Jerzy's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
Jerzy's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
| Saturday, May 3rd, 2008 | | 12:18 pm |
В мире распространяется движение партизан-садоводов  Они трудятся под покровом ночи, вооруженные "зерновыми бомбами", химическим и холодным оружием - компостом, удобрениями, вилами и лопатками. Они заимствовали приемы борьбы у анархистов и революционеров. Их цель - сделать мир прекраснее. Речь идет о стремительно растущей по всему миру армии "партизанов-садоводов", преображающих урбанистические пустоши в цветущие уголки. Один из идеологов движения - бывший сотрудник лондонской рекламной фирмы Ричард Рейнолдс (Richard Reynolds) - написал своеобразное руководство "On Guerrilla Gardening" для начинающих диверсантов. Свою деятельность автор определяет как "незаконное озеленение чужой земли". Согласно книге, движение зародилось в Нью-Йорке в семидесятых годах прошлого века. С тех пор многие горожане бросают вызов муниципальным властям, своими силами облагораживая общественные территории, которыми пренебрегают чиновники. В настоящее время отделения организации действуют не только во всех европейских столицах, но и в Токио, Сеуле и других городах. Рейнолдс и его соратники тайно разбивают клумбы, разбрасывают по окрестностям семена, сажают цветы и экзотические растения, чтобы наполнить яркими красками и ароматом угрюмые серые улицы и бетонные колодцы дворов. Кстати говоря, в Великобритании возделывание не принадлежащей вам земли является уголовно наказуемым деянием, однако Рейнолдс надеется, что очевидная выгода для общества и здравый смысл возьмут верх. Остается лишь повторить вслед за героем Владимира Маяковского: "здесь будет город-сад". http://www.podrobnosti.ua/kaleidoscope/2008/05/01/518995.html | | Friday, May 2nd, 2008 | | 2:17 pm |
| | Wednesday, April 16th, 2008 | | 4:09 pm |
ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЛІВО-СОЦІАЛІСТИЧНОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ Роман РОЗДОЛЬСЬКИЙ
 Наступні спогади були написані українським марксистом Романом Роздольським (1898-1967), автором відомих книжок «Написання «Капіталу» Маркса» та «До національного питання. Фрідріх Енгельс і проблема «неісторичних» народів». Ця сторінка історії соціалістичного руху довгий час була забута. Роздольський - єдиний, хто пережив трагедію, що безжально поглинула першопроходців, про яких він пише. Настав зручний час для нової публікації його спогадів тоді, коли українське питання знов поставлено на порядок денний повсталими масами. Але в той же час ніколи досі обізнаність про українську марксистську традицію не була на такому низькому рівні, і, що прикро, навіть у Галичині, про яку далі йтиме мова. Відомий інтелектуал Богдан Кравченко якось прокоментував: «нас називали неісторичними народами і ми є такими в тому, що забули нашу історію». Таким чином, публікуючи цю роботу ми робимо невеличкий внесок для відновлення втраченої пам’яті про українську ліву. | | 11:17 am |
Лекція Кріса ФОРДА "УКРАЇНСЬКИЙ МАРКСИЗМ" - 19 квітня - 14:00 - галерея «Мистецький курінь» У субботу 19 квітня о 14.00 в галереї «Мистецький курінь» (вул. Пирогова, 10 г) в рамках зустрічі філософського клубу Мінерва британський історик, філософ, діяч соціалістичного руху Кріс ФОРД прочитає лекцію на тему: УКРАїНСЬКИЙ МАРКСИЗМ: ТІНІ ЗАБУТИХ ПРИМАР ЧИ КЕРІВНИЦТВО ДО МАЙБУТНЬОЇ ДІЇ? Кріс Форд - історик, соціальний філософ, чільний активіст британського соціалістичного руху. Тривалий час належав до світового «News and letters