незмінною). Особлива роль в цих порадах відводилась квітам. Мені дали базові знання про значення квітів, про те, в які моменти краще дарувати конкретну квітку... Одним словом, базовий курс молодого бійця :))

Тепер чоловіки впевнені, що подарувавши розу на перше побачення – він виконав життєву норму :)) А за цю розу жінка має стати чуть не секс-рабою!

Інший крайній випадок – це коли чоловік старається купити жінку подарунками. Пів сотні червоних роз і золотий браслет – це не проблема..!

Якщо взяти статистично, то «однорозки» - це більшість чоловіків, десь відсотків 60 набереться... Багатих «папіків» буде десь 10-15 відсотків... Як результат 25-30% нормальних..! Просто катастрофа!

А тепер попробую розібратись в усьому цьому хламі...
Нижче я не буду враховувати жінок, які візьмуть золотий браслет навіть, якщо його дарують з словами «Подавись!». Чоловіків, які хочуть і можуть купити жінку таким браслетом. Дам, яким гордість не дозволить опуститись до прийняття подарунку, що коштує менше ніж 1500 «вбитих єнотів». Ну і тих «джентельменів», які або не в змозі купити щось дорожче за ромашку, або настільки ж «жмуться».

Для чоловіків подарунки носять винятково практичний характер. Ми привикли до того, що нашим життям керує розум, ми не віримо в гороскопи і не читаємо «сопливих» романів про кохання.

А от жінки – абсолютно протилежні нам. Вони і вірять в гороскопи, і читають любовні романи. Плюс, в житті дуже часто керуються чистими емоціями!

Матеріальна сторона питання: для чоловіків, наприклад, квітка не має практичного застосування. Її не можна з’їсти, просвердлити нею диру в стіні або похвалитись перед друзями через рік. Напевне тому з подарунками такого роду у нас не склалось :((

Ну а так як квіти (і всякі маленькі подаруночки), в основному, пов’язані з «міні-святками», то ми забуваємо і про них, і про самі «святка».

Найбільше нещастя в тому, що таких «свят» більше ніж нам би хотілось. А дійсно важливих, наприклад день народження, всього 2-3 на рік. От і виходить,  що ми частіше забуваємо про подарунки ніж даруємо їх :((

Нематеріальна сторона питання : як уже було сказано, на відміну від жінок ми (в більшості :)) ) керуємось розумом. Ми практики і реалісти! Тому події типу «місяць як ми почали зустрічатись», «два місяці як ти до мене підійшов перший раз» для нас практично не мають значення... ми не запам’ятовуємо такі дати! Плюс, як було сказано, на такі дати не прийнято дарувати щось дійсно цінне... тому квіти і плюшеві собачки знову в прольоті...

Але жінки, які більше керуються емоціями дивляться на це абсолютно інакше. І тут у нас найбільша нестиковка :(( 

Ну, а ця нестиковка постійно переростає в сварки... Жінки «наїжджають» на чоловіків через те, що ми забуваємо про різні важливі (і не дуже) дати, а ми на них через ці самі свята про які треба пам’ятати :))

В принципі, вирішення такої проблеми не існує... Перевиховати 25-річну «дитину» і навчити її, що такі маленькі подарунки дійсно мають значення на ці маленькі свята - практично нереально! Та й «відбирати хліб» у батьків - просто нечемно...

Так само нереально перевиховати жінку, щоб вона не звертала уваги на нашу память і нетактовність. Або, якщо б і звертала, то набагато тихіше. Правда, тоді вона не буде такою жіночною :))

Програма-максимум у таких випадках – це просто зрозуміти один одного. Чоловікам треба навчитись звертати увагу та пам’ятати такі дрібниці, а жінкам – не починати сварку кожен раз, коли ми забуваємо про таке. В результаті такої сварки переможців не буде, але осадок і оскал може залишитись ще дуже надовго!

І хоча все вище написане стосувалось подарунків жіночій частині суспільства, проте не треба забувати і про той факт що чоловіки теж їх дуже люблять :)) Тому, дорогі жінки – не забувайте про своїх коханих!

