за-Могильні записи

Fri, 30 May 2008 11:36:09 GMT

Тимася ходить дедалі впевненіше. Він зайнятий процесом тренування і декілька днів мама з татом і бабусею можуть насолоджуватися життям. Потім він знов знудиться у наших спільних із моєю мамою трьох кімнатах. Найбільш актуальна проблема останніх місяців - куди можна гуманно, безпечно і комфортно запхати знуджену дитину.

Fri, 30 May 2008 11:26:56 GMT

Записалася на курси автоводіння. Знайомі попросили попереджати, коли та якою дорогою я їхатиму.
Машини в мене ще нема:)

Батьки і діти

Mon, 28 Apr 2008 16:48:14 GMT

Наш (Тимурів) тато:
- панічно боїться синових какашок. Коли я міняю памперс, завжди питає із погано прихованим страхом: "Що, він посрав??". Зате сам героїчно міняє памперси;
- коли його залишають із сином самого, бере малого на руки, проте так, щоб той не дотягався до клави, і, посміхаючись, каже: "А тепер, синку, пограємося в Героїв";
- не виносить, коли сюсюкають. Отже, каже з любов"ю: "Серун малий!". Я називаю це "груба чоловіча ніжність".

Sun, 25 Nov 2007 20:11:07 GMT

Провели з Тимурчиком два тижні в лікарні. Лежали в окремому боксі інфекційного відділу, де підлогу миють двічі на добу з хлоркою, але по столах вночі гасають таргани. До нас досить уважно ставилися, хоча лікували все одно якось нерозумно. Діагноз - обструктивний бронхіт, який нам спочатку не лікували антибіотиками, сподівалися, що видужаємо самі (а маленький важко дихав і кричав), потім лікували м"яким антибіотиком, потім ще знайшли щось кишково-незрозуміле, що конкретно, в бакпосіві не висіялося, і лікували це сильнішим антибіотиком, причому дорослим цей укол без знеболювання не роблять (а що маленькому, він же все одно кричить:), але про це я дізналася тільки перед останнім уколом, одже, сяке-таке знеболювання зробили тільки останній раз. Не те щоб лікарі - принципові садисти, просто вони щиро вважають, що знеболювання - досить шкідлива річ для грудничка, і звикли до того, що навколо постійно діти, яким дуже боляче.
Для мене це все було зовсім не так, як можна уявити з поста. Я просто перестала відчувати дитину. Ніби між ним та мною якась товстелезна броньована прозора стінка. Я дзвонила друзям, я дивилася за Тимурчиком, думала про себе, думала про чоловіка, думала, що йому скажу. Мені було навіть приємно лежати самій у боксі. Я намагалася щось відчути, але не могла. Я дивувалася, як швидко та як міцно виросла ця стінка. Лише три місяці тому, коли Тимурчик кричав у мене на руках із невідомої причини, я відчувала це майже як свіжу рану (хоча знала, що так буває майже з кожною здоровою дитиною в цьому віці). А тут просто нічого не могла відчути, й це було найстрашніше. Десь всередині мене дуже міцно засіло відчуття провини - коріння цієї стінки. І страх. За пару днів перед тим, як виписатися, я нарешті відчула цей страх. Я здивувалася, як можна було так безтурботно жити і так сильно боятися всередині. І тоді мені полегшало. Я прожила цей страх і виринула назад у власне життя. Я відчула, що скляна стінка поступилася. Майже одразу нас виписали.
Вдома моя бойова Тимурзятина потроху стала наближатися до колишніх об"ємів, проте погляд посмутнішав. Сподіваюся, це все минеться.

А знаете ли вы, что...

Fri, 02 Nov 2007 09:22:44 GMT

... хорошо мотивированный родитель добегает до канадской границы за десять минут независимо от географического расположения стартовой точки?

Sun, 14 Oct 2007 16:21:28 GMT

Поступово переходимо в новий етап: "Дайте мені точку опертя, і я переверну її".
А також зі стадіі "агу - ЛОЛ - Галілео - Калігула" виростаємо до "абревіатури". Тобто лежимо й кажемо: "Абввввв! Абвввввввв!". Все це з великою кількістю слинки (ги, нехай би якийсь дорослий дядько спобував так чарівно попускати слину:) та абсолютно дзенською філософічною пичкою - аж проймає.