committee», заснованого видатним марксистським філософом 20 століття Р. Дунаєвською (США). Зараз Кріс Форд належіть до Альянсу за робітничу свободу (http://www.workersliberty.org/). Основне наукове захоплення Кріса Форда — український марксизм. Він є провідним європейським дослідником історії українського соціалістичного руху початку 20-го століття. Кріс Форд є видавцем англійського перекладу книжки Івана Майстренка «Боротьбізм», а також багатьох матеріалів, що присвячені українському лівому та визвольному рухові. Більшість матеріалів з історії українського соціалізму на сайті "Ліва справа" не вийшли б у світ без його допомоги. Деякі з матеріалів Кріса Форда: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 РР.: Вирішуючи долю Європейської соціалістичної революції http://www.thehobgoblin.co.uk/journal/H2.htm (власний журнал Кріса Форда) http://www.marxists.org/history/etol/revhist/backiss/vol3/no3/ford.html http://www.workersliberty.org/node/9629 Окрім того, у четвер, 17 квітня, о 16:00 Кріс ФОРД виступить на круглому столі веб-сайту "Главред" (вул. Стрітенська 8/2) | | Sunday, April 13th, 2008 | | 7:29 pm |
Пределы роста Не впечатлил Медоуз. Точнее именно выводы не впечатлили. Последняя глава - не больше, чем моральная проповедь. Книга сильна статистическими выкладками и математическим моделированием, но для того, чтобы их убедительно донести, надо полностью сканировать. А вот в идеологической части там вообще ничего интересного. | | Friday, April 4th, 2008 | | 1:39 pm |
НЕВІЛЬНИКИ І СМЕРТНИКИ В ДВОХ ТАБОРАХ: Спогади про Освенцим і Біркенау Роман РОЗДОЛЬСЬКИЙ
 Навіщо, питається, публікувати спогади про Голокост, коли його заперечують лише відверті маргінали? Причина в тому, що в нашому власному русі деякі соціалісти чинять історичний злочин проти пам’яті в’язнів таборів на кшталт Освенциму. Значна частина лівих перекрутила солідарність з пригнобленими і жертвами агресії на некритичну підтримку таких організацій як Хамас в Палестині та Хізболла в Лівані. Але ж обидві вони заперечують факт Голокосту!
У відповідь ревізіоністам та їхнім апологетам, що не наважуються заперечити їхню брехню, ми публікуємо спогади в’язня Освенциму. Автор не був а ні сіоністом, а ні євреєм. Роман Роздольський був активістом соціалістичного руху з 1915 р., засновником і провідним теоретиком Комуністичної партії Західної України. Опонував сталінізму і підтримував молодий троцькістський рух. Він був відомим марксистським дослідником і автором книжок «Написання «Капіталу» Маркса» і «До національного питання. Фрідріх Енгельс і проблема «неісторичних» народів». У 1942 р. Роздольський був заарештований гестапо в Кракові за допомогу євреям. Він вижив і надрукував свої спогади в українському емігрантському соціалістичному журналі «Оборона» в 1956 р. Спогади Роздольського – це не тільки свідчення, але й утвердження віри в соціалістичний проект після такого жахіття як Голокост. Те, у чому наше покоління може черпати натхнення. | | Thursday, April 3rd, 2008 | | 4:53 pm |
| | Saturday, March 22nd, 2008 | | 11:56 pm |
Документи по історії українського соціалізму
Те, що не викладено на Лівій справі:
- Газета "Боротьба", орган закордонної організації УСДРП, 1915-1916 роки
- Микола Порш, "Про автономію України", 1907 (брошура)
- "Червоний прапор", орган УСДРП незалежних - УКП, 1919-1920 (електронні фото)
- Роман Роздольський, "Фрідрих Енгельс про Україну" (стаття)
- Володимир Винниченко, "Революція в небезпеці", 1920 (брошура)
Дві останні незабаром на ЛС з'являться. Решту можу дати на копіювання.