P.S.: як невелика порада жінкам: постарайтесь дарувати щось практичне! Навіть якщо це штопор або чоловічий журнал :))

P.P.S.: хотів написати "кохайтеся, бо ви того варті"... але все-таки напишу - "займайтесь коханням, бо це приємніше і корисніше ніж кричати один на одного" :))

Алоха, майн діар хрендс!

Перш за все, хочу поздоровити усіх з Наступаючим НР :) Чоловічій частині традиційно побажаю «щоб стояв у кожній хаті при любій погоді», ну а жінкам – щоб побільше «стоящих мужчин» було біля ваших ніг в новому 2007 році!

До цього я написав пост про „фіфочок”, як їх виховують і якими вони є… Але вирішив, що пост є не досконалим і чогось в ньому все-таки бракує. Тому напишу про те, що дуже підняло мені вчора настрій! Букв багато, тому беріть чай і сідайте зручніше :)

Май сторі:

Наш департамент вирішив відсвяткувати закінчення трудового року і успіхи в ньому… Пиво + спілкування з друзями вивело мене з „мінусів” на „нульовий рівень” і я міг сприймати реальність досить адекватно без матюгання всього, що рухається :)

Після того як закінчилась наша „нарада”, я і мій співробітник вирішили відмітити останній робочий день в році! Який, за дивним збігом обставин :) , припадав теж на вчора! Тому ми порулили в піццерію за додатковою порцією «рідкого хліба» :)

Як результат, моє тіло відчуло себе повністю щасливим, а от настрій вперто знаходився на нульовій відмітці :(

Трохи обговоривши плани на зустріч Нового Року, було вирішено, що пора би вже рухатись в сторону власних теплих квартир :) Поганому настрою залишалось жити ще 10 хвилин...

Йшла n+1 секунда „польоту”, коли двоє відважних „пілотів” побачили двох відважних пілоток пілотчиць :) Спершу проскочила думка „А чому б і не ...?”, яка була відкинута мозком через не зовсім тверезий стан „пілотованих тіл”...

Йшла n+20 секунда польоту, коли два відважних пілоти побачили трьох відважних туристів, що хотіли завоювати серце і ліжко пілотчиць :) (вот закрутив! прямо Санта-Барбара!)

Далі відлік часу йде майже точний, так як відважні пілоти відважно „хронометрили” свої  хрЕнометри :)

Туристи, як і водиться усім „повзаючим” думали над планом захоплення секунд 25... Надалі їхні мізки були зайняті задачею переставляння ніг для просування тіл в просторі (в інакшому випадку, за здогадками автора, вони б придумали кращий план).

Назоганяння зайняло секунд 30... Після чого найсміливіший турист щось „промявкав” і одна з пітолок пілотчиць дала чітку відповідь з абсолютно точним вказанням місця куди туристи мали йти з барабаном на шиї. Нажаль, точний діалог не був записаний тому тут не приводиться :(

Щоб ніхто не подумав, що я радію з невдачі „туристів”: мене звеселив не сам факт невдачі, а як вона відбувалась!

Через 5 хвилин я побачив „туристів” біля зупинки маршруток, де вони жваво обговорювали факт невдачі, при тому ні слова НЕ прозвучало про власну тупість..! А я більш ніж упевнений, що першою фразою було „Привіт! Котра година?”. Від автора: бл%! Навіть тупа фраза «Тайд або познайомитись!» дала б їм більші шанси на успіх!

Висновок: Ще раз переконався, що більшість чоловіків не можуть придумати нічого оригінального для початку знайомства! Де б воно не відбувалось!

А всього-на-всього треба було сказати щось веселе, щось неординарне, щось цікаве..! За 55 секунд 3 людини, методом мозгового штурму, можуть видати 6 варіантів, як мінімум!

Тепер ще 3 чоловіка впевенені, що стерви повсюду і ще 2 жінки – що чоловіки дійсно тупі козли :(

P.S.: ніколи не виступав на підтримку пікаперів, але їхні „оупенери” – набагато оригінальніші! Навіть попри їх шаблонність...