![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
serdyu4ka и berlin_ua, пока я безуспешно пыталась сфотографировать струю, даже не знаю, о чем разговаривали. кстати, о чем?
2. Потом мы пошли через какой-то парк на самую-пресамую большую площадь. первое, что понравилось в парке - памятник мячу.
второе, что мне понравилось, возможно, даже больше, чем этот мяч - прекрасный дедуган, который низвергал монотонный мотив из своей губной гормошки. кстати, он просил меня оставить фотографии... обещаю, что если когда-нибудь ещё встречу этого милейшего старика, обязательно отдам ему фоты :)
3. площадь в харькове действительно огромная. я не ожидала от этого города таких габаритов! :)
единственное, что сбивало это ощущение "огромности" - песочный город, который занимает значительную часть площади. да, мы и там были :) нам повезло, потому что прошедший намедни дождь распугал очередь в этот городок, поэтому мы зашли туда без проблем :)
Это Маша ака
serdyu4ka, прекрасный человечище)) это Машыльда позирует, но явно с каким-то напряжением. 
На этом фото Машенька более внятно передает энергетику песочного сказочного городка :)))
Встречайте - сказочная Маша!
А это
berlin_ua, я не знаю, что он выискивает в сказочном городке, закрывая глаза от солнца... 
и, наконец,
надпись на моей футболке и надпись справа от меня явно свидетельствуют в мою пользу. хотите верьте, хотите не верьте. это не сказки :)
городок очень понравился. хотели купить, была даже возможность, но, увы, кощей не брал трубку...
поэтому пошли прогуливать и пропивать то, что было, на "pur:pur".
кстати, а знаете, почему я не сделала ни одной фотографии с их концерта?
это было одно из немногих выступлений, когда не хотелось портить звучание щелчком затвора, не хотелось отвлекаться от звуков, когда сидела и смотрела на сцену, как ребёнок, который впервые в жизни увидел красивенную разноцветную бабочку! :) вы обязательно должны запомнить это название и послушать этих ребят!
в общем, харьков - это море позитива! спасибо, что встретил нас именно в таком настроении )))
вечір з класним другом - дещо ненормальним психом, неврівноваженим, який швидко говорить і постійно перехоплює повітря. він естетично лається англійською, за останні 3 місяці ще краще вивчив кокні.
його язик постійно не встигає за думками, тому спілкуватися з ним дещо складно, особливо, якщо ви не близько знайомі.
він прямий, як лезо: завжди каже чесно і іноді навіть цим ображає. наприклад, вчора він ляпнув "милая, ещё немножко и глазок у тебя не будет", фраза №2 - "глядя на тебе я понял, что спать всё-таки полезно".
але він такий, як він є. я його обожнюю. я не вмію ображатися. тому що знаю, що ця людина зробить все для того, щоб мені було добре.
і ми з ним ніколи не будемо разом. просто тому, що він такий.
з ним прикольно пити. з ним ще прикольніше розмовляти або мовчати. з ним прикольно засинати, тому що він розмовляє уві сні: несе повну ахінєю, але робить це дуже натхненно.
ми згадували минуле. я не знаю, чому ми вирішили його згадати.
наприклад, Хро - перший, хто ще 8 років тому відкрив для меня кайф, який називається "Nirvana", нам було дуже весело дивитися разом "Beverly Hills", тому що вже тоді ми зрозуміли, що серіали - вірний шлях божевілля. він навчив мене малювати павуків у павутинні і ще багато чого було...
а вчора?
він довів мені, що я змінилася. він довів, що в ліпший бік. довів, що все буде добре і що я не маю права зневірюватися і опускати руки.
хтось казав, що друг - це людина, яка дає повну свободу дій. це правда. але він не просто дає свободу. він її скеровує.
ми не обмінюємося е-мейлами, ми майже не спілкуємось в icq. іноді тижнями чи місяцями. але нам достатньо того, що ми є.
а ще я радію з того, що він-таки буде. буде ще довго. буде далеко від мене, але головне - буде!
а це все до чого?
да не до чого. хтось, можливо, прочитає цей мій пост, і відправе другові ес-ем-ес. і на іншому кінці дроту хтось посміхнеться і зрозуміє, що він потрібний. не тоді, коли ПОТРІБЕН, а тоді, коли просто ПОТРІБЕН_НАЗАВЖДИ.
а хтось, можливо, усвідоме, що в нього немає друзів. але це не прикрість. це, скоріше, такий закон. це просто хтось не хоче повернутися обличчям до інших. дуже хочеться вірити, що тут таких немає.
і оскільки я вже все це написала, просто побажаю всім вам солодкого дня і подякую за те, що ви в мене є (.
я поняла это ещё 10-летним ребёнком. боже мой, сколько радости мне доставляла их музыка! позитивный драйв, хотя и попс. а мэл би мне нравилась больше всех. не знаю почему. потом, правда, на смену "SG" прискокал целый табун девчачьих групп, которые слушать, откровенно говоря, совершенно не хочется. ну, есть, конечно, пара любимых тёток, но они не настолько дороги мне, как, наример, Madonna!
в общем, это так, ничего особенного.
у меня сегодня просто отличное настроение. я давольна, добра, приветлива и улыбчива.
... и полностью в вашем распоряжении )))
*пользуйтесь моментом* (.
- меsто:Job
- v голоvе:
feeling good )))
сижу дома.
копаюсь в прошлом.
точнее, перекладываю его на полочки, а ненужное больше выбрасываю в "корзину".
и паражаюсь: сколько много всякого хлама.
- меsто:At Home
- v голоvе:
мне хорошо )))) - v yshax:Бумбокс - Одна