Архівних документів по історії ОУН і УПА в найближчому майбутньому більше не передбачається :( | | Friday, February 29th, 2008 | | 3:42 pm |
Територія революції
По-моєму, все вийшло непогано. Чудова дружня атмосфера була на секції, з "Днями науки" не порівняти. Дякую всім, хто був дотичний до організації. Окрема подяка модератору за надання додаткового часу ;) Давайте проводити такі конференції частіше :) | | Wednesday, February 27th, 2008 | | 10:35 am |
| | Friday, February 15th, 2008 | | 7:51 pm |
ОЛІГАРХИ "ВІДРОДЖУЮТЬ ТРАДИЦІЇ МЕЦЕНАТСТВА" Шикарна стаття Насті Рябчук. Рекомендую.
 "Столичний мер Леонід Черновецький оголосив 2008 рік Роком доброчинності в Києві", - читаємо на офіційному сайті Київської міської ради. "Безумовно, нинішня міська влада та Леонід Черновецький особисто й без того роблять чимало доброчинних справ. Але ми хочемо долучити до них якомога більше самих киян, насамперед заможних", - розповіла журналістам Ірена Кільчицька, голова організаційного комітету "з підготовки та проведення відповідних заходів" (1). Насправді ж, українські олігархи ("заможні кияни") і без ініціативи Черновецького вже давно навчилися грати у "проведення відповідних заходів", тому "рік доброчинності" просто більш чітко окреслює невтішні тенденції суспільної легітимації такого роду діяльності. Населення схвально сприймає щорічні акції "Благодійник року", численні статті про "відродження традицій меценатства" (скільки разів я зустрічала у пресі цю фразу-кліше) і навіть виявляє свою солідарність, висилаючи на благодійні фонди смс-ки чи перераховуючи останні копійки з пенсії. Ніби всі розуміють, що тому ж Пінчукові важливіший позитивний імідж на Заході серед інших капіталістів-благодійників, щоб його сприймали як легітимного "європейського" гравця (а не як напівдикого капіталіста з Третього світу), ніж якісь "духовні цінності" царської аристократії позаминулого століття. А втім ніхто не наважується написати "олігархи відроджують традиції меценатства", а пишуть у безособовій формі "відроджуються" (отак самі собою, невідомо як і з якого дива!) або з займенником "ми" - ніби ми всі маємо допомогати олігархам їх "відроджувати". | | Friday, February 8th, 2008 | | 1:23 pm |
ТЕОЛОГІЯ ЗАМІСТЬ ВИЗВОЛЕННЯ Чудова стаття ![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) master_genie. Мабуть, що навіть ППКС.  Блаженний Августин поділяв світ на дві частини: Град Земний і Град Божий. Схоже, багато сучасних лівих, які так нікуди й не пішли від релігійного світогляду, так само уявляють собі два паралельні світи: земну юдоль і Небесний Чьяпас (Небесний Всесвітній Радянський Союз, Небесну Федерацію Громад).