Sun, 30 Sep 2007 09:37:17 GMT

Кияни з авто! Хто має бажання провести час поза містом та зібрати в нас на дачі яблука (для себе, звісно)? Інакше на дерево полізе бабуся. Яблука гарні, ящика півтора-два мусить набратися. Дача - 40 км від Києва по Житомирській трасі.
Тільки, прошу-прошу-прошу, візьміть мене з собою!!!!!

Sat, 22 Sep 2007 16:10:05 GMT

Чоловік качає з внутрішньої сітки всяке дуркувате кіно й ми його разом, довольні, дивимося. Це або китайські бойовики, або фантастичні серіали.
У китайських бойовиках усе зняте трошки іграшково, картинно, театрально. Головний герой - це Майстер Бойових Мистецтв. Він найкрутіше б"ється і завжди вірний своїй школі, вчителю та дівчині. Він б"є всяких подонків-мафіозі. Мафіозі ж, бувши в черговий раз биті, збираються, і схопившися за голову, думають: де відшукати такого майстра бойових мистецтв, що переможе Головного Героя? Ще там буває білошкірий персонаж - потужний воїн та назагал похмура фігура. Він часто має кучеряве волосся та вуса, отже, його може грати перефарбований китаєць.
Фантастичні серіали - це взагалі смішний компот. Головні герої - білі американці, але серед них обов"язково є жінка, може й не одна, і негр (чоловік), здається, все ж один. Чорним жінкам до команди вхід закритий - вибач, Вупі! Головний Герой часто приймає складні рішення, але в критичних ситуаціях не кидає своїх і рятує мирний чужопланетний люд, встигаючи при цьому інронізувати зі смертельної небезпеки. Сюжет збудований так, що він та його команда постійно потрапляють до інших світів. Інші світи населені переважно гуманоїдними цивілізаціями, а ті, у свою чергу, переважно представлені англомовними європеоїдами. Решта гуманоїдів, проте, так само англомовні. Спілкуватимемося в основному з чоловіками. Жінок не забуто, але вони трапляються рідше. Вказівок на відвертий патріархат, проте, не знаходимо, - сукупно чужі світи поділяють ступінь жіночої емансипації, властивий американському суспільству.
Потрапивши у кожен світ (байдуже, дружній чи ворожий), наша команда отримує від жителів екскурсію з його устрою. Або Здогадується-Як-Воно та проводить її сама. Якщо, зустрівшися з місцевими жителями, Головний Герой починає з критики їхнього способу життя, - тубільці Неправі-В-Житті і вам слід чекати, в чому саме це виявиться. А що виявиться, то це поза сумнівом: на інтуїцію Головного Героя варто покладатися. Якщо світ видається ідеальним, - на вас чекає антиутопія: обов"язково десь вискочить суттєвий баг і доведеться втікати.
Біохімія більшости світів - як здогадуємося, звична для нас: кисень, вода.
А ще в одній із серій обов"язково будуть хати на деревах. Просто тобі Лорієн.
Загалом, коли почати думати, напрошується висновок, що фантастичні серіали - потужне знаряддя, яке психологічно готує публіку до американізації Всесвіту.

Дайте мені точку опертя, і я перевернусь

Sat, 22 Sep 2007 11:24:43 GMT

Тиждень тому нам було три місяці. Тимурчик хоче ходити тільки вертикально, як дорослі (байдуже що ніжки при цьому теліпаються в повітрі). Вчора він вперше виразно засміявсь. Набір виражальних засобів поки не розширився - це "а", "бу", "агу", "ай", "ге" та "ей", міміка, рухи ручками-ніжками та рівень голосності. Проте поняття, які він намагається передати, стали складніші: "Поверніть мене на 180 градусів", наприклад. А ви собі розумійте.
Найбільше його дратує, коли ця підступна мама намагається його покласти, коли він засинає на руках. Його сплячого можна трусити, перевертати, говорити при ньому, робити що завгодно, і при цьому він розслаблено сопе собі. Але спробуйте тільки покласти його на ліжечко! Маленького кидають! Він напружується, крутиться, вигинається, хмуриться, проте прокинутися вже найчастіше не може, а, якщо може, прокидається й незадоволено дивиться на мене. Моя мама, проте, іншої думки. "Ти його мучиш", хвилюється вона, дивлячись, як маленьке янголятко сопе в мене на колінах, поки я з Бутом дивлюся кіно. "Годі приносити Масю в жертву своїм особистим інтересам! Поклади негайно, нехай виспиться!"
Відкрила просто шалене ноу-хау: треба лягти поряд з дитиною, коли та гуляє, і робити як вона - дригати руками й ногами, посміхатися, можна вигинатися й казати прості склади. Чуваки, панове, це дійсно вставляє! Причому неясно кого більше!
І де мої три місяці...