В Земному Граді всі вони займають ту чи іншу посаду, заробляють гроші, ходять в банки й супермаркети, дотримуються чинного законодавства, часто навіть ходять на вибори. Але думками вони – там, в Загірному Чьяпасі, курять сигару через дірку в шапочці-підарасці, гарцюючи на вірному коні по праву руку від субкоманданте. Їм нецікаво жити в цьому грішному світі: стоячи в черзі на маршрутку, вони мріють про іншу реальність, у якій вони полемізують із вічно живими Марксом, Кропоткіним і Троцьким та уточнюють план Загального Страйку, остаточного удару по Системі, призначеному на завтра. Звичайно, Там немає жодних маршруток, які забруднюють повітря, працюють з усіма можливими порушеннями й належать купці місцевих чиновників-бізнесменів. Не потрібно займатися нудним вивченням законодавчих актів і «совковою» профспілковою діяльністю; можна просто махнути шашкою, подолати відчуження, захистити всіх панд і китів, перемогти фашистів, скасувати гроші й уряди та явочним порядком оголосити постання Анархії Божої на землі. | | Friday, February 1st, 2008 | | 8:42 pm |
| | Saturday, January 19th, 2008 | | 6:27 pm |
Майкл Буравой - За публичную социологию
Очень интересная статья известного левого социолога и антрополога из Университета Беркли Майкла Буравого "За публичную социологию". Особенно в контексте дискуссии о вмешательстве социологов в общественные изменения
На том же блоге и комментарии на эту тему некоторых российских социологов, в частности директора Института "Коллективное действие" Карин Клеман
| | Thursday, January 17th, 2008 | | 3:20 pm |
Еще раз о рейтинге, честности и лицемерии
Уважаемая редакция сайта contr.info,
уже не в первый раз отмечаю отсутствие линка на источник при перепечатке материалов на contr.info с других сайтов или блогов. Это является проявлением неуважения к тем, кто тратит время на размещение текстов в Интернете. Не думаю, чтобы вам хотелось услышать обвинения в имитации регулярного обновления сайта эксклюзивными материалами и желании повысить рейтинг за счет чужого труда. Просьба впредь не забывать давать линк на первоисточник в Интернете и, тем более, не удалять с форума вежливые замечания по этому поводу, поскольку это дает основания трактовать ваши действия именно в вышеуказанном ключе.
Апдейт: в общем за эти сутки на меня и наш сайт вылили ушата помоев, умудрились обвинить в совершенно противоположных вещах, но поставить линки contr.info так и не нашло времени. Офигеть... | | Thursday, December 27th, 2007 | | 1:06 am |
Мой отчет о конференции общественных движений. Про антифа тут есть :)  Конференция 22-23 декабря стала, по-видимому, первым публичным мероприятием, объединившим левые организации и низовые общественные движения в Украине, хотя потребность в подобном форуме назрела уже давно. С одной стороны, в зависимости от наличных ресурсов левые без связи с независимыми общественными движениями, профсоюзами, самоорганизацией граждан на данный момент в Украине могут существовать всего в двух формах: либо в виде маргинальных сектантских групп, занятых преимущественно крайне нетворческим воспроизведением теорий 100- и 150-летней давности в средствах «массовой» информации, малоинтересным кому-нибудь за пределами узкой тусовки; либо в виде электоральных проектов, которые, используя раскрученные «брэнды», в случае удачи, всего лишь проводят в парламент очередную лоббистскую группу очередного олигархического спонсора. Любые заявления о защите интересов «народа», «угнетенных», «трудящихся», «пролетариата» в обоих случаях являются не более чем самообманом или сознательной манипуляцией. Если нет налаженного регулярного диалога, сотрудничества и механизмов контроля со стороны более широкой социальной группы, то ни о каком отстаивании ее интересов и речи быть не может.
| | Monday, December 24th, 2007 | | 4:06 pm |
"Левая политика", № 2  Ми отримали для розповсюдження певну кількість другого випуску журнала "Левая политика", який видає Борис Кагарліцький. Тема номеру - "Левые в России и мире". Хоча статті присвячені Україні, м'яко кажучи, не вражають глибиною аналізу та точністю наведених фактів, тим не менше, продаємо його за собівартістю 8 грн. Е-мейл для замовлень - editor [sbk] livasprava.in.ua
До речі, номер відкривається статтею нашого товариша Олесандра Мережка - "Марксофобия" | | Wednesday, December 12th, 2007 | | 3:46 pm |
Лев Юркевич. Русскіе соціалдемократы и національный вопросъ Отже, проанонсована брошура Юркевича в інтернеті http://jerzy.io.com.ua/album.php?ida=78056Л. Рыбалка. Русскіе соціалдемократы и національный вопросъ. - Женева: Изданіе редакціи украинской соціалдемократической газеты "Боротьба", 1917.До речі, якщо хто знає патч чи плагін до Файнрідера, який допомагає розпізнати всі ці яті й іжиці старої канцелярії, то був би дуже вдячний. (З передмови до україномовного видання в Мюнхені) Справжнє ім'я і прізвище автора цієї брошури, що підписався песвдонімом Л. Рибалка, - Лев Юркевич (1885-1918). З скупих біографічних відомостей про нього знаємо, що він походив з української поміщицької родини. Ставши в молодому віці українським соціал-демократом, Юркевич віддавав прибутки з свого маєтку на українську визвольну справу, зокрема фінансував видавництво "Дзвін" у Києві, яке видавало літературно-мистецкьий і громадсько-політичний журнал під цієї самою назвою.
Під час першої світової війни Л. Юркевич перебував на еміграції в Женеві, де жив також і В. Ленін. У Женеві Юркевич очолював закордонну групу УСДРП і з 1915 року видавав її неперіодичний орган - газету "Боротьба". Після перемоги революції в Росії Юркевич повернувся з еміграції й опинився в Москві, мабуть, з метою в особистих розмовах з Леніном вияснити ставлення більшовицької влади до українського питання. Але там, у Москві, він у 1918 році несподіванно й помер.
Перебуваючи в Женеві, Юркевич зайшов у гостру суперечку з Леніном у національному питанні, яке тоді набирало великої актуальності з уваги на наближення революції в багатонаціональній Росії. свої погляди на це питання він висловив почасти на сторінках газети "Боротьба", почасти у відкритому листі до другої міжнародної конференції соціалістичного інтернаціоналу (1916) - "L'Ukraine et la Guerre" ("Україна і війна"). Але розходження з Леніном у національному питання найповніше висловлені в Юркевичевій брошурі "Русские социал-демократы и национальный вопрос", що вийшла в Женеві 1917 року. | | 2:09 am |
Нові документи
Маю ксерокси двох брошур українських соціалістів початку сторіччя:
1) Микола Порш. Про автономію України. - К.: Українське видавництво "Знаття - то сила", 1908.
2) Л. Рыбалка (справжнє ім'я - Лев Юркевич). Русскіе соціалдемократы и національный вопросъ. - Женева: Изданіе редакціи украинской соціалдемократической газеты "Боротьба", 1917.
Якщо шо, звертайтесь | | Monday, December 10th, 2007 | | 1:43 pm |
ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ НЕЗАЛЕЖНИХ  Фрагмент з книги Павла Христюка містить два важливих для розуміння історії створення Української соціал-демократичної робітничої партії незалежних (згодом Української комуністичної партії) документи: 1) Резолюцію з приводу поточного моменту до Конгресу партії і 2) Декларацію фракції незалежних. Пояснюються причини розколу УСДРП на праве і ліве крило і необхідності переростання національно-демократичної революції в соціалістичну. Так само роз’яснюються ідеологічні і політичні розходження УСДРП незалежних з більшовиками. Поволі, але невпинно відбувався і розвивався в ході революції процес класово-революційної діференціяції в рядах українського суспільства. Поділ на ліву і праву фракцію, який Українська Партія Соціялістів-Революціонерів пережила ще за часів Центральної Ради і в дні гетьманського перевороту захопив і Українську Соціяль-Демократичну Партію. Формально відбувся він щойно після повалення гетьманщини, а саме в часі перебування Директорії Укр. Нар. Республіки в Київі. Як ми вже зазначали, на VI. Конґресі УСДРП, що відбувся в першій половині січня 1919 р. в Київі, ліве крило партії, так звані незалежники, рішуче розійшлися з правим крилом партії, як в розумінню характеру української революції, так і в тактичних питаннях. |
[ << Previous 20 ]
|
3 квітня о 9.30 ранку було заплановано примусове виселення перших родин із гуртожитку заводу “Ленінська кузня” без надання людям альтернативного житла. За день до того працівники заводу пройшлись і позаварювали вікна першого поверху залізною сіткою. За версією одних мешканців гуртожитку - щоб після виселення вони не змогли повернутися. За версією інших - щоб штучно зробити будинок пожежонебезпечним і під цим приводом виселети людей. Вранці мешканці вийшли до входу у гуртожиток і вирішили тримати оборону.