Mon, 17 Sep 2007 09:32:39 GMT

компаративна вечірка

Mon, 17 Sep 2007 09:32:14 GMT

Спостереження. Коли хтось висловлюється на кшталт "Невже ви досі не прозріли?!!!", від інших його висловів, як правило, дійсно прозріваєш.

Tue, 11 Sep 2007 14:27:26 GMT

... а в мене на колінах спить маленький.
Вірите?
Я вже майже повірила!

Tue, 11 Sep 2007 14:12:51 GMT

Хто хоче зі мною на тренінги з приводу мужности/жіночности?

Sat, 08 Sep 2007 16:04:46 GMT

Чесно кажучи, мені зовсім перестало бути соромно за те, що не стежу за політикою. На виборах голосуватиму проти всіх, і це не вияв байдужости - така зараз моя позиція. На Майдані я почувалася причетною до пробудження національного духу, і це почуття досі залишається для мене дорогим і незатьмареним. Проте останнім часом я втратила відчуття причетности до того, що коїться на нашому владному подіумі. Адже мене не дуже цікавили самі по собі люди, імена яких я там викрикувала. Я сподівалася, що вони допоможуть наблизити країну до втілення тих ідей, які вони декларували. Точніше, не так навіть: що віра, яка нас об"єднувала, змусить їх підкоритися цим ідеям. В тому, що зараз, я не бачу ані сліда того, за що можна віддати голос або на що сподіватися. Акція "скасуймо депутатську недоторканність - сезон 2007" вкупі з прайс-лістом державної допомоги матерям аж ніяк не тягнуть на програму глобальної розбудови у державі; разом писана Конституція - химера. Кошти та увага спрямовані не на розробку такої програми, а на піар себе любимих - вмикаючи ТВ, щоразу дякую за те, як розпоряджаються моїми коштами. Перевибори - штучні з огляду на теперішні потреби українців. Мало не єдине, що "знизу" живить теперішні телевійни - це Схід, який прагне реваншу.
Я не розчарована, не розлючена, не зневірена. Я просто чекаю, хто запропонує щось вагоміше від власної красивої пики.

Sat, 01 Sep 2007 18:09:11 GMT

Звіт. В мене все добре. 14 червня в мене народився хлопчик, назвали Тимурчиком. А також Масіком, Масею, Масіпундрієм Олеговичем, посмоктунчиком, смоктозавриком, Тимамото Какапісі, Какашкіним, ковбасятком, директором, агунчиком і ще багато як. Зараз йому вже два з половиною місяці і він важить понад 6 кіло.
В мене все добре, вночі сплю більше, ніж до того. Мася - хлопець спокійний і товариський. Його найбільша мрія - це щоб із циці завжди потужно так струменіло молочко, а він би тримав її в роті й не смоктав, а тільки підсмоктував. Він вже не один спосіб перепробував, щоб цього досягти, вів серед мене роз"яснювальну роботу, намагався виховувати цицю, але діло якось не йде.

Sat, 01 Sep 2007 17:43:29 GMT

Київське оточення примушує жінку з немовлям і без авто до досить незручного способу життя. Коли дитина мала й імунітет слабкий, доводиться постійно сидіти вдома (не пхатися ж із нею у метро або довжелезну чергу у Великій Кишені). Погодувати грудьми на вулиці, на щастя, у теплу погоду нескладно й не страшно, хоча в нас це видовище менш звичне, ніж у Європі. Тож вийти на прогулянку подивитися вкотре на бабусь, що фотосинтезують біля парадних, цілком реально. А от, запросивши додому друзів чоловічої статі, мусиш щоразу вирішувати, чи варто при них давати малому посмоктати цицю, а чи усамітнитися у сусідній кімнаті на наступних півгодини й нудитися замість спілкуватися. І чи варто запрошувати друзів чоловічої статі, якщо годування у перші місяці - це тривааалий процееееес. Щоправда, мені пощастило з сусідами. Це дуже цікава подружня пара. В нас просто майже маленька комуна, купа спільних проєктів і просто є з ким поговорити. Скоро вони розпочинають досить цікавий курс зі стосунків між статями, я вже не дочекаюся.
З природи доводиться обходитись тим, що коло будинку. Мені знов пощастило, в мене озеро та зелений і тихий дитсадок. Не гірські луки - береги засиджені оболонцями, як мухами, але вже щось.
Оскільки здатність до пересування обмежена, чоловік гасає по місту за двох - цілком логічно, що більше бувати вдома він від цього не починає. Між тим вдома дружина скаженіє від ядерної суміші: купа хатньої роботи - купа змушеної бездіяльності й нудьги, такої, від якої заводяться блоги, коханці й целюлит. Варто йому переступити поріг, як радісна й незачесана дружина вантажить його тими хатніми справами, які важко зробити з дитиною на руках. Замість потішити цікавою розмовою, як то раніше бувало. І це за те, що він на неї паше та її годує!
Тут мені знов пощастило, у хатніх справах помагає мама. Просто рай, а не материнство, на що я скаржуся, невдячна.
Нота бене. Дитина цього варта. Неочікувана дитина - не менше від жданої й бажаної.

Thu, 01 Mar 2007 14:43:41 GMT

Думаю, як російською перекласти "всеохопність"?

Увага

Wed, 14 Feb 2007 09:41:53 GMT

Мій мобільний номер більше не діє, бо мобілку в мене вчора вкрали.

Гон.

Tue, 13 Feb 2007 09:10:31 GMT

Може, купити квартирку десь у Мюнхені? І здавати її. Київ - нє, ми люди прості, звідки в нас таке бабло.

Tue, 13 Feb 2007 07:41:43 GMT

Із запізненням - у суботу була на концерті Камерати (може, хтось не знає, то це білоруський вокальний джазовий ансамбль), дуже кльові виявилися білоруси. Надзвичайно пластичні, просто самі собі кліп, і дуже виразно підкреслюють пластикою суто музичні моменти. А тембри в них непристойно гарні, і виробляють вони цими тембрами просто що завгодно. Нам з Бутом найбільше сподобалися в їхні фантазії на фольклорні мотиви - адже джазові стандарти можна почути не тільки в їхньому виконанні. А ще я оце слухаючи подумала, добре все ж мати публіку, яка аплодує на слабку долю.

Fri, 02 Feb 2007 11:16:46 GMT

Я працюю на трьох телефонах: стаціонарному, дешевій Нокії та дешевій Моторолі. Коротко телефони я називаю "звірами": коли виходжу поїсти, "звірів" оддаю доглядати дівчатам на анонсах чи хлопцям на випуску - раптом терміново треба буде когось набрати.
Телефони поділяються на Стаціонарний, Телефон (дешева Нокія) та Нетелефон (дешева Моторола). Часом у Нетелефоні голоси журналістів перетворюються на зовсім негуманоїдні, роботоподібні, чи то мордорські, звуки.

Thu, 01 Feb 2007 14:02:53 GMT

Заклик від strst: Люди, помогите весне победить зиму! Пожалуйста, жрите снег! Отошли всем своим друзьям, ведь только объединившись, мы сожрем его быстрее.
P.S.: Желтый снег не жрите...
Друзі, приєднуйтесь!
ПС В мене все добре:)

Fri, 19 Jan 2007 15:17:29 GMT

Немає жодного сенсу боротися, змагатися чи сперечатися з часом. Проте хто зможе заборонити мені бути внутрішньо незгодною з його справами та присудами?

Гиги!:)))

Thu, 18 Jan 2007 14:42:23 GMT

http://u-uka.livejournal.com/863.html
потягнула посилання в sergeyr

Wed, 17 Jan 2007 10:25:33 GMT

Зараз набираю новини з голосу для агенції "Українські новини".
Мої одруки: Кировоградсукой администрации, Каминет Министров